Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

МіГ-29

багатоцільовий радянський винищувач четвертого покоління З Вікіпедії, вільної енциклопедії

МіГ-29
Remove ads

МіГ-29 (рос. МиГ-29; кодове ім'я НАТО: Fulcrum) — багатоцільовий радянський винищувач четвертого покоління. Був основним багатоцільовим винищувачем країн Варшавського договору та СРСР впродовж 80-х років XX ст. Нині перебуває на озброєнні багатьох країн світу, зокрема й України.

Коротка інформація Призначення:, Перший політ: ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Перші напрацювання за проєктом легкого фронтового винищувача нового покоління розпочаті у СРСР наприкінці 1960-х.

У 1969 оголосили конкурс на розробку такого літака. У ньому взяли участь конструкторські бюро Сухого та Яковлєва, також Мікояна і Гуревича. Переможцем визнали ДКБ «МіГ». Перший політ прототипу був здійснений 6 жовтня 1977, а серійне виробництво розпочалося в 1982 на базі московського заводу № 30 («Знамя Труда», Трудове знамено).

У серпні 1983 перші серійні МіГ-29 почали надходити до ВПС СРСР.

З початку 1985 перші два авіаполки на МіГ-29 досягли оперативної готовності.

У 1988 МіГ-29 вперше представили на міжнародному авіасалоні у Фарнборо. Цей тип винищувачів активно експортували в безліч країн. Було розроблено й випущено багато різних модифікацій, включно з палубними винищувачами МіГ-29К. Усього до 1991 виробили близько 800 МіГ-29.

У 1995—2002 команда з шести літаків МіГ-29 входила до пілотажної групи ПС України «Українські Соколи».

У 2009 осучаснено перший український МіГ-29 до МіГ-29МУ1.

У травні 2019 стало відомо, що на базі Львівського Державного авіаційно-ремонтного заводу, починаючи з 2020, заплановано розпочати роботи з модернізації літаків марки МіГ за участі іноземних партнерів. У серпні 2020 стало відомо, що таким партнером стане ізраїльська компанія Elbit Systems. За домовленостями, вона модернізуватиме українські МіГ-29 за 40 млн доларів за одиницю, поки йдеться про модернізацію партії з 11 винищувачів Повітряних Сил ЗСУ[1].

Remove ads

Варіанти та модифікації

Узагальнити
Перспектива
  • МіГ-29 (9-12) — фронтовий винищувач, перша серійна модифікація МіГ-29.
    • МіГ-29 (9-12А) — експортна модифікація 9-12, поставлялася, у першу чергу в країни Варшавського договору. Модифікація відрізнялася спрощеним варіантом радіолокаційного комплексу РЛПК-29.
    • МіГ-29 (9-12Б) — експортна модифікація у варіанті «Б». Постачалася до країн, що розвиваються.
  • МіГ-29 (9-13) — фронтовий винищувач. Відрізняється від модифікації 9-12 наявністю вбудованої станції РЕБ «Гарденія», можливістю нести два підвісних паливних баки та збільшеною масою бойового навантаження.
  • МіГ-29С (9-13С) — подальший розвиток модифікації 9−13, у номенклатуру озброєння включена ракета Р-77 (РВВ-АЕ), у РЛС з'явився режим одночасної атаки двох повітряних цілей.
  • МіГ-29СД (9-12СД) — експортний варіант для Королівських ПС Малайзії, де літак отримав назву MiG-29N. Літак оснащений системою дозаправки паливом у повітрі, а до номенклатури озброєння включено нові керовані ракети середньої дальності РВВ-АЕ. За контрактом від 7 червня 1994 Малайзія отримала 18 винищувачів МіГ-29, включаючи два навчально-бойових
  • МіГ-29СМ (9-13СМ) — модернізація МіГ-29С. Додано можливість застосування високоточної керованої зброї класу «повітря — поверхня», що дозволило винищувач зробити багатоцільовим. Літаки можуть виготовлятися як з нуля, так і модернізуватися зі старих МіГ-29 (9-13) усієї серії.
  • МіГ-29СМТ (9-17) — одномісний модернізований варіант винищувача МіГ-29СМ.
  • МіГ-29К (9-31, 9-41) — палубний винищувач.
  • МіГ-29КУБ (9-47) — палубний навчально-бойовий винищувач.
  • МіГ-29КВП — експериментальний літак.
  • МіГ-29УБ (9-51) — навчально-бойовий винищувач. Щоб розмістити другу кабіну для інструктора без суттєвої зміни конструкції фюзеляжу, довелося відмовитись від бортової РЛС.
    • МіГ-29УБТ (9-51Т) — модернізований навчально-бойовий винищувач із РЛС «Оса-2», розширеною номенклатурою керованого озброєння та збільшеним запасом палива. Від МіГ-29УБТ (9-52) відрізняється лише відсутністю обладнання для дозаправки паливом у повітрі. Був створений в одному дослідному екземплярі шляхом переробки із серійного МіГ-29УБ (9-51).
    • МіГ-29УБТ (9-52) — модернізований навчально-бойовий винищувач із РЛС «Оса-2», розширеною номенклатурою керованого озброєння та збільшеним запасом палива. А також обладнання для дозаправки паливом у польоті. Був створений в одному дослідному екземплярі шляхом переробки із серійного МіГ-29УБ (9-51).
    • МіГ-29УБТ (9-53) — модернізовані навчально-бойові винищувачі аналогічні винищувачам МіГ-29СМТ. МіГ-29УБМ (9-53А) призначені для постачання на експорт, а МіГ-29УБМ(Р) (9-53Р) призначені для постачання Міністерству оборони Російської Федерації.
  • МіГ-29М (9-15) — багатоцільовий винищувач, у порівнянні з ранніми модифікаціями МіГ-29, у конструкцію і склад БРЕО внесені значні зміни, розширена номенклатура озброєння.
    • МіГ-29М2 — двомісний варіант МіГ-29М (9-15). Створено у 2001 році на базі винищувача МіГ-29М з бортовим номером 154 (4-й льотний екземпляр). Багатофункціональний винищувач покоління «4++» з підвищеною дальністю польоту, збільшеним бойовим навантаженням та розширеною номенклатурою бортового озброєння.
  • МіГ-29ОВТ — винищувач зі змінним вектором тяги, створений на базі винищувача МіГ-29М.
  • МіГ-35 — глибока модернізація МіГ-29М (МіГ-33).

