Вулиця Шопена (Львів)

Вулиця Шопена — вулиця у Галицькому районі міста Львова^[4][5], неподалік історичного центру. Сполучає вулиці Євгена Гребінки та Богдана Лепкого і має форму літери «Т»^[6].

Вулиця Шопена Львів
Будинок (вул. Шопена, 5) Будинок (вул. Шопена, 5)
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Галицький
Назва на честь	Фридерика Шопена
Колишні назви
Шопена, Вальцерґассе
польського періоду (польською)	Szopena
радянського періоду (українською)	Шопена
Загальні відомості
Протяжність	160 м.
Координати початку	49°50′30.58″ пн. ш. 24°01′15.52″ сх. д.
Координати кінця	49°50′32.56″ пн. ш. 24°01′13.38″ сх. д.
поштові індекси	79007[1]
Транспорт
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 3—8, 10[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 7[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова	історизм, класицизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Шопена у Вікісховищі

Історія

• Шопена — від 1883 року, на честь Фридерика Шопена, видатного польського композитора та піаніста французького походження.
• Вальцерґассе — на часі німецької окупації Львова, від листопада 1941 до липня 1944 року.
• Шопена — сучасна назва від липня 1944 року^[7].

Забудова

У архітектурному ансамблі вулиці Шопена переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм. Будинок під № 7 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

Будинки

№ 2 — на початку XX століття за цією адресою розташовувалася судова аукціонна зала^[8]. Нині цієї адреси не існує.

№ 5 — триповерхова кам'яниця, на першому поверсі якої у міжвоєнний період містився магазин кухонного посуду Кошлі. Нині — багатоквартирний житловий будинок.

№ 7 — триповерхова наріжна кам'яниця. Оздоблення фасаду кам'яниці у 1911 році виконав Генрик Орлеан^[9]. На рівні третього поверху якої розташовані дві скульптури-погруддя. Справа — погруддя Фредерика Шопена, на честь якого названа вулиця, а зліва — погруддя Станіслава Монюшка. Ім'ям творця польської національної опери Станіслава Монюшка колись називалася коротенька вуличка, що сполучала сучасні вулиці Шопена та Богдана Лепкого, а нині — другий виїзд з вулиці Шопена, що знаходиться біля цього будинку^[10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1094-м^[3]. В цій кам'яниці у міжвоєнний період містилася торговельна аґенція «Віндобона» та майстерня з виробництва меблів «Фамета»^[11].