Вільям Прагер

Ві́льям Пра́гер (нім. і англ. William Prager; 23 травня 1903 — 17 березня 1980) — німецький та американський вчений-механік, що працював у галузі механіки деформівного твердого тіла.

Вільям Прагер
нім. Willhelm Prager
Ім'я при народженні	нім. Wilhelm Prager
Народився	23 травня 1903(1903-05-23)[1][2][…]  Карлсруе, Німецька імперія[1][3]
Помер	16 березня 1980(1980-03-16)[3][4][5] (76 років)  Цюрих, Швейцарія[3][6][…]
Країна	Німеччина  США
Діяльність	математик, викладач університету, інженер
Alma mater	Дармштадтський технічний університет (1926)[3]
Галузь	прикладна механіка[7]
Заклад	Браунський університет[3] Університет Каліфорнії в Сан-Дієго[8] Karlsruhe University of Applied Sciencesd[3] Стамбульський університет[3] Дармштадтський технічний університет[3] Геттінгенський університет[3] IBM Research – Zurichd[6] Браунський університет[8]
Науковий керівник	Wilhelm Schlinkd[9] і Johann Gustav Emil Kammerd[9]
Аспіранти, докторанти	Бернард Будянський[9] Philip G. Hodged[9] Simon Ostrachd[9] George Herman Handelmand[9] Yomtov Gartid[9] Hermine Agavni Kalustyand[9] Herbert Greenbergd[9] George Herrmannd[9] Frances Bauerd[9] Deonisie Trifand[9] Robert Colegrove Meachamd[9] Carl Eric Pearsond[9] George Nichols White, Jr.d[9] Edward William Rossd[9] Jean Kestensd[9] Anthony Koohariand[9] David Alan Beckwithd[9] Eric Varleyd[9] Mehmet Anasd[9] Mahmut Tanrikulud[9] Lütfü Birand[9] İzak Kapuanod[9]
Членство	Американська академія мистецтв і наук Французька академія наук Національна академія наук США[10] Національна інженерна академія США[3]
Нагороди	ґрант Ґуґґенгайма (1957) медаль Вустера Ріда Ворнера (1957) медаль Т. Кармана (1960) honorary doctor of the University of Poitiersd (1961) Panetti Ferrari Awardd (1963) медаль Тимошенка (1966) почесний доктор Льєзького університетуd почесний доктор Браунського університетуd Почесний доктор університету Брюсселяd honorary doctor of the University of Manchesterd honorary doctorate from the University of Waterlood почесний доктор Штутгартського університетуd

Життєпис

Вільям Прагер народився у Карлсруе (Німецька імперія) 23 травня 1903 року. Батько — Віллі Прагер (нім. Willy Prager), мати — Гелен Кіммель (нім. Helen Kimmel). Вищу освіту здобув у Дармштадтському технічному університеті за спеціальністю машинобудування, у 1925 році отримав диплом інженера. Того ж року одружився з Анною Гаєр (нім. Ann Heyer)^[11].

У 1926 році захистив у Дармштадтському технічному університеті докторську дисертацію і подальші два роки читав там лекції. У 1929 році Прагер став викладати в Геттінгенському університеті, де познайомився з Людвіґом Прандтлем. У 1932 році призначений професором технічної механіки Вищої технічної школи «Фрідеріціана» та директором Інституту механіки при цьому ж закладі, ставши на той час наймолодшим професором у Німеччині. Причиною такого раннього визнання був високий міжнародний науковий авторитет Прагера, який ґрунтувався на його багатьох наукових публікаціях та монографіях з прикладної математики^[11]

Після приходу до влади Гітлера Прагер через своє єврейське походження був звільнений з роботи. Він звернувся до суду, протестуючи проти свого звільнення, та виграв процес. Йому дозволили відновити свою викладацьку діяльність у Німеччині, проте він відмовився і в 1933 році емігрував з Німеччини до Туреччини, де став професором теоретичної механіки у Стамбульському університеті.

У Туреччині Прагер продовжив свої дослідження, публікуючи отримані результати німецькою, турецькою, французькою та англійською мовами. Англійську мову він вивчив за два роки та написав англійською підручники з нарисної геометрії та класичної механіки для студентів.

Після початку Другої світової війни, у 1940 році, Прагер отримав запрошення від Браунського університету (Провіденс, штат Род-Айленд) й вирішив емігрувати до США. У Браунському університеті Прагер зайнявся теорією пластичності та механікою ґрунтів, через це університет став «центром досліджень» з теорії пластичності у Сполучених Штатах.

У квітні 1943 року заснував «Щоквартальний журнал прикладної математики» («Quarterly of Applied Mathematics») та був його редактором до 1965 року.

У 1963 році Прагер покинув Браунівський університет (де згодом став почесним професором) і став консультантом в Цюриху в науково-дослідницькій лабораторії компанії IBM. З 1965 року він — професор прикладної механіки в Університеті Каліфорнії у Сан-Дієго. У 1973 році пішов у відставку й перебрався до Швейцарії. Помер у Цюриху 17 березня 1980 року^[11].

Нагороди і звання

У 1968 році Прагер став членом Національної академії наук США^[12], був також членом Національної інженерної академії США (1965)^[13], Американської академії мистецтв і наук, Польської і Французької академій наук. Був нагороджений медаллю Тимошенка від Американського товариства інженерів-механіків (ASME) та медаллю Т. Кармана від Американського товариства інженерів-будівельників^[en] (ASCE).

Мав низку почесних докторських ступенів (Льєзький університет, Університет Пуатьє, Міланський університет, Університет Ватерлоо (Онтаріо), Ганноверський університет, Браунський університет, Манчестерський університет, Вільний університет Брюсселя, Штутгартський університет).

Вшанування пам'яті

У 1983 році Товариство технічних наук заснувало медаль Вільяма Прагера● як відзнаку досягнень у механіці деформівного твердого тіла.

Бібліографія

• Beitrag zur Kinematik des Raumfachwerks, 1926, dissertation
• Dynamik der Stabwerke (with K. Hohenemser), 1933
• Mechanique des solides isotropes, 1937
• Prager, William; Hodge, Philip G. Jr. (1951). Theory of Perfectly Plastic Solids. John Wiley & Sons. LCCN 51-012695.
• Prager, William (1961). Introduction to Mechanics of Continua. Ginn and Company.
• Прагер В., Ходж Ф. Г. Теория идеально пластических тел. — М. : Иностранная литература, 1956. — 398 с. (рос.)
• Прагер В. Проблемы теории пластичности. — М. : ГИФМЛ, 1958. — 136 с. (рос.)

Див. також

• Критерій плинності Друкера — Прагера