Україна

За час експлуатації в Україні на ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» в співпраці з іншими підприємствами ОПК України були створені програми з модернізації винищувачів МіГ-29:

  • МіГ-29МУ1 — На 20 % збільшена дальність виявлення повітряних цілей (до 100 км у передній півсфері і до 45 км — у задній). Його вдосконалені ракети Р-27ЕР1 і Р-27ЕТ1, що випускаються українською Державною компанією «Артем», мають дальність пуску до 95 км. У ближньому маневровому бою він зможе вражати цілі ракетами нового покоління «Грань».
  • МіГ-29МУ2 — Подальший розвиток версії МіГ-29МУ1. Має можливість запуску ракетно-бомбового озброєння типу «повітря-поверхня» (зокрема, Х-29Т та КАБ-500КР), має модернізовану авіоніку[2].

Також були інтегровані шоломи LA 100 французького виробництва з кисневою маскою та підтримкою нашоломної системи цілевказання[3].

Remove ads

Недоліки

Ще 2009 року Міністерство оборони Росії визнало, що приблизно 200 з майже 300 винищувачів МіГ-29, що знаходяться на озброєнні ВПС Росії — не можуть піднятися в повітря через корозію хвостового оперення. Пізніше комісія ВПС встановила, що корозія хвостового оперення вразила не менше 80 відсотків усіх МіГ-29[4].

Одним з основних недоліків винищувачів МіГ-29 є його доволі обмежена дальність польоту в порівнянні з аналогами (наприклад аналогічні йому Су-27 здатний летіти майже в 2 рази довше). Це не дозволяє літаку виконувати довготривалі місії без дозаправлення[5].

Бойове застосування

Узагальнити
Перспектива

Війна в Перській затоці (1991)

Докладніше: Війна в Перській затоці

Значну роль (можливо вирішальну) у бойовій історії МіГ-29 відіграли події 1980-х, пов'язані з Адольфом Толкачовим.  Інформація, передана ним, дозволила США впевнено придушувати системи радіолокації літака.

Рішення про закупівлю МіГ-29 було ухвалено Іраком у 1988 році, спочатку планувалося закупити до 130 машин, проте падіння цін на нафту та міжнародна ізоляція не дозволили здійснити цей план.

На 1991 рік МіГ-29 були найсучаснішими винищувачами ПС Іраку. У боєздатному стані перебувало 33 бойові та 4 навчально-бойові винищувачі МіГ-29.  За даними Іраку, МіГи збили два літаки «Торнадо» і пошкодили B-52G (ракетою Р-27Р) та F-111F. Анти іракська коаліція цих втрат від вогню МіГ-29 не підтверджувала, проте американські джерела вказували, що іракськими винищувачами невідомого типу було збито 3 американські безпілотні літаки, можливо МіГ-29 взяли в цьому участь.

У першу ніч війни іракськими винищувачами було перехоплено групу американських F-15E. За свідченнями американських пілотів, під час цього перехоплення один із МіГ-29 випадково збив свого товариша (МіГ-23МЛ).

17 січня, згідно з американськими даними, F-15C (MSIP[a]) № 85-0125, № 85-0107, № 85-0108 58-й еск. 33-го винищ.  крила ПС США ракетами AIM-7M збили 3 МІГ-29. 18 січня F-15C (MSIP) № 85-0122 і № 85-0014 того ж підрозділу ПС США збили 2 МіГ-29, ракетою AIM-7M та у ближньому бою відповідно.

Іраком було підтверджено 3 втрати МіГ-29 у повітряних боях із 5 заявлених. 17 січня збиті два МіГ-29, пілоти майор Тарік Саїд та капітан Мохаамед Саїд загинули.  У цей день ще один МіГ-29 отримав незначні пошкодження ракетою з F-15, після чого пілот капітан Хелаль відвів винищувач на аеродром (американці помилково прийняли цей літак за збитий). У ніч з 18 на 19 січня МіГ-29, пілотований капітаном Джамілем Сайхудом атакував групу літаків «Торнадо», Сайхуд збив один ворожий літак, після чого був атакований групою F-15 (іракський літак був один), під час повітряного бою іракський літак був  збитий, пілот катапультувався.  У цей день американці заявляли ще один збитий «МіГ», іракці відзначали, що був один випадок близького прольоту ракети біля МіГ-29, але літак ніяк не постраждав.

Крім того, 4 літаки перелетіли до Ірану (де і залишилися після війни) і якесь число було втрачено на землі внаслідок авіаударів МНС.

Конфлікт у Придністров'ї (1991—1992)

36 літаків МіГ-29 86-го гвардійського винищувального авіаполку 119-ї винищувальної авіаційної дивізії (з 1989 року у складі Чорноморського флоту) дісталися Молдови, після розпаду СРСР.  Спроба знищити міст через Дністер закінчилася провалом, внаслідок бомбардування загинули мирні жителі.  Один молдавський МіГ-29 за заявами придністровської сторони був збитий зенітною ракетою, молдавська влада заперечує інцидент, заявляючи лише про пошкодження літака.

