Вірський Павло Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вірський.

Павло́ Па́влович Ві́рський (нар. 12 (25) лютого 1905(19050225), Одеса — 5 липня 1975, Київ) — український танцівник і хореограф, Народний артист СРСР (1960).

Павло Павлович Вірський
Народився	12 (25) лютого 1905  Одеса
Помер	5 липня 1975(1975-07-05) (70 років)  Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	танцівник і хореограф
Alma mater	Одеське музично-драматичне училище
Відомі учні	Гомон Олексій Олександрович
Партія	КПРС
У шлюбі з	Вірська Валерія Семенівна
Нагороди
Премії
Звання
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 12 (25 лютого) 1905 року в Одесі в купецькій родині^[1]. В 1926 році закінчив Одеське музично-драматичне училище, 1928 — Московський театральний технікум. Член КПРС з 1946 року^[2].

Артист балету і балетмейстер у театрах Одеси, Харкова, Дніпра, Києва, військових ансамблів.

Організатор (1937), балетмейстер (до 1940), художній керівник (1955–1975) Ансамблю танцю УРСР. У своїй творчості розвив знахідки і традиції, закладені Михайлом Андрійовичем Соболем^[3].

Влітку 1972 року на одному з найбільших сценічних майданчиків Вашингтона «Вулф треп» перебував з ансамблем, виступи тривали два місяці.

Могила Павла Вірського

Проживав в Києві. Помер 5 липня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Творчість

Танці і хореографічні картини:

• «Чумацькі радощі»,
• «Гопак»,
• «Рукодільниці»,
• «Запорожці»,
• «Флотилія „Радянська Україна“»,
• «Ляльки»,
• «Повзунець»,
• «Шевчики»,
• «Зимова казка» (одноактний балет).

Багато хореографічних композицій Вірського зафіксовано у виданні «У вихорі танцю» (випуски 1-6, 1977—1982).

Відзнаки і нагороди

• 29 серпня 1942 Президія ВР УРСР видала Указ про присвоєння почесного звання заслуженого артиста УРСР художньому керівнику Ансамблю червоноармійської пісні і танцю Південно-Західного фронту Павлу Вірському.
• 1950 — Сталінська премія.
• 1965 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка за створення концертної програми (1964) Державного заслуженого ансамблю танцю УРСР.
• 1970 — Державна премія СРСР.

Нагороджений орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки^[4], а також медалями.

Пам'ять

З 1977 року Національний заслужений академічний ансамбль танцю України носить його ім'я.

В 1983 році в Києві, на будинку по вулиці Малій Житомирській, 10 де він жив в 1969–1975 роках встановлено меморіальну дошку (бронза, барельєфний портрет; скульптор Н. Д. Марченко, архітектор Т. Г. Довженко)^[5].

21 лютого 2005 року Національним банком України в серії «Видатні особистості України» в обіг була випущена нейзильберова 2-гривнева пам'ятна монета накладом 20 000 штук, присвячена 100-річчю від дня народження хореографа^[6].

2005 року Поштою України була випущена поштова марка номіналом 45 копійок, присвячена 100-річному ювілею Павла Вірського.

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 110 років з дня народження відзначатиметься на державному рівні.^[7]

В журналі «Перець» № 4 за 1975 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца з нагоди 70-річчя П. Вірського^[8][9]

2020 року на Алеї Зірок, що на Театральній площі в Одесі, з'явилась «зірка» Павла Вірського.

У місті Буча є вулиця Павла Вірського.

16 грудня 2021 року у Києві вулицю Саратовську перейменували на Бульвар Павла Вірського.^[10]

19 квітня 2023 року у місті Краматорськ провулок Ангарський перейменували на провулок Павла Вірського.^[11]

У місті Дніпро перейменували вулицю Собінова на вулицю Павла Вірського.

У місті Миколаїв вулицю 8 Березня (Мала Корениха) перейменували на вулицю Павла Вірського^[12].

У місті Кривий Ріг вулицю Шевцової перейменували на вулицю Павла Вірського.

Галерея

• 
  Поштова марка "Павло Вірський" (Україна, 2005)
• 
  Монета "Павло Вірський"