Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Відмінювання в латинській мові
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Латинське відмінювання — це набір шаблонів, за якими змінюються латинські слова для відображення відмінка, числа та роду. Іменники, прикметники та займенники відмінюються за спорідненими схемами, тоді як дієвідмінювання розглядають окремо. У латині є п'ять відмін (систем відмінювання) і кожен іменник належить до однієї з них (хоча є кілька слів-винятків).
Прикметники можуть належати лише до першої, другої або третьої відміни. При цьому прикметники бувають двох типів: такі, як bonus, bona, bonum (хороший, добрий) використовують закінчення першої відміни для слів жіночого роду і закінчення другої відміни для слів чоловічого та середнього родів. Інші, такі, як celer, celeris, celere (швидкий) належать до третьої відміни.
Займенники також бувають двох типів: особові займенники типу ego (я) і tū (ти) відміняються за своєю системою, а займенники третьої особи типу hic (цей) та ille (той) можуть вживатися і як займенники, і як прикметники. Ці останні відміняються за шаблоном, схожим на першу-другу відміни іменника, але з поправками: наприклад, родовий відмінок однини має закінчення -īus або -ius замість -ī або -ae.
Порядкові числівники ūnus (один), duo (два) і trēs (три) також мають свою систему відмінювання, а також є розподільні числівники, які відміняються як звичайні прикметники.
Remove ads
Іменники
Узагальнити
Перспектива
Основною формою, за якою визначають відміну латинського іменника, є його закінчення в родовому відмінку однини (-ae, -i, -is, -ūs, -ei). Відповідно, у словниках подають повну форму в називному відмінку однини і закінчення в родовому відмінку однини.
Існує п'ять відмін латинських іменників. Іменники середнього роду в називному, знахідному та кличному відмінках множини завжди мають закінчення -a.
Перша відміна
Іменники цієї відміни мають закінчення -a в називному відмінку однини і -ae — в родовому. Вони переважно належать до жіночого роду, наприклад via, viae f (шлях) і aqua, aquae f (вода). Є невелика кількість винятків чоловічого роду, що здебільшого позначають рід діяльності, наприклад poēta, poētae m (поет), agricola, agricolae m (землероб) і nauta, nautae m (моряк).
Приклад відмінювання puellă, puellae (дівчинка)
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | puellă | puellae |
| G | puellae | puellārum |
| D | puellae | puellis |
| Acc | puellam | puellās |
| Abl | puellā | puellīs |
| V | puellă | puellae |
Друга відміна
До цієї відміни належать іменники чоловічого і середнього роду, що в родовому відмінку однини мають закінчення -i. При цьому в називному відмінку однини вони мають три типи закінчень: -us або -er для чоловічого, наприклад equus, equī m (кінь), magister, magistrī m (вчитель), та -um для середнього, наприклад, castellum, castellī m (за́мок).
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду hortus, hortī (сад):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | hortus | hortī |
| G | hortī | hortōrum |
| D | hortō | hortīs |
| Acc | hortum | hortōs |
| Abl | hortō | hortīs |
| V | horte | hortī |
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду з закінченням на -er puer (хлопчик):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | puer | puerī |
| G | puerī | puerōrum |
| D | puerō | puerīs |
| Acc | puerum | puerōs |
| Abl | puerō | puerīs |
| V | puer | puerī |
За парадигмою другої відміни відміняються також іменники та прикметники середнього роду.
Приклад відмінювання іменника середнього роду oppidum, oppidī (місто):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | oppidum | oppida |
| G | oppidī | oppidōrum |
| D | oppidō | oppidīs |
| Acc | oppidum | oppida |
| Abl | oppidō | oppidīs |
| V | oppidum | oppida |
Третя відміна
Іменники третьої відміни мають різні закінчення в називному відмінку однини, тому її можна ідентифікувати лише за закінченням -is у родовому відмінку однини. В межах третьої відміни виділяють три групи, які відрізняються закінченнями у відкладному однини (-ě або -ĭ) та в родовому множини (-ŭm або -iŭm).
- приголосна група: -ě, -ŭm
- голосна група: -i, -iŭm
- мішана група: -ě, -iŭm
Приголосна група
До цієї групи належать іменники з основою на приголосний, що мають різну кількість складів у називному та родовому відмінку однини (нерівноскладові; наприклад, homo, hominis (людина), regio, regionis (область), tempus, temporis (час).
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду honor, honoris (честь):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | honŏr | honōrēs |
| G | honōrĭs | honōrum |
| D | honōri | honōrĭbŭs |
| Acc | honōrěm | honōrēs |
| Abl | honōrě | honōrĭbŭs |
| V | honŏr | honōrēs |
Приклад відмінювання іменника середнього роду nomen, nominis (ім'я):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | nōměn | nōmină |
| G | nōminĭs | nōmĭnum |
| D | nōmĭni | nōminĭbŭs |
| Acc | nōminěm | nōmĭnă |
| Abl | nōmĭně | nōmĭbŭs |
| V | nōmen | nōmină |
Голосна група
До голосної групи належать переважно іменники із закінченнями -al, -ar, -e у називному відмінку однини.
Приклад відмінювання іменника середнього року mare, maris (море):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | marě | marĭă |
| G | marĭs | marĭum |
| D | mari | marĭbŭs |
| Acc | marě | marĭă |
| Abl | mari | marĭbŭs |
| V | marě | marĭă |
Мішана група
До мішаної групи належать іменники, що мають у називному і родовому відмінках однини однакову кількість складів (рівноскладові; наприклад, hostis, hostis іноземець, civis, civis громадянин, navis, navis корабель) або є нерівноскладовими на два приголосні (gens, gentis народ, mons, montis гора, urbs, urbis місто).