Ефіопо-еритрейська війна (1998—2000)

Після завершення першої фази збройного конфлікту в 1998 році Еритрея терміново почала переозброювати свої військово-повітряні сили, які на той час складалися в основному з легких навчально-бойових літаків.  У Білорусі було закуплено, зокрема, кілька МІГ-29 (9-13), вироблених у 80-х роках.  Однак МіГи зустріли над Африканським Рогом гідного противника: практично одночасно ПС Ефіопії закупили в Росії партію сучасніших Су-27СК, оснащених досконалішим озброєнням.  У ході двох раундів боїв, що відбулися у 1999 та 2000 роках, російські винищувачі четвертого покоління кілька разів зустрічалися один з одним у повітрі.  Перевага залишилася на боці сучасніших Су-27СК: вони збили по одному літаку противника 25 і 26 лютого 1999 року, а також 16 травня 2000 року.  Крім того, в бою 16 травня один МІГ був тяжко пошкоджений і, можливо, не підлягав ремонту.  Отже, під час конфлікту було втрачено 3 чи 4 МіГ-29.За інформацією австрійського дослідника Тома Купера, за час бойових дій винищувачам МіГ-29 вдалося збити три ефіопські МіГ-21, один МіГ-23БН та один Су-25.

Війна в Югославії (1991—1999)

У вересні 1991 року югославські винищувачі МіГ-29, завдавали ударів по хорватських аеродромах, знищивши щонайменше 4 легкомоторні літаки, що використовувалися як штурмовики і розвідники.

У 1999 році всі 16 літаків МіГ-29, які були у Союзної Республіки Югославія, були зведені в 127-ю винищувальну ескадрилью 204-го винищувального авіаполку (аеродром Батайниця біля Белграда).  Вони обмежено використовувалися проти авіації НАТО, здійснивши за весь період конфлікту загалом 11 бойових вильотів. У ході вильотів на МіГ-29 періодично відбувалися відмови бортового обладнання, що ускладнило ведення повітряних боїв і спричинило повоєнний розгляд.  Після того, як 4 травня в повітряному бою з американськими F-16 був збитий і загинув командир 127-ї ескадрильї полковник Міленко Павлович, вильоти на перехоплення літаків противника, що пілотуються, припинилися.

У ряді джерел (зокрема у російського автора Володимира Ільїна та аргентинського Дієго Сампіні) стверджується, що однією з них стало знищення 27 березня літака-невидимки F-117 і що ця перемога була записана підполковнику Гвоздену Джукічу.  За даними офіційного сайту МО Сербії, F-117 був збитий зенітно-ракетною батареєю під командуванням Золтана Дані.  Як повідомляє сербська газета «Політика», «Гвозден Джукіч» (серб. Гвозден Аукіћ) — це бойовий псевдонім, який використовував Золтан Дані в ході війни.  За даними українського дослідника Михайла Жирохова, у період 26—27 березня (коли був збитий F-117) МіГ-29 не виконали жодного бойового вильоту. Згідно з книгою російського Центру аналізу стратегій та технологій «Чужі війни», за час війни сербські МіГ-29 жодного разу не зуміли застосувати зброю проти противника.

Власні втрати виявилися значними: всього було втрачено 11 МіГ-29, з яких 6 збито в повітряних боях і 5 списано з різних причин (в основному знищено на землі; докладну інформацію про втрати югославських літаків див. у списку втрат авіації сторін під час війни НАТО  проти Югославії).  Загинули капітан 1-го класу Зоран Радославлевич та полковник Міленко Павлович;  майорам Арізанову, Миколичу, Тесановичу та підполковнику Перичу вдалося благополучно катапультуватися. У всіх, хто брав участь у боях МіГ-29, були зафіксовані, після зльоту, відмови різного бортового обладнання (зокрема РЛС, СПО-15); через неробочу апаратуру сербські пілоти не могли визначити напрям атаки противника, що різко знижувало шанси МіГ-29 у сутичках з авіацією НАТО.

Російсько-українська війна (2014—2022)

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та російська зброя на Донбасі

На початку тимчасової окупації Криму російські військові захопили 45 українських винищувачів МіГ-29 204-ї бригади тактичної авіації на авіабазі «Бельбек»[6]. Більшість із захоплених літаків були технічно несправні, та в травні того ж року росія передала їх Україні у розібраному стані (однак 9 винищувачів, 7 МіГ-29 та 2 МіГ-29УБ залишила собі)[7]. 4 серпня 2014 року Україна повідомила, що певну кількість із повернутих літаків вдалось відновити та почати бойове застосування у бойових діях на Донбасі[8].

Іще у квітні 2014 року Військово-повітряні Сили України стали застосовувати наявні МіГ-29 для демонстрації сили та патрулювання повітряного простору. Навіть літаки колишньої пілотажної групи «Українські Соколи» були залучені до патрулювань з повним комплектом ракет «повітря-повітря»[9].

Передовою базою для українських винищувачів служив аеропорт «Дніпро». Винищувачі забезпечували прикриття ударних літаків та вертольотів, зокрема, під час визволення Донецького аеропорту 26 травня 2014 року. З серпня 2014 року МіГ-29 стали використовувати і для ударів по наземних цілях. Зазвичай застосовували 80-мм некеровані ракети, рідше — авіабомби[10].

Під час подальших бойових дій у «гібридну» фазу війни Україна втратила два МіГ-29: МіГ-29МУ1 номер 02 «синій» 7 серпня та МіГ-29 номер 53 «білий» 17 серпня 2014 року в Донецькій та Луганській області відповідно. При чому в першому випадку літак був збитий із ЗРК «Бук» неподалік захопленого Єнакієвого[11][12][13]. В обох випадках пілотам вдалось катапультуватись та повернутись на підконтрольну Україні територію[14][15][16][17][18].

