Баранов Віктор Федорович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Баранов.

Бара́нов Ві́ктор Фе́дорович (нар.14 жовтня 1950, Кривуші, нині Кременчуцького району Полтавської області — 30 липня 2014^[1]) — український письменник, поет, перекладач. Голова Національної спілки письменників України (із жовтня 2011 по липень 2014), головний редактор літературного журналу «Київ», віце-президент Товариства «Україна-Румунія», член Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року».

Баранов Віктор Федорович
Народився	14 жовтня 1950(1950-10-14)  с. Кривуші, Кременчуцького р-ну Полтавської обл.
Помер	30 липня 2014(2014-07-30) (63 роки)  м. Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Україна
Діяльність	прозаїк, поет, перекладач
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету[d]
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка письменників України
Автограф
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

Віктор Баранов народився 14 жовтня 1950 року у с. Кривуші Кременчуцького району на Полтавщині. Закінчив Кривушівську 8-річну школу (1966), Кременчуцьку середню школу №10(1968).

1974 року закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Працював на видавничій роботі.

З 1983 року він працював секретарем Національної спілки письменників України, а 19 листопада 2011 року його було обрано головою спілки^[2]. Він змінив на цій посаді Володимира Яворівського, що очолював Національну спілку письменників України протягом десяти років.

Віктор Баранов також був головним редактором літературного журналу «Київ», віце-президентом Товариства «Україна-Румунія».

Письменник Віктор Баранов брав участь у зустрічах із читачами (1985, Тернопіль, Бережани; 1987, Тернопіль, Бережани, Підволочиськ), святах літератури «Золота осінь» (1985, Тернопіль, Теребовля, Чортківський район), «Тернопільська весна» (1989, Тернопіль, Бучач, Збараж), «Медобори» (1996, Збараж, Ланівці), «Хліб України» (1997, Тернопіль), відзначенні 70-річчя від дня народження Р. Андріяшика (2003, Тернопіль, Борщів).

Помер уранці 30 липня 2014 року у віці 63 років у Києві після тривалої тяжкої хвороби^[3]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість

Автор багатьох книжок поезії, прози, численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.

Твори

Поезія

• Збірки віршів:
  • «Народження полум'я» (1978);
  • «У середу рано» (1981);
  • «Жоржини в маминім саду»;
  • «Поворожи на вранішній зорі»;
  • «Хата синьоока» (Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», 2007).

Один із найвідоміших віршів Віктора Баранова — «До українців» — поклав на музику Теодор Кукуруза.

Проза

• збірки повістей та оповідань «Переступаючи поріг» (1985), «Смуга біла, смуга чорна»;
• збірка гумористичних творів і літературних пародій «Вічний двигун» (1980);
• сатиричний роман «Презент»;
• романи «Притула», «Смерть по-білому» (Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя, 2007); «Не вір, не бійся, не проси».

Переклади

Перекладав з румунської твори М. Емінеску, Т. Аргозі, Ф. Нягу, Дж. Кашбука, Л. Блага та ін.

Відзнаки

• Лауреат мистецької премії «Київ» у галузі художньої літератури ім. Євгена Плужника, премії ім. О. Гірника, Міжнародних літературних премій «Тріумф» та «Сад божественних пісень» ім. Г. Сковороди (2007), літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.

• Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України^[4]

Вшанування пам'яті

• У 2016 році на фасаді Кривушівської середньої школи була відкрита меморіальна дошка славетному земляку.
• 11 жовтня 2016 року на фасаді ЗОШ № 10 з поглибленим вивченням англійської мови, зліва від центрального пходу, була відкрита меморіальна дошка поету та письменнику, літературному діячеві В.Баранову^[5].