Велика російська енциклопедія

Велика російська енциклопедія, ВРЕ (рос. Больша́я росси́йская энциклопе́дия, БРЭ) — універсальна російська енциклопедія. Видається видавництвом «Велика російська енциклопедія» згідно з Указом Президента Російської Федерації № 1156 від 14 жовтня 2002 р.^[1].

«Велика російська енциклопедія»

Велика російська енциклопедія в бібліотеці Вільнюського університету
Автор	колектив авторів
Назва мовою оригіналу	рос. Большая российская энциклопедия
Дизайн обкладинки	Віктор Кучмин
Країна	Росія
Мова	російська
Жанр	енциклопедія
Місце	Москва
Видавництво	ВРЕ
Видано	2004-2017
Сторінок	у томі «Россия» — 1008, в інших томах — в середньому 768
ISBN	5-85270-320-6
Попередній твір	Большая советская энциклопедия
Наступний твір	невідомо
Вебсайт	bigenc.ru
Видання українською
Видано українською	відсутня
Перекладач(і)	укр. Велика російська енциклопедія
Велика російська енциклопедія у Вікісховищі

Видання заплановано на 35 томів, а також окремого тому «Росія» (рос. Россия). На 14 грудня 2015 року видано вступний том «Росія» (2004 р.) і 28 нумерованих томів енциклопедії^[2]. Повністю видання планувалося випустити до 2016 року^[3]. Закінчили видавати у 2017 році.

Обсяг видання

У вихідних даних всіх томів до 21-го включно значилося «у 30 томах». Починаючи з 22-го тому вказується «у 35 томах». Немає офіційних даних про запланований обсяг «ВРЕ»; в опублікованих словниках енциклопедії налічується близько 87 тис. статей.

Інтернет-версія

З січня 2016 року (раніше як термін початку роботи значився початок у 2017 р.) планується запуск інтернет-версії Великої російської енциклопедії (в обсязі випущених до цієї дати «паперових» томів). Передбачається, що це буде класична електронна енциклопедія з безкоштовним доступом до матеріалів, що володіє перехресними посиланнями й повнотекстовим пошуком, розміщена на окремому сайті. Поряд з оцифрованою базовою (книжковою) версією енциклопедичної статті передбачається розташовувати регулярні її поновлення. Крім того, в інтернет-версію передбачається включити кілька нових статей, які не ввійшли в друковану версію через жорсткі обмеження її обсягу.