Навіть на цьому, начебто «гібридному» етапі російсько-української війни винищувачі МіГ-29 застосовувала і росія. Так, 16 липня 2014 року МіГ-29 зі складу 19 винищувального авіаційного полку 1 змішаної авіаційної дивізії 4 Командування повітряних сил РФ порушив повітряний простір України та з відстані 35-40 км здійснив пуск ракети Р-27Т по українському Су-25. Ракета влучила в сопло двигуна коли літак знаходився в районі Амвросіївки, пілоту вдалось здійснити аварійну посадку, він був евакуйований в безпечне місце[19].

Російсько-українська війна (з 2022)

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)
Thumb
За легендою, «Привид Києва» літав на винищувачі МіГ-29 40-ї бригади тактичної авіації
Thumb
Український МіГ-29 здійснює пуск AGM-88 HARM

Під час повномасштабного російського вторгнення інтенсивно застосовується обома сторонами[20].

З перших днів з'явилась легенда про «Привид Києва» — збірний образ льотчиків 40-ї бригади тактичної авіації, які воюють на МіГ-29[21][22].

Так, під час боїв за Гостомельський аеропорт («Антонов») українські ПС з винищувачів МіГ-29 завдавали ударів по російським військам[23].

18 березня 2022 року росіяни завдали ракетного удару по приміщеннях Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу — провідного підприємства вітчизняного ОПК, яке проводило ремонт і модернізацію винищувачів МіГ-29[24].

27 травня 2022 року близько 14:00 льотчик винищувача МіГ-29 Повітряних сил Збройних сил України у небі Херсонщини збив російський винищувач Су-35 зі складу 23 винищувального авіаполку східного воєнного округу РФ, який полював за літаками української штурмової авіації[25].

Український МіГ-29 прикривав групу літаків ударної авіації — штурмовики Су-25 Повітряних сил Збройних сил України, які завдавали ударів по ворожих військах на Херсонщині. У результаті цього у знищено ротно-тактичну групу окупантів із технікою та живою силою[26].

На перехоплення українських штурмовиків з аеродрому Бельбек вилетів російський винищувач Су-35. Власне його і зустрів український МіГ-29[26].

Принаймні один український бойовий МіГ-29 після ремонту отримав ліврею в стилі пілотажної групи «Українські Соколи»[27].

У серпні 2022 року стало відомо, що українські військові інженери за допомогою американських фахівців змогли інтегрувати протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM до арсеналу літаків. Завдяки цьому українські льотчики успішно уражають російські РЛС[28]. Наприкінці серпня 2022 року Командування Повітряних сил України поширило відео з бойовими пусками цих ракет[29][30].

Українські МіГи були залучені й для виконання задач протиповітряної оборони — захисту від розвідувальних БПЛА оперативного рівня типу «Орлан-10»[31], крилатих ракет та дронів-камікадзе типу Shahed 136. Однак, протидія дронам виявила деякі проблеми: малогабаритні та повільні, їх важко виявити бортовою РЛС, мала теплова та радіолокаційна сигнатура зменшує ефективну відстань захоплення головками самонаведення ракет повітря-повітря — Р-73 не ефективна у хмарну погоду, а Р-27Р потребує малої відстані[32].

Так, 12 жовтня 2022 року льотчик Вадим Ворошилов (позивний «Карая») був вимушеній наблизитись до БПЛА на малу відстань, і після ураження уламки від ракети та збитого апарата пошкодили передню частину літака, пілоту довелось катапультуватись[32][33].

3 листопада 2024 року на запорізькому напрямку авіація Повітряних сил Збройних Сил України знищила позицію російського зовнішнього екіпажу безпілотних літальних апаратів авіабомбою AASM. Бомбового ураження завдав винищувач МіГ-29 зі складу 40-ї бригади тактичної авіації Повітряного командування «Центр»[34].

5 листопада 2024 року МіГ-29 Повітряних Сил ЗСУ завдав удару по російським окупантам, застосувавши одразу 8 високоточних авіабомб GBU-39 SDB. Український літак уразив місця скупчення штурмових груп загарбників та місця зберігання боєкомплектів у Запорізькій області.

10 грудня 2024 року авіація Повітряних сил Збройних Сил України завдала бомбового удару по скупченню російських окупантів у Бахмуті на Донеччині. Ураження завдали за допомогою двох французьких авіабомб AASM з українського винищувача МіГ-29 40-ї бригади тактичної авіації[35].

25 лютого 2025 року винищувач МіГ-29 із 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва» завдав високоточного бомбового удару по прикордонному пункту пропуску «Троебортное» у Брянській області. Припускається, що для удару було застосовано дві авіабомби AASM[36].

9 березня 2025 року МіГ-29 ПС ЗСУ завдав бомбового удару, здійснивши запуск JDAM-ER по ворожому об’єкту в населеному пункті Тьоткіно в Курській області. В результаті атаки було уражено ангар із технікою та особовим складом противника[37].

10 березня 2025 року авіація ПС ЗСУ завдала удару по скупченню російської піхоти у населеному пункті Тьоткіно (Курська область). Удар завдав винищувач МіГ-29, для ураження ворожої піхоти застосували високоточні авіабомби AASM (Hammer)[38].

31 березня 2025 року МіГ-29 ПС ЗСУ за допомогою двох високоточних планерних бомб JDAM-ER знищив підземний бункер поблизу Олешок, який використовували окупанти для розташування офіцерського складу. Одна з авіабомб пробила бетонне перекриття і вибухнула всередині бункера[39].

5 квітня 2025 року Українські Повітряні сили завдали високоточного удару авіабомбами AASM HAMMER по місцю скупчення російських штурмовиків у селі Гуєво (Курська область). Удар завдав винищувач МіГ-29[40].

9 квітня 2025 року МіГ-29 ПС ЗСУ завдав бомбового удару по російському пункту пропуску «Погар» у Брянській області. Для удару по будівлі з особовим складом супротивника застосували дві французькі високоточні авіабомби AASM HAMMER[41].

