Відьмине кільце

Відьмине кільце — в багатьох культурах народна назва групи плодових тіл грибів, що росте по колу в міру розповсюдження грибниці^[1]. Переважно поширені в лісах, але зустрічаються й на трав'янистих рівнинах^[2].

Відьмине кільце на газоні

Назва

В англійській мові подібні утворення називають «кільцем фей» (англ. fairy ring), у французькій — «кільце чаклунів» (фр. ronds de sorciers), у німецькій — «відьмине кільце» (нім. Hexenringe).

Біологія

Щільне кільце грибів виду Клітоцибе сірий

Утворення

Утворюються в міру розповсюдження грибниці від центру проростання у пошуках поживних речовин під землею. Міцелій грибів, що росте в землі, поглинає поживні речовини за допомогою секреції ферментів на кінчиках гіфів (тонких волокон, що утворюють міцелій). Він поділяє великі молекули в ґрунті на менші молекули, які потім поглинаються через стінки гіфів в безпосередній близькості до кінчиків, що ростуть. Міцелій поширюється від центру в усі сторони по колу, і коли поживні речовини в центрі вичерпуються, центр міцелію гине, таким чином утворюється живе кільце, з якого і виростає кільце плодових тіл^[1].

Кільця зазвичай мають діаметр від 15 см до 60 м.^[3] Зростають у ґрунтах із кислотністю 5.1-7.9 pH^[3]. Зустрічаються як у лісах так і на пасовищах та луках. Зіткнувшись із перепоною, наприклад, каменем, кільце розривається і продовжує розширюватись як дуга. Якщо два кільця зустрічаються, в місці контакту ріст міцелію припиняється^[3].

Типи

Існують два загальновизнані різновиди грибних відьминих кілець. Ті, що знаходяться в лісі, називаються прив'язані, тому що вони утворені мікоризальними грибами, що живуть у симбіозі з деревами. Відьмині кільця, що ростуть у луках, називаються вільними, тому що вони ніяк не залежать від інших організмів. Їх утворюють сапротрофічні^[en] гриби. Вплив на траву залежить від виду грибів. Так, якщо зростатиме Calvatia cyathiformis, трава в кільці ростиме інтенсивніше; однак, гриб клітоцибе величезний призведе до виснаження трави^[4].

Види грибів, що утворюють відьмині кільця

Частина кільця гриба виду Клітоцибе сірий

Існує близько 60 відомих видів грибів, які при рості можуть утворювати відьмині кільця^[5]. Найвідоміший серед них — це їстівний опеньок луговий (Marasmius oreades), в світі ще відомий як шотландський капелюшок.

Одним з найбільших відьминих кілець, коли-небудь знайдених, було скупчення грибів біля Бельфора у Франції. Утворене грибом Infundibulicybe geotropa, воно, як засвідчено, складало приблизно 600 м в діаметрі та мало вік 700 років^[6]. На півдні Англії, гриби виду рядовка травнева утворювали велетенські відьмині кільця віком декілька сотень років^[7].

Список видів

• Agaricus arvensis^[8]
• Agaricus campestris^[9]
• Agaricus praerimosus^[5]
• Agrocybe praecox
• Amanita muscaria^[10]
• Amanita phalloides
• Amanita rubescens
• Bovista dermoxantha^[11]
• Calocybe gambosa^[12]
• Calvatia cyathiformis^[5]
• Calvatia gigantea^[13]
• Cantharellus cibarius^[14]
• Clitocybe dealbata^[15]
• Clitocybe nebularis^[16]
• Clitocybe nuda^[17]
• Clitocybe rivulosa^[15]
• Chlorophyllum molybdites
• Chlorophyllum rhacodes
• Cortinarius bellus^[18]
• Cortinarius glaucopus^[19]
• Cortinarius violaceus^[20]
• Cyathus stercoreus^[21]
• Disciseda subterranea^[5]
• Entoloma sinuatum^[22]
• Gomphus clavatus^[23]
• Hygrophorus agathosmus ^[24]
• Hygrophorus pudorinus^[25]
• Hygrophorus russula^[26]
• Infundibulicybe geotropa^[27]
• Lepista flaccida^[28]
• Lepista sordida^[29]
• Leucopaxillus giganteus ^[30]
• Lycoperdon curtisii^[11]
• Lycoperdon gemmatum^[5]
• Macrolepiota procera^[13]
• Marasmius oreades^[5]
• Sarcodon imbricatus^[31]
• Suillus luteus^[32]
• Tricholoma album^[33]
• Tricholoma orirubens^[34]
• Tricholoma pardinum^[35]
• Tricholoma matsutake
• Tricholoma terreum^[13]
• Tuber melanosporum^[5]

У міфології та фольклорі

Відьомині кільця серед моху в Ісландії (видимі через поширення грибниці)

У міфології та фольклорі ці місця вважаються небезпечними. Західноєвропейські, зокрема англійські, скандинавські і кельтські традиції стверджують, що відьмині кільця з грибів утворюються в результаті танців ельфів або фей. Такі оповіді принаймні відносяться до середньовічного періоду; середньовічна англійська назва elferingewort («ельфійське кільце»), що означала дещо на кшталт «кільце з ромашок утворене танцюючими ельфами» з'являється ще в 12-му столітті^[36]. В своїй Історії Готів (1628), Олаф Магнус вказав на цей зв'язок, говорячи що кільця випалені в землі танцюючими ельфами^[37].

У Німеччині вірили, що у цьому колі відьми танцюють на Вальпургієву ніч^[38]. У багатьох народів Європи заборонено заходити у ці кола. У Франції існує повір'я, що коло охороняє баньката жаба, яка проклинає кожного, хто туди заходить. Результатом прокляття може бути втрата очей^[39]. У фольклорі Тіроля, відьмині кільця пов'язували з казками про драконів; такі кільця створювали дракони своїм вогняним хвостом. На Філіппінах такі кільця пов'язували з існуванням крихітних духів^[40].

Галерея

• 
  Кільце в лісі
• 
  Кільце на газоні
• 
  Напівкільце серед польових трав
• 
  Товариш рятує від захоплення у кільце фей^[41]
• 
  Картина англ. William Holmes Sullivan «Кільце фей чи зачарований волинник»
• 
  Старовинна гравюра 17 ст. із зображенням гриба, біля якого танцюють феї
• 
  Картина англ. Richard Doyle «Феї та поганки»