Віджняна

Віджняна (санскр. vi — префікс «роз-» і jnana — знання, пізнання, тобто розпізнавання, що розрізняє пізнання) — поняття індійської філософії та психології, що означає розрізняльне пізнання^[1], усвідомлення, розуміння^[2]; у Буддизмі відноситься до свідомості в широкому сенсі^[3].

У буддійському вченні психофізичний світ складений з п'яти скандх, або груп елементів (дхарм), — рупа (тілесна форма), ведана (відчуття), санджня (сприйняття), санскара (вольові імпульси) і, нарешті, віджняна, або усвідомлення самого себе^[4].

У буддійської концепції причинно-наслідкового породження (пратітья самутпада) віджняна, яка ототожнюється зі свідомістю «я» індивіда, є однією з ланок (нідан) ланцюга причинності і, таким чином, не має вічного та незалежного існування, але постійно генерується знову як результат авідьї (невідання)^[5].

Центральне місце поняття віджнана займає в школі йогачара, яка також називається віджняна-вада, оскільки визнає свідомість єдиною реальністю. Вісім видів віджняни — це п'ять видів чуттєвого сприйняття, розумова свідомість (мановіджняна), помилкова свідомість «я» (кліштамановіджняна) і так звана алая-віджняна^[6]. Алая-віджняна є «сховищем» всіх можливих станів та вражень, що проявляються в певний момент під дією карми. Вона служить єдиним джерелом всіх інших видів віджняни, і, отже, в цілому того, що вважається «реальністю».

У веданті віджнянамайя-коша — перша з «оболонок» тонкого тіла (сукшма-шаріри), якщо розглядати їх «зі сторони» каузального, причинного тіла (карана-шаріри). Віджняну як дискурсивне, розрізняльне пізнання перевершує Праджня — цілісна інтуїтивна «мудрість»^[7].

Див. також

• Манас
• Чітта
• Праджня