Вільямс Василь Робертович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вільямс.

Василь Робертович Вільямс (27 вересня (9 жовтня) 1863 або 9 жовтня 1863(1863-10-09) , Москва  — 11 листопада 1939(1939-11-11) , Москва ) — російський радянський вчений-ґрунтознавець і агробіолог. Академік АН СРСР. Герой Праці. Один з основоположників агрономічного ґрунтознавства.

Василь Робертович Вільямс
рос. Василий Робертович Вильямс
Народився	27 вересня (9 жовтня) 1863(1863-10-09) Москва
Помер	11 листопада 1939(1939-11-11) (76 років) Москва
Поховання	Q33332028?
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	агроном, політик, ґрунтознавець
Alma mater	Петровська сільськогосподарська академія
Галузь	ґрунтознавство, агробіологія
Заклад	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва[1]
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання	академік АН СРСР
Відомі учні	Чижевський Михайло Григорович
Аспіранти, докторанти	Q24352418?
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Нагороди	Герой Праці Орден Святого Володимира 4 ступеня Орден Святої Анни 2 ступеня Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святого Станіслава 2 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Вільямс Василь Робертович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині інженера. Закінчив реальне училище (1883) і Петровську сільськогосподарську академію (1888).

Після закінчення академії тривалий час перебував у закордонному науковому відрядженні, повернувшись з якого завідував кафедрою загального землеробства у Петровській сільськогосподарській академії. З серпня 1894 року — ад'юнкт-професор кафедри ґрунтознавства і загального землеробства Московського сільськогосподарського інституту; з червня 1897 року — професор.

З травня 1907 по листопада 1908 року — директор Московського сільськогосподарського інституту; у 1922—1925 роках — ректор Московської сільськогосподарської академії імені К. А. Тимірязєва.

Брав участь у роботі Держплану СРСР, був членом ЦВК СРСР.

У 1937 році обраний депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Наукова діяльність

В. Р. Вільямс здійснив подальший розвиток ідей та робіт основоположників сучасного ґрунтознавства В. В. Докучаєва та П. А. Костичева.

Найбільш видатним науковим досягненням В. Р. Вільямса є обґрунтування теорії єдиного процесу ґрунтоутворення, способів відновлення структури і родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Він доказав, що процес історичного розвитку ґрунтів є процесом розвитку їх родючості. Ґрунтоутворення, відповідно до вчення Вільямса, являє собою прояв гігантського безперервного процесу зміни життя на земній поверхні.

Він розробив травопольну систему землеробства, що передбачає освоєння польових і кормових травопольних сівозмін, відповідну систему обробітку ґрунту та удобрення рослин, створення полезахисних лісових смуг, будівництво ставків і водойм.

Пам'ять

• У 1934 році створено Ґрунтово-агрономічний музей імені В. Р. Вільямса у Москві.
• На честь названі вулиці Вільямса в Казані, Пермі, Брянську, Тулі, Липецьку, Пензі (Росія), Дніпрі, Полтаві, Горлівці, Єнакієвому (Україна), Петропавловську (Казахстан). В Мінську (Білорусь) — вулиця і провулок. У Краснодарі (Росія) названо провулок. В Україні кілька вулиць Академіка Вільямса було перейменовано у виконання закону про деколонізацію.
• У Москві на території Тимірязєвської сільськогосподарської академії встановлено пам'ятник В. Р. Вільямсу (1947, скульптор С. О. Махтін, архітектор І. А. Француз).
• У 1949 році поштовим відомством СРСР була випущена поштова марка, присвячена В. Р. Вільямсу.
• Ім'я В. Р. Вільямса присвоєно Всеросійському науково-дослідному інститутові кормів.

Найважливіші роботи

• Вильямс В. Р. Общее земледелие с основами почвоведения. — М. : Новый агроном, 1931.
• Вильямс В. Р. Почвоведение. Земледелие с основами почвоведения: Гл. упр. вузов и техникумов НКЗ СССР допущено в качестве учеб. пособия для с.-х вузов / Акад. В. Р. Вильямс. — 4-е изд., пересм. и доп. — М.: Сельхозгиз, 1940.
• Вильямс В. Р. Избранные сочинения. — М.: Московский рабочий, 1948.
• Вильямс В. Р. Собрание сочинений. В 12 т. — М.: Сельхозиздат, 1948.