Авторство

• Головний редактор і голова науково-редакційної ради — Ю. С. Осипов (академік РАН, президент РАН у 1991—2013 рр.).
• Відповідальний редактор — С. Л. Кравець.
• Також у науково-редакційну раду входили чи входять^[4][5][6][7]:
  • Академіки РАН (84 особи): С. С. Аверінцев, Є. М. Аврорін, С. І. Адян, Ю. П. Алтухов, Ж. І. Алфьоров (лауреат Нобелівської премії з фізики), Б. В. Ананьіч, О. Ф. Андрєєв, Л. М. Андрєєв, Д. В. Аносов, В. І. Арнольд, С. М. Багаєв, М. С. Бахвалов, О. О. Богатіков, О. О. Боярчук, Є. П. Веліхов, В. О. Виноградов, А. І. Воробйов, Е. М. Галімов, А. В. Гапонов-Грєхов, М. Л. Гаспаров, В. Л. Гінзбург (лауреат Нобелівської премії з фізики), Г. С. Голіцин, А. О. Гончар, А. І. Григор'єв, А. А. Гусейнов, М. І. Давидов, А. П. Дерев'янко, М. Л. Добрецов, Ю. І. Журавльов, М. С. Зефіров, Ю. О. Золотов, В. П. Іванніков, В. Т. Іванов, С. Г. Інге-Вечтомов, А. С. Ісаєв, В. О. Кабанов, Є. М. Каблов, С. П. Карпов, Л. Л. Кисельов, О. Е. Конторович, В. М. Котляков, О. М. Крохін, Е. П. Кругляков, О. Б. Куделін, О. Є. Кутафін, М. П. Лавьоров, В. П. Легостаєв, М. П. Лякішев, В. Л. Макаров, О. М. Матвєєнко, Г. А. Мєсяц, О. Д. Некіпелов, О. В. Ніколаєв, С. П. Новіков, Ю. С. Осіпов (президент РАН в 1991—2013 рр.), Д. С. Павлов, О. М. Паршин, М. А. Плате, М. М. Пономарьов-Стєпной, Ю. В. Прохоров, О. Ю. Розанов, В. А. Рубаков, О. Ю. Румянцев, Д. В. Рундквіст, Г. І. Савін, В. А. Садовничий, О. М. Скринський, О. С. Спірін, Ю. С. Степанов, В. С. Стьопін, М. Л. Титаренко, В. О. Тишков, Ю. Д. Третьяков, К. М. Трубецькой, О. М. Фаворський, Л. Д. Фаддеєв, В. Є. Фортов (президент РАН з 2013 р), К. В. Фролов, Ю. І. Чернов, Г. Г. Чорний, О. О. Чубар'ян, В. Д. Шафранов, С. В. Шестаков, Д. В. Ширков.
  • Члени-кореспонденти РАН: Б. А. Бабаян, В. І. Васильєв, П. П. Гайденко, Р. В. Камелін, М. В. Ковальчук, М. І. Лапін, С. С. Лаппо, О. В. Яблоков.
• Академік РАСГН: В. І. Фісінін.
• Академік РАМ: Д. О. Швидковський.
• Державні діячі РФ: О. О. Авдєєв (міністр культури РФ у 2008—2012 рр.), О. Д. Жуков (віце-прем'єр РФ у 2004—2011 рр.), А. О. Кокошин (секретар Ради Безпеки РФ у 1998 г.), С. Є. Наришкін (керівник Адміністрації Президента РФ в 2008—2011 рр.; голова Державної Думи РФ з 2011 р), О. С. Соколов (міністр культури РФ у 2004—2008 рр.), А. О. Фурсенко (міністр освіти і науки РФ у 2004—2012 рр.), М. Ю. Швидкой (міністр культури РФ у 2000—2004 рр.), С. К. Шойгу (міністр з надзвичайних ситуацій РФ в 1994—2012 рр.; міністр оборони РФ з 2012 р).
• А також: О. Д. Богатуров, В. В. Григор'єв, О. І. Комеч, В. О. Мау, А. Ю. Молчанов, Д. Л. Орлов, С. В. Чемезов.

