Вілейська область

Вілейська область (біл. Вілейская вобласць, Вялейская вобласьць, рос. Вилейская область) — адміністративна одиниця на території Білоруської РСР, що існувала з 4 грудня 1939 року до 20 вересня 1944 р.^[1], коли Указом Президії Верховної ради СРСР перейменована в Молодечненську область (з перенесенням центру в місто Молодечно). Площа — 14,5 тис. км².

Вілейская вобласць Вилейская область Вілейська область
1939 – 1944
Вілейка: історичні кордони на карті Мапа Білоруської СРСР на 1940, у складі якої була Вілейська область.
Столиця	Вілейка 54°29′ пн. ш. 26°55′ сх. д.H G O
Державний устрій	Не вказано
Історія
• Засновано	4 грудня
• Ліквідовано	20 вересня
Площа
• 1941	20 700 км2
Населення
• 1941	938 000 осіб
Густота	45,3 осіб/км²
Попередник Наступник Віленське воєводство (II Річ Посполита) Молодечненська область
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вілейська область

Утворена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939^[2] р. на території колишнього Віленського воєводства II Речі Посполитої після приєднання Західної Білорусі до БРСР. 4 квітня 1940 р. Верховна Рада СРСР затвердила створення області^[3].

Адміністративний центр — місто Вілейка.

Адміністративний поділ

Спочатку область ділилася на 7 повітів: Браславський, Дісненський, Молодеченський, Ошмянський, Поставський, Свенцянський та Вілейський.

У 1940 р. повіти були скасовані, а область розділена на 22 райони: Браславський, Відзський, Глибоцький, Годутішковський, Дісненський, Докшицький, Дуніловічський, Ільянський, Кривичський, Куренецький, Міорський, Молодечненський, Мядельський, Островецький, Ошмянський, Пліський, Поставський, Радошковічський, Свенцянський, Свірський, Сморгонський, Шарковщинський.

25 листопада 1940 року Годутішковський і Свенцянський райони були передані у склад Литовської РСР.

Див. також

• Історія Білорусі