28 квітня 2025 року МіГ-29 Повітряних сил Збройних Сил України розбомбив російський пункт управління та запуску FPV дронів на південному напрямку. Удар по ПУ був завданий двома французькими високоточними авіабомбами AASM HAMMER[42].

23 травня 2025 року авіація ПС ЗСУ завдала удару по будинку з російськими військовими на Курщині, у селі Глушково. Для удару використали винищувач МіГ-29, оснащений високоточною авіабомбою AASM Hammer[43].

1 червня 2025 року МіГ-29 ПС ЗСУ завдав бомбового удару по російському КП високоточною бомбою AASM HAMMER в селищі Інженерне Запорізької області. В результаті високоточної атаки були знищені зовнішні пілоти дронів, які перебували в КП[44].

8 червня 2025 року авіація ПС ЗСУ завдала високоточного удару по скупченню ворожої піхоти й складу боєприпасів на південному напрямку. Для удару використали винищувач МіГ-29, оснащений високоточною авіабомбою AASM Hammer[45].

18 червня 2025 року українська тактична авіація завдала бомбового удару по скупченню живої сили противника в селищі Козинка на території Бєлгородської області. Для знищення російської піхоти, яка перебувала у будівлі, використали винищувач МіГ-29, озброєний двома високоточними авіабомбами AASM Hammer[46].

11 липня 2025 року авіація ПС ЗСУ двома ударами високоточних авіабомб знищив російську переправу біля Василівки, що на тимчасово окупованій території Запорізької області. Удар завдав винищувач МіГ-29, озброєний двома американськими авіабомбами GBU-62, які були оснащені комплектом планування і корекції JDAM-ER[47].

Станом на 13 липня 2025 року на основі відкритих джерел відомо про безповоротну втрату 30 українських МіГ-29 (ще 3 пошкоджено)[48].

Remove ads

Оператори

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Мапа операторів винищувача МіГ-29 та його модифікацій
Thumb
Польський МіГ-29 та Ф-16 ПС США

Сучасні

Колишні

Thumb
МіГ-29 німецьких Люфтваффе

Азербайджан

Протягом 2006—2007 років Азербайджан придбав в Україні 14 літаків МіГ-29, які були перед тим модернізовані силами українського ОПК без залучення російських компаній. Разом з літаками були придбані запасні частини та авіаційне озброєння для них а також новий тренажер[70].

В 2009 році Азербайджан придбав в Україні, серед іншого, один навчально-бойовий винищувач МіГ-29УБ[71].

Попри відсутність офіційних підтверджень застосування винищувачів МіГ-29 під час Другої карабаської війни восени 2020 року Вірменія заявляла, що Азербайджан застосовував винищувачі цього типу з першого дня активних бойових дій[72].

В жовтні 2021 року стало відомо, що Азербайджан придбав ракети класу «повітря-повітря» I-Derby ER[en] виробництва ізраїльського підприємства Rafael, для озброєння ними винищувачів МіГ-29[73].

Алжир

На авіакосмічному салоні МАКС-2019 в Росії була підписана угода на придбання 14 додаткових винищувачів МіГ-29М/М2 та 14 Су-30МК(А). Такі саме моделі МіГ-29М/М2 були замовлені Єгиптом у кількості трьох ескадрилій[74].

Перша партія замовлених за цією угодою винищувачів була прийнята Повітряними силами Алжиру в жовтні 2020 року[74].

Білорусь

Після розвалу Радянського Союзу на території Білорусі залишилась певна кількість винищувачів МіГ-29. Протягом наступних років значна частина з них була продана до Алжиру, Перу, інші країни[75].

Станом на 2013 на озброєнні перебувало 40 винищувачів МіГ-29 і МіГ 29БМ та один МіГ-29УБ[75].

Місце базування — 61-а винищувальна авіабаза в Барановичах[75].

Аби примусити пасажирський літак рейсу FR4978 (маршрут Афіни — Вільнюс) здійснити незаплановану посадку в аеропорту «Мінськ» (і захопити Романа Протасевича) режим білоруського диктатора Лукашенка застосував винищувач МіГ-29[76][77].

Болгарія

В грудні 2017 року уряд Болгарії звернувся до російської компанії «РСК „МіГ“» з питанням відновлення 15 наявних винищувачів МіГ-29 протягом наступних 4 років за $49 млн[78]. Та майже одразу цю угоду заблокувала скарга з боку підприємства українського ОПК[79].

Нарешті, в березні 2018 року була підписана угода на обслуговування літаків МіГ-29, через брак коштів початкові плани ремонту 15 літаків скоротили до 8 винищувачів. Авіадвигуни РД-33 мали пройти ремонт з продовженням ресурсу. За планами ремонт мав бути виконаний до середини 2021 року, але за фактом перші три літаки були отримані лише після жовтня 2020 року. Тому в січні 2021 року корпорація «МіГ» була вимушена виплатити штраф[80].

В липні 2018 року Болгарія оголосила про намір придбати 16 вживаних винищувачів на заміну наявним МіГ-29[81]. А вже в кінці 2018 року робоча група при міністерстві оборони зупинила вибір на американських F-16[82].

В квітні 2023 року Болгарія повідомила про готовність безоплатно передати Україні як матеріально технічну допомогу свої винищувачі МіГ-29 в обмін на літаки від союзників. Із 16 наявних в країни літаків, в робочому стані перебувало 6[83].

В серпні 2023 року польське авіаційне підприємство Wojskowe Zakłady Lotnicze № 2 (Військовий авіаційний завод № 2) що в місті Бидгощ отримало контракт на €9,55 млн за капітальний ремонт шести двигунів РД-33[84].