Приклад відмінювання pars, partĭs (частина):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | pars | partēs |
| G | partĭs | partĭum |
| D | partī | partĭbŭs |
| Acc | partěm | partēs |
| Abl | partě | partĭbŭs |
| V | pars | partēs |
Четверта відміна
До четвертої відміни належать іменники чоловічого роду на -us у називному та -us у родовому відмінку однини, наприклад fructus, fructus (фрукт) та іменники середнього роду на -u в називному і -us в родовому відмінку однини, наприклад, cornu, cornus (ріг), genu, genus (коліно).
Чоловічий рід
Приклад відмінювання fructŭs, fructūs (фрукт):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | fructŭs | fructūs |
| G | fructūs | fructŭŭm |
| D | fructūi | fructĭbŭs |
| Acc | fructŭm | fructūs |
| Abl | fructū | fructĭbŭs |
| V | fructŭs | fructūs |
Середній рід
Приклад відмінювання genū, genūs (коліно):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | genū | genŭă |
| G | genūs | genŭŭm |
| D | genū | genĭbŭs |
| Acc | genū | genŭă |
| Abl | genū | genĭbŭs |
| V | genū | genŭă |
П'ята відміна
До п'ятої відміни належать лише іменники жіночого роду (за винятком іменника diēs, diēi день, який може бути як жіночого, так і чоловічого роду). Більшість іменників цієї відміни вживається лише в однині.
Приклад відмінювання іменника res, rei (річ):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | rēs | rēs |
| G | rěi | rērŭm |
| D | rěi | rēbŭs |
| Acc | rěm | rēs |
| Abl | rē | rēbŭs |
| V | rēs | rēs |
Remove ads
Займенники
Особові займенники
Особові займенники першої та другої відмін є неправильними, а також не змінюються за родом; зворотний займенники третьої особи sē, suī завжди стосується суб'єкта, незалежно від його числа.
Форми родового відмінка meī, tuī, nostrī, vestrī, suī вживаються як доповнення (мене, тебе, нас, вас), тоді як nostrum, vestrum вживаються як партитив, означаючи "[один] із нас", "[один] із вас".
Remove ads
Прикметники
Узагальнити
Перспектива
Прикметники можуть відмінятися за першою, другою чи третьою відміною.
Прикметники першої-другої відміни
Сюди належать прикметники із закінченнями -us або -er для чоловічого роду, -a для жіночого роду та -um для середнього роду. Прикметники жіночого роду відміняються за парадигмою першої відміни, а решта — за парадигмою другої відміни. Деякі прикметники з закінченням -er втрачають -e під час відмінювання, наприклад, pulcher, pulchra, pulchrum.
Відмінювання прикметника на -er
Прикметники третьої відміни
Прикметники третьої відміни можуть мати такі закінчення називного відмінку однини:
- три закінчення, відмінні для кожного роду, наприклад, saluber, salubris, salubre (здоровий).
- два закінчення: спільне для чоловічого і жіночого, інше для середнього, наприклад, gravis, gravis, grave (важкий). Це найчисельніша група.
- одне закінчення для всіх трьох родів, наприклад, felix, felix, felix (щасливий).
Більшість прикметників третьої відміни відміняються як іменники голосної групи, але є винятки.
Відмінювання з трьома закінченнями
Відмінювання з двома закінченнями
Відмінювання з одним закінченнями
Відмінювання прикметників у вищому ступені порівняння
Прикметники у вищому ступені порівняння (comparativus) відміняються як іменники третьої відміни приголосної групи.
Прикметники в найвищому ступені порівняння відміняються так, як прикметники першої-другої відміни на -us, -a, -um.
Числівники
Латинські слова-числівники бувають кількох видів: найпоширенішими є кількісні та порядкові, рідше трапляються розділові та прислівникові. Відміняються лише порядкові (за зразком прикметника першої-другої відміни) та деякі кількісні.
Відмінювання кількісних числівників
Серед кількісних числівників відміняються лише ūnus (один), duo (два), trēs (три), множинні сотні ducentī (двісті), trecentī (триста) ітд., а також mīlle (тисяча). Ūnus, ūna, ūnum — як іменники першої-другої відміни з -īus або -ius у родовому та -ī в давальному відмінку. Duo відміняється неправильно, trēs відміняється як прикметник третьої відміни в множині, числівники на -centī (сотні) відміняються як прикметники першої-другої відміни, а mīlle у множині відміняється як іменник середнього роду третьої відміни з основою на -i, але не відміняється в однині.
Форми множини ūnus використовують з множинними іменниками (plūrālia tantum), які фактично позначають однину, наприклад, ūna castra (один [військовий] табір).
Слово ambō (обоє) відміняється як duo з тією відмінністю, що в ньому o стає довгим. Обидва шаблони відмінювання походять із індо-європейської двоїни, що загалом зникла в латині на користь множини.
Числівник centum (сто) не відміняється, на відміну від інших сотенних числівників (ducentī, trecentī, quadringentī, quīngentī, sescentī, septingentī, octingentī, nōngentī).
Слово mīlle (тисяча) є незмінюваним в однині. Натомість його форма множини mīlia відміняється як іменник третьої відміни з основою на -i. У фразі "чотири тисячі коней", як і в українській, для іменника буде використано родовий відмінок: quattuor mīlia equōrum.
Решта числівників не відміняються.
Remove ads
Див. також
Джерела
- Яковенко Наталя, Миронова Валентина. Латинська мова: Підручник. Видання друге, доповнене. — Львів, 2002.
- Литвинов Володимир Дмитрович. Довідник з граматики латинської мови. — К., 2008.
- Скорина Л. П. Латинсько-український, українсько-латинський словник / Л. П. Скорина, О. А. Скорина. — К.: Обереги, 2004. — 448 с. — (Сер. «Abecedarium»).
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads