Генрик Орлеан

Генрик (Хаскель) Орлеан (пол. Henryk (Chaskel) Orlean; 12 червня 1874, Краків^[1] — близько 1942)^[2]) — польський архітектор єврейського походження^[1]. Член польської незалежницької організації (пол. Naczelny Komitet Narodowy)^[3].

Генрик (Хаскель) Орлеан
Народження	12 червня 1874(1874-06-12) Краків
Смерть	близько 1942
Країна	Австро-Угорщина→ Польща
Навчання	Краківська художньо-промислова школа
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	готика, бароко, модерн
Генрик Орлеан у Вікісховищі

Біографія

Народився 12 червня 1874 року у Кракові. У 1900 році закінчив будівельне відділення Краківської художньо-промислової школи. Відтоді удосконалював знання у Віденській художньо-промисловій школі, водночас проходив практику в будівельних фірмах Ф. Фельнера, Г. Гельмера, О. Марморека. Від 1906 року працював у Львові в архітектурній фірмі Іполіта Слівінського, де керував проєктуванням житлових та громадських споруд. 1909 року отримав право на самостійне будівництво у Львові, відкрив власне Інженерно-будівельне бюро на вул. Подлевського (нинішня вулиця Гребінки), 9^[1], пізніше переїхало в будинок на вулиці Сикстуській, 43б (нинішня вулиця Дорошенка)^[4][5]. Під час німецької окупації застрелений німецьким офіцером у власній квартирі на вулиці Сикстуській, 41 (нинішня вулиця Дорошенка)^[6].

Використовував елементи готики, бароко та неомусульманського стильового напряму, єврейські мотиви, модернізовані ренесансні і романські форми, стиль модерн та інше^[1].

Споруди у Львові

• Житловий будинок Хальберів^[1] на вулиці Полтв'яній, 5 (нинішній проспект Чорновола, 13, 1907, пізніше втрачений)^[7].
• Дві докорінні реконструкції житлового будинку на площі Ринок, 12 у 1908 і 1920 роках^[8].
• Кам'яниця Обухівська на нинішній вулиці Вірменській, 4. Проєкт пристосування партеру під торгові приміщення (1909)^[9].
• Неоромантична вілла С. Квятковської на вул. Квятківка (нинішня вулиця Дмитра Грицая), 7 (1909–1910)^[10].
• Житловий будинок на вул. Кльоновича, 3. Проєкт пристосування першого поверху під магазин (1910)^[11].
• Перебудова 1-го поверху будинку Ф. Френкеля на вул. Кльоновича, 6 під крамницю (1910)^[12].
• Реконструкція будинку на вул. Кльоновича, 8 для розташування приватного ліцею Ф. Діттнер (1910)^[1].
• Житловий будинок на нинішній вулиці Коновальця, 11б (1911)^[13].
• Оздоблення фасаду кам'яниці Б. Чиша на вул. Шопена, 7 (1911)^[1].
• Житловий будинок на вулиці Городоцькій, 117 (1910—1911, співавтор Едвард Скавінський, скульптор Зиґмунт Курчинський). Поєднує в собі риси неороманського та неомавританського стилів^[14].
• чиншова кам'яниця Я. Шмаля на вул. 29 Листопада (нинішня вул. Є. Коновальця), 11б (1911)^[1].
• Нереалізований проєкт перебудови житлових будинків № 5, 7, 9 на вулиці Хмельницького (1911). На їхньому місці збудовано нові модерністичні, за проєктом Адольфа Піллера^[15].
• Перебудова театру «Colosseum» на вул. Сонячній (нинішня вул. Пантелеймона Куліша, 23; 1920-ті роки, не зберігся)^[1].
• Житлові будинки для робітників АТ рафінерії спирту на вул. Богданівка, 8–12 (нинішня вулиця Городоцька, 132).
• Реконструкція синагоги «Хасидим Шуль» (1919)^[16].
• Надбудова четвертого поверху житлового будинку Юзефа і Ружі Стриєрів на вул. Асника (нинішня вул. Академіка Богомольця), 10 (1928)^[17].

• Галерея робіт Генрика Орлеана
• 
  Вілла С. Квятковської
  (вул. Грицая, 7)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Городоцька, 117)
• 
  Чиншова кам'яниця Я. Шмаля
  (вул. Коновальця, 11б)