Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Військова енциклопедія Ситіна

енциклопедія, що видавалася І. Д. Ситіним у 1911-1915 роках З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Військова енциклопедія Ситіна
Remove ads

Військова енциклопедія Ситіна (рос. Военная энциклопедия Сытина) — поширена неофіційна назва багатотомної «Военной энциклопедии» (укр. Військової енциклопедії), виданої Іваном Дмитровичем Ситіним у 1911—1915 роках і в підсумку залишилася незакінченою.

Коротка інформація Військова енциклопедія Ситіна, рос. Военная энциклопедия Сытина ...
Remove ads

Історія видання

Видавалася книговидавничим товариством І. Д. Ситіна з 1911 по 1915 рік під редакцією полковника Генерального штабу В. Ф. Новицького. Через Першу світову війну і Жовтневу революцію видання залишилося незавершеним. Всього вийшло 18 томів, останнє слово 18-го тому — «Порт-Артур».

На одній із вклейок 18-го тому є декілька портретів, які призначалися для 19-го тому, причому під портретами вказані конкретні сторінки, на яких ці статті повинні були бути розміщені. Це говорить про те, що 19-й том був не тільки написаний, але і вже зверстаний.

Кожен том супроводжувався великою кількістю схем, географічних і топографічних карт, планів, портретів і малюнків.

Remove ads

Склад редакції

Узагальнити
Перспектива

У роботі над енциклопедією брала участь велика кількість провідних спеціалістів Росії, серед них особливо виділяються генерал-майор О. М. Апухтін, генерал-лейтенант М. М. Бородкін, генерал-майор Й. Й. Защук, капітан 2-го рангу П. І. Бєлавенець, полковник М. М. Затворницький, полковник П. М. Краснов, генерал-лейтенант О. П. Міхневич, полковник А. Є. Снєсарєв, капітан В. К. Судравський та інші.

Композиційно енциклопедія укладена за абеткою статей, однак укладачі виділили чотири головних відділи за змістом енциклопедії, і відповідно редакцію цих відділів очолювали:

  • Перший відділ — відділ спеціальних військових знань — полковник В. Ф. Новицький, помічник редактора — полковник О. В. Геруа. Цей відділ займався висвітленням наступних областей військової справи: стратегія, тактика, військова історія, військова статистика, військова географія, військова топографія, виховання і навчання військ, відомості про збройні сили іноземних держав.
  • Другий відділ — відділ військово-технічних знань і спеціальних родів військ — підполковник О. В. фон Шварц, його помічники — полковник Р. І. Башинський і М. Е. Духанін. Співробітники цього відділу готували статті про артилерію, стрільбу, балістику, вибухові речовини, матеріальну частину артилерії, ручну зброю, військово-інженерну справу, фортифікації, селянські війні, міни, електротехніку, повітроплавання, залізничну та автомобільну справи, військово-інженерну організацію російської армії та іноземних держав, інженерні частини.
  • Третій відділ — спільних військових знань — полковник В. О. Апушкін, помічник редактора — полковник М. П. Вишняков. У віданні цього відділу перебувала підготовка статей про військову адміністрацію, військове право та законодавство, військовоме господарство та службу тилу, військово-санітарну справу, спорт та військову літературу. Також вони займалися складанням і написанням статей про видатних військових діячів і вчених, письменників, художників, які присвятили свої праці дослідженню питань, пов'язаних з військовою справою, і зображенню в літературі і мистецтві війни, військового побуту армії і флоту та їх героїв.
  • Четвертий відділ — військово-морських знань — капітан 2-го рангу Г. К. фон Шульц, його помічники — полковник М. Л. Кладо і підполковник М. М. Кутєйников. Тут була зосереджена робота стосовно статей, присвячених всім областям військово-морської справи.
Remove ads

Зміст томів

Узагальнити
Перспектива

Вихідні дані томів указані відповідно до титульних аркушів. Зміст томів (виділений курсивом) на титульних аркушах не зазначений.

Remove ads

Див. також

  • Військовий енциклопедичний лексикон
  • Енциклопедія військових і морських наук

Література

Remove ads

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads