Казань

Каза́нь (рос. Казань, тат. Казан, Qazan) — столиця та найбільше місто Республіки Татарстан, що є федеральним суб'єктом Російської Федерації. Розташоване у місці злиття Волги та Казанки, займає площу 425,3 км², має населення понад 1,2 мільйона осіб^[1], ще приблизно до 1,6 мільйона мешканців у міській агломерації. Казань — п'яте за величиною місто Росії і найбільш густонаселене місто на Волзі та Приволзькому федеральному окрузі.

місто Казань
Герб Казані Прапор Казані
Башта Сююмбике, Спаська башта Кремля, мечеть Кул-Шаріф, палац хліборобів, Богоявленський собор, Кремль
Розташування міста Казань
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Татарстан
Муніципальний район	Казань
Код ЗКАТУ:	92401000000
Код ЗКТМО:	92701000001
Основні дані
Час заснування	бл. 1005
Завойоване Московією/Росією	1552
Населення	▲ 1 257 391 (2020)
Площа	425.2 км²
Поштові індекси	420xxx
Телефонний код	+7 +7 843
Географічні координати:	55°47′27″ пн. ш. 49°06′52″ сх. д.
Водойма	Волга
Влада
Вебсторінка	kzn.ru
Міський голова	Ільсур Метшин
Казань у Вікісховищі

У 1438 році Казань стала столицею Казанського ханства. У 1552 році Казань була захоплена Іваном Грозним і увійшла до складу Московії. Місто було захоплене та значною мірою зруйноване під час Пугачовського повстання 1773—1775 років, але пізніше було відновлено під час правління Катерини II. У наступні століття Казань перетворилася на великий промисловий, культурний і релігійний центр Росії. Після утворення Радянського Союзу Казань стала столицею Татарської АРСР. Після розпаду Радянського Союзу Казань залишилася столицею Республіки Татарстан.

Казань відома своїм яскравим поєднанням татарської та російської культур^[2]. У 2015 році Казань відвідали 2,1 мільйона туристів, а Казанський кремль, який є об’єктом Світової спадщини, відвідали 1,5 мільйона туристів^[3].

Географія

Протяжність міста з півночі на південь — 29 км, із заходу на схід — 31 км. Місто в західній, центральній і південно-західній частині виходить на річку Волгу протягом близько 15 км. У Казані є один міст через Волгу — на межі західної території міста. Річка Казанка протікає з північного сходу на захід через середину міста та ділить Казань на дві співмірні по території частини — історичну південніше річки й новішу зарічну на північ. Дві частини міста пов'язані п'ятьма дамбами та мостами, а також лінією метрополітену.

Характер рельєфу міста — рівнинно-горбистий. У центральній частині міста є низинні рівнини Забулачьє, Предкабаньє, Закабаньє, піднесена рівнина Арськ поле і виділяються окремі пагорби — Кремлівський (Кремлівсько-Університетський), Марусовський, Федосіївський, Перша і Друга гора, Аметьєво, Ново-Татарської слободи та ін. У напрямку на південний схід і схід територія міста в цілому плавно підвищується, і великі житлові масиви Горки, Азино, а також Нагорний, Дербишкі розташовані на ізовисотах 20—40 метрів і вище, ніж частина історичного центру, південно-західні райони та Заріччя. У Заріччя виділяється Зілантова гора, а також пагорби селищ на півночі міста. У різних місцях є яри й подібні їм локальні витягнуті пониження місцевості.

Територія міста характеризується дуже значною часткою водних поверхонь. Смуга частини акваторії Волги шириною понад 2 км (вздовж західного кордону міста), а також переважно мілководні закінчення і нове гирлі річки Казанка шириною близько 1,5 км (повністю всередині території міста) сформувалися при появі Куйбишевського водосховища в середині XX століття замість в рази більше вузьких природних ширин річок. Також до числа водних поверхонь міста входять: система з трьох великих озер Кабан — Нижній (Близький), Середній, Верхній (Дальній), що починається в центрі міста і йде на південь, менші озера на периферії Леб'яже, Глибоке, Блакитні тощо, малі водойми в різних місцях (у тому числі незвичайні посеред кварталів багатоповерхового масиву Нове Савінова), рукотворні озера Смарагдове, Комсомольське, канал Булак у центрі міста, невеликі річки Нокса, Суха та інші на периферії. Від колишнього гирла річки Казанка залишилася невелика стариця. В акваторії Волги є невеликі острови Маркіз та інші. У південно-східній та східній частині Заріччя біля річки Казанка є заболочені незначні нестабільні острівці та заливні заплавні луки.

Уздовж берегів Волги та Казанки в ряді місць є дамби гідрозахисту. Рівні Волги та Казанки в місті часом коливаються до декількох метрів залежно від пори року і деяких окремих років в цілому і дуже сильно залежать від діяльності Волзької ГЕС (фактично визначаються нею). Зокрема, влітку 2010 року рекордне зниження рівня води водосховища від середніх за півстоліття значень сильно оголило береги Волги й тимчасово звузило закінчення і гирло Казанки практично до природних ширин.

Історія

• Казань заснована як фортеця Волзької Болгарії, офіційним роком заснування міста є 1005 рік.
• Вперше згадується в руському літописі в 1177 році.
• У XIII—XIV століттях Казань була важливим торговим та політичнім центром Золотої Орди.
• З 1438 по 1552 рік це місто було столицею Казанського ханства.
• 1552 року завойоване Московським князівством в ході московсько-казанської війни.
• З 1708 року — центр Казанської губернії Російської імперії.
• У 1781–1796 роках — центр Казанського намісництва Російської імперії.
• У 1796–1920 роках — центр Казанської губернії Російської імперії та РРФСР.

Російсько-українська війна

21 грудня 2024 року не менше 7 дронів прилетіло до міста. Кілька дронів врізалися у житлові будинки і вибухнули.^[4]

Населення

Населення (2005):

• 1,116 млн осіб у межах міста (8-ме місце в РФ)
• 1,138 млн осіб у межах муніципальної зони (6-те місце в РФ)
• 1,360 млн осіб в агломерації (9-те місце в РФ).

За неофіційними даними населення власне міста налічує 1,4—1,45 млн осіб (разом із студентами й іншими громадянами, не прописаними в місті). Наприкінці 2007 року оголошено, що керівництво міста і республіки планує заходи щодо міського розвитку з доведенням чисельності населення до 1,5 млн осіб до 2040—2050 року.

Культура

Музеї

• Національний музей Республіки Татарстан
• Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан
• Музей соціалістичного побуту
• Музей О. М. Горького і Ф. І. Шаляпіна
• Музей Є. А. Баратинського

Освіта

• Казанський федеральний університет
• Казанський державний аграрний університет
• Казанський національний дослідницький технологічний університет
• Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполева
• Казанський державний архітектурно-будівельний університет
• Татарський державний гуманітарно-педагогічний університет
• Казанський державний енергетичний університет
• Казанський інноваційний університет імені В. Г. Тімірясова
• Казанський державний медичний університет
• Казанська державна академія ветеринарної медицини
• Казанська державна консерваторія імені М. Г. Жиганова

Адміністративний поділ

Муніципальне утворення м. Казань в цілях підвищення ефективності управління розділено на 7 адміністративних районів:

• Авіабудівний
• Вахітовський
• Кіровський
• Московський
• Ново-Савіновський
• Приволзький
• Радянський

Економіка

Казань — великий промисловий і торговий центр. Серед основних виробничих підприємств міста:

• Казанське авіаційне виробниче об'єднання імені Горбунова
• Казанський вертолітний завод
• Казаньоргсинтез
• Казанський оптико-механічний завод
• Казанське моторобудівне виробниче об'єднання (КПМО)
• Казанський миловарний завод (Нефіс-косметікс)
• Казанський пивоварний завод («Червоний Схід»)
• Казанський завод гумотехнічних виробів (ВАТ КВАРТ)
• Казанський завод теплоприладів (Теплоконтроль)
• Кондитерська фабрика ЗАРЯ

За радянських часів Казань було «закрите» місто для іноземців, бо там багато підприємств працювало на військові потреби.

Транспорт

Автомобільний

Через місто прокладено федеральні автостради M7 (європейський маршрут E 22) «Волга», Р239 та Р241.

• Мале Казанське кільце^[ru]
• Велике Казанське кільце^[ru]

Мости та дамби

• Кіровська транспортна дамба^[ru]
• Кремлівська транспортна дамба^[ru]
• Міст Міленіум^[ru]
• Займищенський міст^[ru]

Залізничний

• Залізничні станції:
  • Казань-Пасажирська
  • Повстання-Пасажирська^[ru]
• Казанська дитяча залізниця^[ru]
• Приміська електричка^[ru]

Громадський транспорт

• Казанський метрополітен
• Казанський швидкісний трамвай^[ru]
• Казанський трамвай
• Казанський тролейбус^[ru]
• Автобуси
• Маршрутні таксі
• Аероекспрес^[ru]

Авіаційний

• Аеропорт Казань

Водний

• Казанський річковий порт^[ru]

Вулиці Казані

Казань єдине місто в РФ, що мало вулицю Есперанто, названу на честь мови есперанто^[5].

Пішохідні вулиці міста: Петербурзька вулиця.

Участь у війні проти України 2014—2018 рр

З 2014 року зафіксовано постійну участь Казанського вищого танкового командного училища у військових діях на Донбасі^[6].

Відомі люди

• Адоратський Володимир Вікторович — академік, марксист
• Азімов Чингізхан Нуфатович — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, академік Академії інженерних наук України, член-кореспондент Академії правових наук України
• Аксьонов Василь Павлович (1932—2009) — радянський, американський і російський письменник, сценарист, кінодраматург.
• Берденников Михайло Андрійович (1919—1990) — український музикант, хормейстер, педагог.
• Бєглова Садия Арифівна (1923—1992) — радянська татарська юристка, голова Верховного суду ТАРСР (1969—1985).
• Бєлоусов Михайло Михайлович (1905—1960) — російський радянський актор.
• Дмитрієв Максим Васильович — Герой Радянського Союзу.
• Івановський Олександр Вікторович (1881—1968) — російський кінорежисер.
• Зарубіна Ірина Петрівна (1907—1976) — радянська актриса.
• Зонін Герман Семенович (* 1926) — російський та український радянський футболіст і тренер.
• Качин Герман Миколайович (1937—1996) — радянський російський актор театру, кіно та телебачення.
• Кравченко Галина Сергіївна (1905—1996) — радянська російська акторка театру і кіно
• Линьков Лев Олександрович (1908—1971) — російський письменник, сценарист.
• Максимов Олексій Матвійович (1899—1965) — радянський актор театру і кіно, режисер і педагог.
• Маневич Йосип Мойсейович (1907—1976) — радянський російський сценарист, викладач.
• Натансон Георгій Григорович (1921—2017) — радянський російський кінорежисер, сценарист.
• Нікіфоров Микола Анатолійович (* 1982) — російський політик, Міністр зв'язку та масових комунікацій РФ (2012—2018 рр).
• Сахібджамал Гіззатуллін-Волзька — Заслужена актриса ТАРСР.
• Таршин Олексій Михайлович (1906—1986) — український актор
• Тушнова Вероніка Михайлівна (1911—1965) — російська радянська поетеса
• Пишкін Борис Андрійович (1893—1970) — український радянський гідротехнік, гідролог, доктор технічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент АН України.
• Філатов Леонід Олексійович (1946—2003) — російський актор, режисер, письменник і телеведучий.
• Шульгин Борис Володимирович — Герой Радянського Союзу.
• Яндеміров Валерій Петрович (* 1963) — російський шахіст, гросмейстер (1997), тренер.

Див. також

• Чемпіонат Європи з підводного швидкісного плавання 2010
• Мечеть Нурулла — культова споруда, побудована в центрі історичного Сінного базару у Старій Татарській слободі.
• Тяп-ляп — організоване злочинне угруповання, яке діяло на території Казані в 1970-х роках.