Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Військово-повітряні сили Російської Федерації
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Військово-повітряні сили Російської Федерації (ВПС Росії) — вид Збройних Сил Російської Федерації. З 2015 року входять до Повітряно-космічних сил Росії. Призначені для ведення розвідки угруповань супротивника, забезпечення (стримування) в повітрі, захисту від ударів з повітря важливих військово-економічних районів (об'єктів) країни та угруповань військ, попередження про повітряний напад, ураження об'єктів, що становлять основу військового та військово-економічного потенціалу противника, підтримки з повітря Сухопутних військ і сил флоту, десантування повітряних десантів, перевезення військ та матеріальних засобів по повітрю.
![]() | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Remove ads
Історія
З 1910 року ВПС Російської імперії мали назву Імператорський військово-повітряний флот Росії та мали в своєму розпорядженні Станом на жовтень 1917 р. понад 300 з'єднань та частин, які включали 14 авіаційних дивізіонів, 91 авіазагін, Ескадру бомбардувальників «Ілля Муромець», що складалася з 4 бойових загонів, 87 повітроплавних загонів, 32 гідрозагони, 11 авіаційних та повітроплавних шкіл, дивізіон корабельної авіації, вісім авіапарків, а також поїзди-майстерні, авіабази, повітроплавні парки і так далі. Чисельність особового складу повітряного флоту — до 35 000 солдат та офіцерів, авіапарк налічував близько 1500 літальних апаратів.[1]
З 1922 по 1991 були у складі ВПС СРСР.
Сучасні ВПС Росії було сформовано після розпаду СРСР у 1991 році. Російська Федерація отримала одні з найпотужніших у світі повітряні сили, що володіють усіма сучасними зразками озброєння та стратегічною авіацією.
Remove ads
Реформа 2008 року
Узагальнити
Перспектива
З 2008 року ВПС Росії піддалися глибоким й масштабним перетворенням. Подібна реформа по підпорядкуванню ВПС та ППО військовим округам була проведена у 1978-86 роках у СРСР. Тоді були створені головні командування чотирьох напрямків: Західне (Польща), Південно-Західне (Молдавія), Південне (Закавказзя) і Східне (Далекий Схід). Витрати на реформу склали близько 15 мільярдів радянських карбованців. У 1986 році нова структура була визнана неспроможною і піддалася зворотній реорганізації.
У 2009 році розпочатий перехід ВПС Росії до нової організаційної структури: оперативних командувань, авіабаз та бригад повітряно-космічної оборони (зенітно-ракетних і протиракетних).
Чотири командування (колишні армії ВПС і ППО) тепер дислоковані в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Хабаровську і Ростові-на-Дону, крім цього збережеться командування дальньої авіації (колишня 37-ма повітряна армія) і командування військово-транспортної авіації (колишня 61- я повітряна армія), а також оперативно-стратегічне командування Повітряно-Космічної Оборони (колишнє командування спеціального призначення ВПС, що включає протиракетну оборону).
Чотири командування створені за територіальним принципом, замінили 6-ть колишніх армій ВПС й ППО, що підпорядковувалися шести відповідним військовим округам. Хоча в цілому система відповідності військовим округам залишилася, однак у ряді випадків було проведено об'єднання сил колишніх армій ВПС і ППО, або частковий перерозподіл зон відповідальності.
Проведена модернізація 8 найбільших аеродромів ВПС Росії, так само командування ВПС повернулося до системи базування - 1 аеродром 1 авіаполк.
У 2010 року 4-и командування підпорядкували 4-ьом новоствореним військовим округам:
- 1-ше Ленінградське Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Створено на основі 6-ї Ленінградської Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Ленінградський військовий округ). Крім того, в зону відповідальності командування перейшла частина західної території Московського військового округу і вся ударна авіація колишньої 16-ї повітряної армії.
- 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Створено на основі 14-ї армії ВПС і ППО (Сибірський військовий округ).
- 3-тє Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Створено на основі 11-ї Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Далекосхідний військовий округ, що включає територію колишнього Забайкальського військового округу).
- 4-те командування ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Створено на основі двох армій ВПС і ППО - 4-ї (Північно-Кавказький військовий округ) та 5-ї (Приволзько-Уральський військовий округ), поширюючи тим самим свою відповідальність на величезну територію трьох колишніх радянських військових округів.
Remove ads
Сучасна структура ВПС Росії

- 1-ше командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Командування у Санкт-Петербурзі.
- 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Командування у Новосибірську.
- 48-ма авіаційна база армійської авіації (в/ч 45123) — Кам'янськ-Уральський.
- 11-та армія ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Командування у Хабаровську.
- 25-та дивізія ППО
- 4-та армія ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Командування у Ростові-на-Дону.
Склад
Узагальнити
Перспектива
ВПС Росії має на озброєнні такі літаки, вертольоти та зенітно-ракетні комплекси:
Remove ads
Еволюція розпізнавальних знаків
- Розпізнавальний знак авіації Червоної армії в 1918-1943 роках (варіант)
- Розпізнавальний знак авіації ВПС Російської Федерації (в 2010-2013 роках)
- Розпізнавальний знак авіації ЗС СРСР (з 1943 року) та Російської Федерації (в 1992-2010 роках та до березня 2013 року) Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь
- Розпізнавальний знак повітряних суден поліції та митної служби (з березня 2010 року)
Remove ads
Див. також
Галерея
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads