Віленське воєводство (1926—1939)

Ця стаття про воєводство в період між І і ІІ світовими війнами. Про воєводство у Великому князівстві Литовському дивіться статтю Віленське воєводство.

Віленське воєводство Województwo wileńskie
—  Воєводство  —
Герб
Країна	Друга Річ Посполита
Адм. центр	Вільно
Повіт	9 повітів, 9 міст Браслав Дзісна Молодечно Ошмяни Постави Свечяни Вілейка Вільно Трокі
Площа
- Всього	29,011 км²
Населення (1931)
- Всього	1,276,000
- Густота	44/км²
* ділиться на хутори та колонії.
Віленське воєводство на мапі Другої Річі Посполитої Віленське воєводство на мапі Другої Річі Посполитої
Мапа підрозділів воєводства Мапа підрозділів воєводства

Віленське воєводство (пол. Województwo wileńskie, біл. Віленскае ваяводзтва, лит. Vilniaus vaivadija) було одним з воєводств Польщі з 1925 до анексії області Радянським Союзом і передачі її Литві у вересні 1939 року.

Його площа становила 29, 011 км² (було четвертим за площею польським воєводством) і з населенням (згідно з Польським переписом 1931) — 1 276 000. Було створене як польське воєводство в міжвоєнний період, у 1923, з об'єднання земель Серединної Литви і департаменту Вільно що було створено у 1920. Населення переважно поляки і білоруси, зі значною часткою етнічних меншин — польських і литовських євреїв, росіян і литовців.

Розташування

Воєводство було розташоване в північно-східноій частині країни, і межувало з Радянським Союзом на сході, Литвою на заході, Латвією на півночі, Новгородським воєводством з півдня і Білостоцьким воєводством з південного заходу. Ландшафт плоский і місцями горбистий, з декількома озерами (найбільше озеро у міжвоєнній Польщі, було саме у цьому воєводстві). На 1 січня, 1937, лісові масиви складали 21,2% площі області (з національною середньою величиною 22,2%)

Міста і адміністративний поділ

У 1922–1939 роки ділилося на 9 повітів:

• Браславський повіт (площа 4 217 км², населення 143 100),
• Дісненський повіт (площа 3 968 км², населення 159 900),
• Молодечненський повіт (площа 1 898 км², населення 91 300),
• Ошмянський повіт (площа 2 362 км², населення 104 600),
• Поставський повіт (площа 3 050 км², населення 99 900),
• Свенцянський повіт (площа 4 017 км², населення 136 500),
• Вілейський повіт (Площа 3 427 км², населення 131 100),
• місто Вільно (з 1930) (площа 105 км², населення 195 100),
• Вільно — Тракайський повіт (Площа 5 967 км², населення 214 500.)

У 1931, найбільшим містом воєводства (і найбільшим в північно-східній Польщі) було Вільно, з 195 100 мешканцями. Більш віддалені території воєводства від Вільно були рідко населені і була відчутна нестача великих міських центрів. Всі інші міста були дуже маленькими, жодне з них не мало населення, більше, ніж 10 000 (до 1931).

Населення

Кількість населення вважавших польську за рідну

У 1931 воєводство мало населення 1 276 000 осіб. Більшість населення були поляками (59.7% її вважали за рідну мову). Меншини: Білоруси (22.7%), Росіяни (3.4%), Євреї (8.5%) і Литовці (5.5%). Щільність населення склала 44 осіб/км².

Кінець воєводства

Після зайняття Червоною армією у 1939 році, воєводство було поділене між Литвою та новоствореною Вілейською областю Білорусі.

Див. також

• Віленське воєводство ВКЛ

Джерела

• Maly Rocznik Statystyczny, Warszawa 1939 (Concise Statistical Year-Book of Poland, Warsaw 1939).