Вілметт

Вілметт (англ. Wilmette) — селище (англ. village) в США, в окрузі Кук штату Іллінойс. Передмістя Чикаго, розташоване на північ від його центру. На півдні межує з Еванстоном та Скокі. Населення — 28 170 осіб (2020).

Селище
Вілметт англ. Wilmette
Храм бахаїзму
Координати 42°04′38″ пн. ш. 87°43′25″ зх. д.
Країна	СШАСША
Штат	Іллінойс
Округ	Кук
Межує з	сусідні нас. пункти Еванстон  ?
Дата заснування	1872
Площа	14,02 км²
Висота центру	193  м
Населення	28 170 осіб (1 квітня 2020)[1]
Густота населення	1932,03  осіб/км²
Часовий пояс	Центральний час, UTC−6, UTC−5 (Кук)
Телефонний код	847 and 224
Поштовий індекс	60091
Код FIPS	1782075
GeoNames	4916732
OSM	r123455 ·R
Офіційний сайт	wilmette.com
Вілметт Вілметт (США) Вілметт Вілметт (Іллінойс)
Вілметт у Вікісховищі

Історія

Село назване на честь Антуана Вілметта, французького місіонера, який 1829 року переконав індіанське населення підписати угоду (Second Treaty of Prairie du Chien) з урядом США. За цією угодою, індіанці залишали сучасну територію Вілметта в обмін на резервації на заході Іллінойсу.

Мали місце пропозиції приєднами Вілметт до Еванстона. На першому референдумі 1894 року пропозиція не була підтримана з рахунком 168-165, три інші також не знайшли підтримки.^[2][3]

Бахаїстський храм було побудовано між 1920 та 1953 роками^[4][5].

Пам'ятки

У Вілметті знаходиться храм бахаїзму, єдиний у США. В 2007 році храм було названо одним із «семи чудес Іллінойсу» туристичним бюро штату^[6]. Храм відкритий цілодобово, вхід безкоштовний.

Також у селі розташований Джиллсон-парк із пляжем, яхт-клубом та майданчиком для вигулу собак.^[7] Окрім того, парк містить спеціальний пляж для собак^[8], літній театр, тенісні корти, волейбольні майданчики, футбольні поля та грилі для барбекю.^[9].

Географія

Вілметт розташований за координатами 42°4′38″ пн. ш. 87°43′43″ зх. д. (42.077323, -87.728621)^[10]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році селище мало площу 14,02 км², з яких 13,99 км² — суходіл та 0,02 км² — водойми.

Демографія

Історія переписів
Перепис	Населення		Зміна в %
1880	419		—
1890	1458		248,0%
1900	2300		57,8%
1910	4943		114,9%
1920	7814		58,1%
1930	15 233		94,9%
1940	17 226		13,1%
1950	18 162		5,4%
1960	28 268		55,6%
1970	32 134		13,7%
1980	28 229		−12,2%
1990	26 530		−6,0%
2000	27 651		4,2%
2010	27 087		−2,0%
2020	28 170		4,0%
Decennial US Census

Згідно з переписом 2010 року^[11], у селищі мешкало 27 087 осіб у 9742 домогосподарствах у складі 7533 родин. Густота населення становила 1932 особи/км². Було 10290 помешкань (734/км²).

Расовий склад населення:

85,5 % — білих 10,8 % — азіатів 0,8 % — чорних або афроамериканців 0,1 % — корінних американців

До двох чи більше рас належало 2,1 %. Частка іспаномовних становила 3,3 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 29,4 % — особи молодші 18 років, 53,8 % — особи у віці 18—64 років, 16,8 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 44,8 року. На 100 осіб жіночої статі у селищі припадало 92,3 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 87,7 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 196 315 доларів США (медіана — 132 110), а середній дохід на одну сім'ю — 225 819 доларів (медіана — 159 185). Медіана доходів становила 119 540 доларів для чоловіків та 77 332 долари для жінок.^{[Прим. 1]} За межею бідності перебувало 2,8 % осіб, у тому числі 1,7 % дітей у віці до 18 років та 5,9 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 11 755 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 29,0 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 22,7 %, фінанси, страхування та нерухомість — 15,5 %.

Галерея

• 
  Знак на в'їзді
• 
  Станція метро Linden
• 
  Спілка істориків
• 
  Стара залізнична станція

Примітки

1. Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.