Відьмак (фольклор)

Відьма́к^[1] (також відьма́р, відьма́н, відьма́ч,^[2] відьмун^[3]) — персонаж слов'янської міфології,^[4] чаклун.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Відьмак (значення).

Відьмак
Божество в	слов'янська міфологія

Існує два протилежних повір'я про відьмака. За першою версією, він діє заодно з відьмами^[3] та є начальником у певній окрузі над ними^[5] — себто є просто відьмою-чоловіком. За другою, він навпаки захищає людей від чар відьом та заложних мерців, з якими б'ється на кладовищах,^[5] лікує людей та тварин.^[3] Відьмаки знаються на конях і знятті відьомської причини.

Вважалося, що відьмак за допомогою чарів здатен за бажанням обертатись на метелика, коня, вовка чи іншу тварину.^[3]

За повір'ям, відьмак, як і решта чаклунів, буває вродженим або навченим. У вродженого відьмака може не бути бороди, вусів, але наявний маленький хвостик^[3], а віддзеркалення в зіницях догори дриґом^[4]. Навчений відьмак нічим не відрізняється від нормальної людини.

Перед смертю відьмак повинен передати свої знання іншій людині^[5]. Коли він помирає, настає посуха або йдуть нескінченні дощі^[3]. За одним повір'ям, після смерті відьмака слід відрубати йому голову, покласти його обличчям униз і забити в рота кілок^[3]. До відьмацької могили кладуть шматок осики^[4], цвяхи, папір, тирсу. Біля могили тричі розсипають мак^[3]. Люди вірили, що померлий відьмак лише тоді не перетвориться в упиря^[3]. За іншим повір'ям, відьмак і після смерті охороняє село, не пускаючи в нього мерців^[3].

У популярній культурі

У циклі фентезійних романів та оповідань «Відьмак» польського письменника Анджея Сапковського відьмаки — це найманці-мутанти з надприродними здібностями, які володіють магією та захищають людей від чудовиськ та інших темних сил.

Див. також

• Відьма
• Характерник
• Мольфар