Індія

В березні 2010 року Росія та Індія уклали угоду на придбання 29 літаків МіГ-29К та МіГ-29КУБ палубного базування. Постачання мало розпочатись в 2012 році[85]. Всього було отримано 45 літаків палубного базування у двох парітях в модифікаціях МіГ-29К та МіГ-29КУБ[86].

З оприлюднених в грудні 2023 фотографій стало відомо, що Індія придбала та успішно інтегрувала ракети Rampage виробництва ізраїльських підприємств IMI Systems та IAI в арсенал МіГ-29К/КУБ ВМС країни. Ці ракети створені на основі високоточних реактивних снарядів англ. Extended Range Artillery (EXTRA), що за своїми ТТХ подібні до реактивних снарядів GMLRS[86].

Даний боєприпас має стійку до засобів радіоелектронної протидії комбіновану супутникову-інерційну систему наведення та максимальну ефективну дальність близько 150 км при повітряному пуску[86].

Лівія

Див. також: Друга громадянська війна у Лівії (з 2014)

У першій половині 2020 року до Лівії на підтримку підрозділів ЛНА Халіфа Хафтара було перекинуто 6 літаків МіГ-29 та пара Су-24М. Спочатку вони знаходились на авіабазі аль-Джуфра в центральній Лівії. Згодом вдалось встановити, що четверо з шести МіГ-29 раніше служили у 116-му Центрі бойового застосування (винищувальної авіації) в місті Астрахань у Росії. З Росії літаки зробили проміжні зупинки на авіабазі Хамадан (Хамадан, Іран) та Хмеймім (Сирія)[87][88].

Німеччина

Німецька Демократична Республіка отримала від Радянського Союзу в 1988 році 24 літака МіГ-29: 20 в модифікації МіГ-29А та чотири МіГ-29УБ[89].

Невдовзі після того відбулось возз'єднання Німеччини й найсучасніші, на той час, радянські винищувачі опинились в країні-члені НАТО й до розширення НАТО «на схід» наприкінці 1990-х Німеччина була єдиною країною Альянсу, озброєна літаками цього типу[89].

Окрім патрулювання повітряного простору Німеччини, літаки неодноразово брали участь у військових навчаннях, в тому числі — в Сполучених Штатах. Фахівці з країн-союзників по НАТО ретельно їх вивчали та випробовували[89].

З надходженням на озброєння Бундесверу винищувачів Eurofighter Typhoon в 2004 році наявні МіГ-29 були продані Польщі за символічну суму в €1[89].

В квітні 2023 року Федеральний уряд надав дозвіл Польщі на реекспорт колись німецьких літаків Україні[89].

Польща

У 2002 році Німеччина продала Польщі 23 винищувачі МіГ-29, які Бундесвер отримав після возз'єднання Німеччини від Національної народної армії Східної Німеччини[90].

Всього, станом на 2010 рік на озброєнні Польщі перебували 31 винищувач типу МіГ-29 різних модифікацій. Аби зберегти наявний флот від скорочення та підсилити його можливості були оголошені плани з модернізації наявних літаків[91]. Перед тим в кабінах пілотів встигли провести лише косметичні зміни з заміною надписів на англомовні[92].

На першому етапі модернізації літаки отримають можливість роботи з підвісними паливними баками, системи лазерної інерціальної і супутників навігації, аналогову авіоніку замінять на цифрову, новий бортовий комп'ютер управління польотом з можливістю підключати додаткові прилади і оновлену апаратуру зв'язку. У кабіні пілота буде встановлено багатофункціональний кольоровий дисплей[91][92].

В подальшому можливе встановлення нових бортових РЛС, оновлених коліматорних індикаторів, систем радіоелектронної боротьби, два багатофункційних дисплея, оновлену систему керування двигунами й тягою, нашоломний інформаційний індикатор і можливість використання авіаційного озброєння від американських винищувачів F-16 Fighting Falcon. За умови успішної реалізації програми термін служби Міг-29 буде збільшено на чотири тисячі літних годин, або 20 років, до 2029 року[91].

15 березня 2013 року перший модернізований МіГ-29 здійснив перший політ[92].

В травні 2023 року 14 літаків передані Україні як допомога у відбитті російської агресії[93].

Росія

Після розвалу Радянського Союзу до 2011 року військово-повітряні сили РФ отримали нових винищувачів 28 МіГ-29СМТ і 6 МіГ-29УБТ. Станом на 2012 рік програма з модернізації наявних МіГ-29 була заморожена, хоча за деякими даними до 2008 року понад 10 наявних МіГ-29 були модернізовані до рівня МіГ-29СМ[94].

Для потреб 279-го корабельного винищувального авіаполку був підписаний контракт на постачання протягом 2013—2015 років 20 МіГ-29К та 4 МіГ-29КУБ палубного базування[94].

Румунія

Протягом 1989—1990 років Румунія отримала від Радянського Союзу загалом 21 літак МіГ-29, серед них чотири у версії МіГ-29УБ. Вже в 1990 році почались перші польоти на отриманих літаках. За час експлуатації в аваріях та інцидентах було втрачено 4 літаки, для компенсації втрат один винищувач був придбаний в Молдові[95].

В 1995 році була розпочата програма модернізації до стандарту Sniper спільно з ізраїльською Elbit Systems та німецьким концерном Daimler Chrysler Aerospace. Проте, через різні економічні проблеми модернізовано було лише один літак, який після 2001 року припинив польоти а в 2009 році взагалі був переданий як експонат до Національного музею авіації[95].

В 2008 році, коли вже настав час проводити капітальний ремонт, всі наявні 18 літаків МіГ-29 були списані зі складу румунських повітряних сил[95].

Сербія

Thumb
МіГ-29 повітряних сил Сербії

Соціалістична Югославія стала першою країною в Європі за межами Радянського Союзу, яка мала на озброєнні винищувачі МіГ-29. Протягом 1987—1988 років було отримано 14 МіГ-29Б та два МіГ-29УБ. Вони надійшли на озброєння 127-ї винищувальної ескадрильї, що базувалась у Батайниці, на північ від Белграду[96].

