Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Війна арманьяків і бургіньйонів
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Війна арманьяків і бургіньйонів (фр. La guerre civile entre Armagnacs et Bourguignons) — громадянська війна на території Франції між феодальними угрупованнями арманьяків і бургіньйонів, яка відбувалася з 1407 по 1435 на тлі Столітньої війни та конфліктів, до яких привела Велика західна схизма. Війна почалася за правління Карла VI Божевільного.
До партії арманьяків належали прихильники Орлеанської гілки династії Валуа, так званого Орлеанського дому, на чолі з графом Бернаром VII д'Арманьяком, до партії бургіньйонів — прихильники Бургундської гілки тієї ж династії Валуа, так званий Молодший Бургундський дім (на чолі якої стояли герцоги Бургундії — Жан Безстрашний і Філіпп Добрий).
Приводом до війни послужило вбивство 23 листопада 1407 році в Парижі лідера арманьяків герцога Людовика Орлеанського, яке здійснили слуги лідера бургіньйонів Жана Безстрашного. Керівництво Парижем і урядовими справами перейшло до бургіньйонів. Однак арманьяки на чолі збройних загонів у 1413 році увірвалися в Париж і захопили владу, яку утримували до 1419 року. В 1413 Жан Безстрашний намагався використовувати в боротьбі з арманьяками рух кабош'єнів, яких зрадив у вирішальний момент.
Війна зіграла на руку англійцям, які відновили військові дії. Після битви при Азенкурі (1415) та договору в Труа (1420) англійці уклали союз з бургіньйонами. Це дозволило арманьякам позиціонувати себе захисниками національних інтересів.
Кінець війні поклала угода в Аррасі 1435 року. За умовами договору герцог Бургундії Філіп III Добрий визнав короля Франції Карла VII своїм сюзереном, натомість отримавши незалежність і приєднавши до своїх володінь Пікардію.
Емблемами сторін були білий (арманьяки) та червоний (бургіньйони) кольори.
Remove ads
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads