Вільгельм Кінцль

Вільгельм Кінцль (нім. Wilhelm Kienzl; 17 січня 1857(18570117), Вайценкірхен в землі Верхня Австрія — 19 жовтня 1941, Відень) — австрійський композитор, диригент і музикознавець.

Вільгельм Кінцль
нім. Wilhelm Kienzl
Основна інформація
Дата народження	17 січня 1857(1857-01-17)[1][2][…]
Місце народження	Вайценкирхенd, Гріскірхен, Верхня Австрія, Австрія[3][4]
Дата смерті	3 жовтня 1941(1941-10-03)[1][2] (84 роки)
Місце смерті	Відень, Третій Райх, Німецький Райх[1][3]
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Громадянство	Австрійська імперія  Третій Райх  Австрія  Цислейтанія
Професії	композитор, диригент, музикознавець, піаніст, біограф
Освіта	Віденський університет, Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона і Празька консерваторія
Вчителі	Вільґельм Маєр (композитор)[5]
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера
Нагороди	Почесне кільце міста Відняd
Батько	Wilhelm Kienzld
Мати	Nina Kienzld
У шлюбі з	Pauline Kienzld і Helene Kienzld[1]
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Вільгельм Кінцль виріс в Ґраці, де зробив перші кроки в грі на фортепіано в школі Йоганна Буви, однак за відсутністю успіхів перейшов до занять скрипкою під керівництвом концертмейстера міського оркестру Ігнаца Уля, потім займався композицією у Вільгельма Майєра, також брав уроки фортепіано у Мортье-де-Фонтена, який працював у цей період переважно в Мюнхені. Далі навчався музиці в консерваторіях Праги і Дрездена, захистив дисертацію з музикознавця у Віденському університеті. Вчителями Кінцля в різний час були Едвард Ганслік, Ференц Ліст і Йозеф Крейчі. Останньому Кінцль зобов'язаний раннім знайомством з музикою Вагнера: Крейчі взяв його з собою до Байройта на прем'єру «Нібелунґової каблучки», і вагнерівське розуміння оперного жанру сильно вплинуло на Вільгельма Кінцля.

Меморіальна дошка на будинку Вільгельма Кінцля у Відні

Могила Вільгельма Кінцля на Віденському центральному кладовищі

Переважно Кінцль був оперним композитором, і найбільшу популярність принесла йому опера «Євангеліст» (нім. Der Evangelimann; 1895). Інші його опери: «Urvasi» (1886), «Heilmar der Narr» (1892), «Дон Кіхот» (1898), «Der Kuhreigen» (1911). Кінцль вважається також, поряд з Гуго Вольфом, найважливішим пісенним композитором з часів Франца Шуберта. Серед його обробок — пісні зі збірки «Чарівний ріг хлопчика»^[6] (наприклад, «An einen Boten»^[7]). У числі інших малих вокальних творів Кінцля був і перший державний гімн Австрії (до 1929 р.).

Музикознавчі праці Кінцля включають біографію Вагнера (1904), книгу «Музична декламація» (нім. «Die musikalische Declamation») і безліч статей.

Пам'ять

• Вільгельм Кінцль зображений на австрійській поштовій марці 2007 року^[8].
• У Відні на будинку, де жив композитор, встановлена меморіальна дошка.