Літаки залишились на озброєнні Союзної Республіки, але через накладене ООН військове ембарго їхній технічний стан значно погіршився. Капітальний ремонт, запланований на 1996 та 1997 роки проведений не був[97].

У грудні 2016 року було укладено угоду про постачання 6-х винищувачів МіГ-29, що перебували на озброєнні ВКС РФ у складі 31-го винищувального авіаційного полку у Міллерово. Винищувачі мали зняті з консервації та за кошти Сербії відновити на авіаремонтних підприємствах РФ[98].

У серпні 2018 року відбулась офіційна церемонія введення до складу повітряних сил Сербії перших двох винищувачів МіГ-29 переданих РФ у 2017 році[98].

25 лютого 2019 року на офіційній церемонії за участі тогочасного міністра оборони Сербії Александра Вуліна відбулась урочиста церемонія на 558 авіаремонтному заводі у Барановичах у Білорусі передачі чотирьох винищувачів МіГ-29. Білорусь передала літаки безоплатно за умови оплати Сербією модернізації літаків на місцевому авіаремонтному підприємстві[99].

З обсягу модернізації озвучувалось доведення їх до версії раніше переданих винищувачів з Росії — оновлення навігаційної системи, системи озброєння та радіо електронного захисту[99].

17 квітня 2021 року до Сербії з Білорусі було доставлено військово-транспортним літаком Ан-124 два багатоцільові винищувачі МіГ-29[99].

Словаччина

Мала на озброєнні 12 літаків цього типу. Всі вони належали до 1-ї винищувальної ескадрильї[100].

Літаки були отримані від РФ за борги у 1994—1996 роках. Машини надійшли у найсучаснішій на той час версії МіГ-29С, яка мала збільшене бойове навантаження та запас палива, а також оновлене бортове оснащення[101].

Через 10 років, у середині 2000-х років, Словаччина провела модернізацію бортів до версії AS, завдяки чому був оновлений радіолокаційний прицільний комплекс літака і була встановлена РЛПК-29М зРЛС Н019МЭ «Топаз», яка має більшу дальність огляду та завадостійкість, а також можливість обстрілу одночасно двох цілей. Були оновлені і двигуни, які отримали більший ресурс, а загальний ресурс машини був оцінений до 2035 року[101].

Також у кабіні були встановлені багатофункціональні дисплеї, оновлена апаратура зв'язку та навігації за стандартом НАТО. Водночас попри чутки, словацькі МіГ-29AS не мають можливості «на пряму» використовувати західні ракети «повітря-повітря», інтеграції західного озброєння на ці літаки не передбачалось[101].

У липні 2018 року словацький уряд ухвалив рішення придбати F-16 Block 70/72 на заміну наявному парку МіГ-29[102].

27 та 28 серпня 2022 року під час міжнародного авіашоу (SIAF) на військово-повітряній базі Малацки-Кухиня відбулась урочиста церемонія «останнього польоту» літаків цього типу перед зняттям їх з озброєння. Імовірно надалі вони будуть передані Україні[100][103]. В такому випадку вони стануть наймолодшими винищувачами у складі Повітряних Сил України[101].

За словами прем'єр-міністра Словаччини Ярослава Надя літаки можуть перебувати у незадовільному технічному стані через навмисні несправності, спричинені російськими фахівцями, які донедавна брали участь в обслуговуванні словацьких літаків[104].

Після зняття своїх МіГ-29 Словаччина залишається взагалі без винищувачів на озброєнні, понад те, ця країна свого часу і передала ЗРК С-300 до України. Тому задачу захисту неба країни взяли на себе Польща та Чехія, поки замовлені Братиславою F-16 не досягнуть операційної готовності[101].

США

В 2008 році Сполучені Штати, серед іншого, купили в Україні один винищувач МіГ-29УБ та два навчально-бойових винищувача Су-27УБ[105].

Україна

Повітряні Сили Збройних Сил України після розпаду СРСР 1992 року отримали 245 МіГ-29[106]. Літак МіГ-29 разом із літаком Су-27 є основною машиною винищувальної авіації Повітряних Сил України. Потенціал винищувача МіГ-29 дозволяє використовувати його як для виконання задач ППО та повітряного бою, так і для завдавання ударів по наземних (надводних) цілях. Усього в бойовому складі ПСУ станом на 2011 рік знаходилось 80 літаків МіГ-29 різних модифікацій. Вітчизняними підприємствами ці винищувачі модернізуються до стандарту МіГ-29МУ1[107]

Сучасні бази дислокації МіГ-29 в Україні

Від початку російсько-української війни в 2014 році й до травня 2019 року на Львівському Державному авіаційно-ремонтному заводі було відремонтовано й частково модернізувало в інтересах Збройних Сил України майже 30 винищувачів МіГ-29[108].

В липні 2020 року було оголошено про домовленість з ізраїльським підприємством Elbit Systems про спільну модернізацію 11 винищувачів МіГ-29 за близько $40 млн кожен[109].

10 березня 2021 року у Василькові стався інцидент, унаслідок якого відбулося займання літака, яке було локалізовано та ліквідовано пожежниками, але призвело до пошкоджень двигуна літака та інших агрегатів бойової машини[110].

За даними ЗМІ, виконувач обов'язків інженера другої ескадрильї військової частини капітан Ш. 1974 р.н., перебуваючи нібито в стані алкогольного сп'яніння (0,2 проміле), керуючи власним автомобілем Volkswagen Touran, виїхав на територію кермової доріжки аеродрому військової частини, де допустив зіткнення із задньою частиною військового літака МіГ-29, який у той час буксирувався до місця стоянки[110].