Перелік

Том	Заголовок	Рік видання	ISBN	Кількість сторінок	Наклад у тисячах
—	Россия	2004	ISBN 5-85270-326-5	1007	25
1	А — Анкетирование	2005	ISBN 5-85270-329-X	766	65
2	Анкилоз — Банка	2005	ISBN 5-85270-330-3	766	65
3	«Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз	2005	ISBN 5-85270-331-1	766	65
4	Большой Кавказ — Великий канал	2006	ISBN 5-85270-333-8	766	65
5	Великий князь — Восходящий узел орбиты	2006	ISBN 5-85270-334-6	783	65
6	Восьмеричный путь — Германцы	2006	ISBN 5-85270-335-4	767	65
7	Гермафродит — Григорьев	2007	ISBN 978-5-85270-337-8	767	65
8	Григорьев — Динамика	2007	ISBN 978-5-85270-338-5	767	65
9	Динамика атмосферы — Железнодорожный узел	2007	ISBN 978-5-85270-339-2	767	65
10	Железное дерево — Излучение	2008	ISBN 978-5-85270-341-5	767	65
11	Излучение плазмы — Исламский фронт спасения	2008	ISBN 978-5-85270-342-2	767	65
12	Исландия — Канцеляризмы	2008	ISBN 978-5-85270-343-9	767	65
13	Канцелярия конфискации — Киргизы	2009	ISBN 978-5-85270-344-6	783	60
14	Киреев — Конго	2009	ISBN 978-5-85270-345-3	751	60
15	Конго — Крещение	2010	ISBN 978-5-85270-346-0	767	60
16	Крещение Господне — Ласточковые	2010	ISBN 978-5-85270-347-7	751	60
17	Лас-Тунас — Ломонос	2011	ISBN 978-5-85270-350-7	782	60
18	Ломоносов — Манизер	2011	ISBN 978-5-85270-351-4	767	60
19	Маниковский — Меотида	2012	ISBN 978-5-85270-353-8	767	60
20	Меотская археологическая культура — Монголо-татарское нашествие	2012	ISBN 978-5-85270-354-5	767	60
21	Монголы — Наноматериалы	2013	ISBN 978-5-85270-355-2	767	60
22	Нанонаука — Николай Кавасила	2013	ISBN 978-5-85270-358-3	767	26
23	Николай Кузанский — Океан	2013	ISBN 978-5-85270-360-6	767	26
24	Океанариум — Оясио	2014	ISBN 978-5-85270-361-3	767	26
25	П — Пертурбационная функция	2014	ISBN 978-5-85270-362-0	765	22
26	Перу — Полуприцеп	2014	ISBN 978-5-85270-363-7	767	22
27	Полупроводники — Пустыня	2015	ISBN 978-5-85270-364-4	767	22
28	Пустырник — Румчерод	2015	ISBN 978-5-85270-365-1	767	22
29	Румыния — Сен-Жан-де-Люз	2015	ISBN 978-5-85270-366-8	767	35
30	Сен-Жерменский мир 1679 — Социальное обеспечение	2015	ISBN 978-5-85270-367-5	767	35
31	Социальное партнёрство — Телевидение	2016	ISBN 978-5-85270-368-2	767	35
32	Телевизионная башня — Улан-Батор	2016	ISBN 978-5-85270-369-9	767	35
33	Уланд — Хватцев	2017	ISBN 978-5-85270-370-5	799	35
34	Хвойка — Шервинский	2017	ISBN 978-5-85270-372-9	799	35
35	Шервуд — Яя	2017	ISBN 978-5-85270-373-6	799	35

Критика

Енциклопедію критикують за те, що це непотрібний престижний проект в епоху, коли всі основні енциклопедії виходили в Інтернет. ^[8]

З огляду на спонсорську підтримку з боку уряду і явну мета заміни Вікіпедії, ^[9][10] нейтралітет енциклопедії може бути поставлений під сумнів. Включені деякі матеріали з Великої радянської енциклопедії явно марксистсько-ленінського штибу.

Шеф-редактор «Литературной газеты» Ігор Панін піддав БРЕ найжорсткішій критиці, звинувативши її в розбазарюванні виділених з бюджету РФ двох мільярдів рублів, в низьких темпах написання статей, без статей з актуальних політичних подій і невеликому розмірі статей на важливі для російської поезії теми ^[11].

Критики скаржаться, що багато біографій, історичних записів та статей про культуру є вузькими і упередженими: за словами письменника та літературного критика Миколи Подосокорського, деякі статті "досить поверхові", а "списки літератури в кінці часто були надзвичайно упередженими". Визнаючи, що деякі статті в енциклопедії були "чудовими", Подосокорський все ж таки заявив, що він дотримується в цілому негативного погляду на проект^[8].

Скандали

Енциклопедію координували наступні організації:

- Открытое Акционерное Общество «Научное издательство «Большая Российская энциклопедия» (керівники: Артьомов Микола Сергійович - до 2021 року, Кузнєцов Юрій Кімович - у 2021-2023 роках, Алєксєєв Леонід Вікторович - з 2023 року);

- Автономная некоммерческая организация «Национальный научно-образовательный центр „Большая российская энциклопедия“» была учреждена распоряжением Правительства РФ от 26 ноября 2019 г. № 2804-р.

- Научно-образовательный портал "Большая российская энциклопедия" (ZNANIYA.ORG)

БРЕ уже в 2023-2024 роках поступово замінили на "Ру-Вікі" після того, як у серпні 2023 року його головним редактором був призначений Єрьомін Ігор Валерійович - чинний заступник голови державної установи «Московский областной центр информационно-коммуникационных технологий». ^[12].

Див. також

• Велика радянська енциклопедія