За оприлюдненими знімками вдалось встановити, що йдеться про модернізований МіГ-29МУ1 з бортовим номером 08, саме його передавали влітку 2018 року до 40 бригади тактичної авіації[110].

31 березня 2021 року, за повідомленням пресслужби ДК «Укроборонпром», Повітряні сили Збройних Сил України отримали відремонтований навчально-бойовий винищувач МіГ-29УБ. Роботи проводив Львівський державний авіаційно-ремонтний завод. Літак з бортовим номером 40 «білий» пройшов випробувальні польоти та відбув в один із бойових підрозділів Збройних сил України[111][112].

В рамках програм матеріально-технічної допомоги для відбиття російської навали в березні 2023 року Словаччина почала передавати 13 літаків з-поміж наявних МіГ-29AS/МіГ-29UBS Україні, а вже 17 квітня 2023 року було повідомлено про завершення передачі. При чому перші 4 винищувачі дістались України повітрям, а наступні 9 були перевезені наземним шляхом[113]. Отримані від Словаччини літаки стали наймолодшими винищувачами на озброєнні Повітряних Сил України. Попри те, іще перед початком російського вторгнення російські фахівці, які брали участь в обслуговуванні літаків, могли вчинити саботаж, внаслідок чого технічний стан двигунів та інших систем міг зазнати значних несправностей[114]. Окрім літаків Словаччина передала і певну кількість наявних в неї зенітних ракетних комплексів «Куб»[115].

9 березня 2023 року голова канцелярії президента Польщі Павел Шрот повідомив про готовність Польщі передати невелику кількість літаків Україні[116]. І вже 16 березня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що найближчими днями будуть передані перші чотири літаки, а згодом — іще понад десять одиниць[117].

5 квітня 2023 року президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що Україні вже було передано 8 літаків двома партіями по 4 машини. Також Польща готує до передачі наступні шість винищувачів. Всього Польща запланувала передати 20 літаків цього типу[118]. Імовірно, Польща передає в першу чергу МіГ-29 отримані у 1990-2000-х роках від Чехії та Німеччини. Відтоді літаки не проходили суттєвої модернізації. Частина літаків могла бути передана Україні як донори запасних частин[119]. Станом на 8 травня 2023 року перші десять літаків уже були в Україні[120], а 11 травня було повідомлено про завершення процесу передачі всіх 14 літаків[93].

Remove ads

Аварії та катастрофи

Більше інформації Дата, Місце ...
Remove ads

Тактико-технічні характеристики літака

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Схема МіГ-29 в 3 проекціях

Дані взяті з: Mikoyan[177], Deagel[178]

Технічні характеристики

  • Екіпаж: 1 або 2 (залежить від модифікації)
  • Довжина: 17,32 м
  • Розмах крила: 11,36 м
  • Висота: 4,73 м
  • Площа крила: 38,06 м²
  • Кут стрілоподібності крила: 42°
  • Маса:
    • Порожнього: 10 900 кг
    • Нормальна злітна маса: 15 180 кг
    • Максимальна злітна маса: 18 480 кг
    • Маса палива у внутрішніх баках: 3 400 кг
  • Силова установка: 2 × ТРДДФ РД-33
    • Безфорсажна тяга: 2 × 5 040 кгс
    • Форсажна тяга: 2 × 8 300 кгс

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість:
    • на малій висоті: 1500 км/год (М=1,26)
    • на великій висоті: 2450 км/год (М=2,3)
  • Крейсерська швидкість: 850 км/год (М=0,8)
  • Практична дальність:
    • зі 100 % палива: 1430 км
    • з 2 ППБ: 2100 км
  • Тривалість польоту: до 2,5 год
  • Практична стеля: 18 000 м
  • Тягооснащеність:
    • при нормальній злітній масі: 1,09 кгс/кг
    • при максимальній злітній масі: 0,92 кгс/кг
  • Навантаження на крило:
    • при нормальній злітній масі: 399 кг/м²
    • при максимальній злітній масі: 476 кг/м²
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9 G

Озброєння

  • Стрілецько-гарматне: 1×30 мм авіаційна гармата ГШ-30-1, 150 сн.
  • Точки підвісу: 6 підкрилових + 1 для підвісного паливного бака в центрі фюзеляжу
  • Бойове навантаження: 2180 або 4000 кг (залежить від модифікації)
  • Підвісне озброєння:
    • Р-60М до 6 ракет
    • Р-27 Версії Р-27Р, Р-27ЕР, Р-27Т, Р-27ЕТ (до 2-х ракет, підвішуються лише на внутрішні пілони крила)
    • Р-73 до 6 ракет
    • Р-77 до 6 ракет, починаючи з версії 9-13С
    • БКО «Талісман»
    • Б-8М1
    • С-24Б
    • ФАБ-500М62
    • ОФАБ-250-270
    • КМГУ-2
    • ЗБ-500
    • ADM-160 MALD — модифіковані МіГ-29 для потреб ПС ЗСУ[179]
    • AGM-88 HARM — модифіковані МіГ-29 для потреб ПС ЗСУ
    • GBU-39 до 8 бомб, модифіковані МіГ-29 для потреб ПС ЗСУ
    • JDAM-ER — модифіковані МіГ-29 для потреб ПС ЗСУ
    • високоточна керована авіабомба AASM HAMMER — модифіковані МіГ-29 для потреб ПС ЗСУ

Стандартний варіант підвіски МіГ-29A версії 9-12 у конфігурації для повітряного бою — 1 ППБ на 1500 літрів у центрі під фюзеляжем, 2 ракети Р-27Р на внутрішніх пілонах крила, 4 ракети Р-73 на середніх та зовнішніх пілонах крил і 150 снарядів до гармати.

Remove ads

Див. також

Винищувачі для порівняння

Примітки

Посилання

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads