Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Краматорськ

місто в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Краматорськ
Remove ads

Крамато́рськ (МФА: [krɐmɐˈtɔrsʲk] ( прослухати)) місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Краматорської міської громади та Краматорського району Донецькій області. Разом із навколишніми містами утворює Краматорсько-Костянтинівську агломерацію. Значний центр машинобудування України.

Коротка інформація Краматорськ, Основні дані ...

Під час російської збройної агресії проти України у 2014 році відбулася битва за Краматорськ. З 11 жовтня 2014 року в місті перебуває Донецька обласна державна адміністрація[2][3].

Remove ads

Географія

Узагальнити
Перспектива

Розміщення та фізична географія

Краматорськ та прилеглі до нього селища розташовані у долинах річки Казенний Торець (притока Сіверського Донця) та його приток, оточених пагорбами, у північній частині Донбасу. Пагорби порізано ярами й балками. Найменша висота над рівнем моря — 60 м уріз води Торця в Ясногірці. На берегах Казенного Торця і його притоки Білянки у двох місцях утворено круті схили — «крейдяні гори». Межі міста лежать на найбільших висотах (метрів): 199,1 — у селищі Василівська Пустош; 177,3 — на аеродромі; 169,5 — Крейдяна гора; 167,6 Карачун-гора; 158,4 — в селищі Жовтневий.

Людська діяльність справила нові форми рельєфу, найбільш значні з яких — це кар'єр у Крейдяній горі та шлакові відвали при КМЗ та НКМЗ. На території Краматорська шість розвіданих родовищ корисних копалин: Краматорське (крейда й глина), Новокраматорське (важкотопна глина), Яснополянське (вохроглина), Шабельковське (формувальний пісок), Розсоховатське (будівельний пісок), Краматорське (керамічна сировина).

Видобувається сім видів мінеральної сировини: будівельні, вохра, цегляно-черепичні й керамічні глини (всього 107,2 тис. т в 2008 р.), крейда (576,2 тис. т), формувальні та будівельні піски. Завдяки відкритим родовищам при станції Краматорська в 1885 р. побудували завод будівельних матеріалів, котрий поклав початок іншим заводам і селищу. З кінця 1930-х років до Другої світової війни північніше Мар'ївки видобували вугілля. Потужність пласта була 40 см. Після війни вхід до шахти завалився та був затоплений[4].

1991 року біля Пчолкіного було виявлено скам'янілі залишки дерева араукарії[5].

Клімат

Клімат Краматорська помірно-континентальний з відносно холодною зимою і спекотним, сухим літом. Кількість атмосферних опадів незначна, за роками та за сезонами розподіляється нерівномірно. За рік може випадати від 250 до 650 мм, середнє значення — 420 мм. Більша частина опадів відбувається влітку переважно зливами, які часто супроводжуються сильними грозами. Іноді добовий рівень опадів може перевищувати середньомісячний і досягає 120—125 мм.

Середньорічна відносна вологість повітря 75 %, у літній полудень може зменшуватися до 30-35 %. Найбільш вологе повітря в грудні й січні — 90-98, а іноді й 100 %, тому взимку часті тумани та ожеледиця. Хмарність зимового неба досягає 80 %, тумани тримаються на великій площі тривалий час навіть при вітрі 15 м/с, мряка. Зимові вітри переважно східні та північно-східні, часті відлиги.

Середня температура найхолоднішого місяця січня — -4…-5 °, найтеплішого липня — +21…+22 °.

Середня глибина промерзання ґрунту — 1,2 м, найбільша — 1,5 м.

Флора

Ліси займають 1704 га площі Краматорська, зокрема: Шабельківка — 289, Ясногірка — 196, Біленьке — 165, Веселе — 71, Іванівка — 64, Берестове — 27, Комишуваха — 622 (урочища Грако-Комишувашське — 214, Малотаранівка — 117, Трійчацьке — 94, Липове — 91, Крутеньке I — 29, Заяче Велике — 26, Плоске — 10, Вовче — 20, Крутеньке — 10).

У лісах переважають акація, дуб, ясен, абрикос, алича, липа звичайна і липа дрібнолиста, сосна, береза, шовковиця, клен гостролистий, волоський горіх. Підлісок становлять бруслина, а ближче до узлісь глід, терен, шипшина; на галявинах вишня степова, карагана чагарникова. Унікальна сосна крейдова, яка зростає в Біленькому, та сосна кримська.

Видовий склад лісопаркових насаджень різноманітний. Це лісові та узлісні рослини: ясенець білий, зірочник лісовий, пролісок, конвалія травнева, фіалки, дзвіночки, перстач гусячий, ожина, суниці. Місцева флора багата на лікарські рослини: звіробій, материнка, чебрець, ромашка лікарська, чистотіл, валер'яна, подорожник, деревій, цикорій, глід, шипшина тощо. Є види, занесені до Червоної книги: бурачок голоножковий, дворядник крейдяний, дрік донський, громовик донський, ранник крейдовий, тонконіг Талієва, ковила волосиста, конвалія травнева.

Фауна

В околицях Краматорська водяться єноти, лисиці, кабани, козулі, зайці, ласиці, куниці. Окрім них, зустрічаються вовки та занесені до Червоної книги борсуки. З птахів живуть осілі граки, горобці, кільчасті горлиці, голуби, дрозди, дятли, синиці, соловейки, сови, сойки, фазани тощо.

Цікаво, що у 1970-ті роки, коли Торцем вже пливли райдужні плями від стічних вод прибережних заводів, і люди на той час припинили купатися в річці, у Торці все одно, продовжували водитися раки, карасі, коропи, головні, а також пічкурі та верховодки, яких місцеві рибалки називали «марйохи» та «стеблі» відповідно, та інше.

Ландшафтний парк

2004 року в межах міста було утворено регіональний ландшафтний парк Краматорський площею 1738,82 га. Він складається з чотирьох ділянок.

Резерват Біле (477,8 га) знаходиться на схилах балки, розташованої на масштабних крейдяних відкладеннях з оголеннями порід і куполоподібними пагорбами. Особливу цінність являє унікальна степова реліктова рослинність на крейдяних відшаруваннях.

Резерват Пчолкінські скам'янілі дерева (22,61 га) має насадження кримської сосни, серед якої зустрічаються виходи скам'янілих дерев кам'яновугільного періоду віком понад 200 мільйонів років.

Резерват Комишуваха (865,23 га) складається з лісів дуба, ясена, клена, в'яза, і липи. Підлісок багатий первоцвітами: горицвіт, анемона, тюльпани. Густі урочища розташувалися у глибоких розгалужених балках. Зустрічаються дикі звірі: зайці, борсуки й лисиці. На території є Лебедине озеро з лебедями. На пагорбі поблизу озера, знаходиться напівзруйнований будинок поміщика Бантишева — одна з найстаріших будівель регіону.

Резерват Білокузьминівський (373,9 га) є геологічним пам'ятником природи зі скелеподібним оголенням верхньої крейди посеред незайманого степу.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Заснування

За археологічними відомостями, на території сучасного Краматорська та його найближчих передмість люди селилися ще з давніх-давен. На північно-західній околиці Краматорська знайдено каменоломні й майстерні обробки кременя епохи неоліту, що існували й у період ранньої міді. У передмісті Краматорська досліджено також курганне поховання металурга-ливаря епохи бронзи.

У другій половині XVII — початку XVIII століття цю частину Слобожанщини масово заселяють козаки з Гетьманщини й кріпаки з південних округ Московії та Мордовії.

1767 уряд Московії віддав графові Ф. Таранову 10 тисяч десятин козацької землі, на яких засновано село Петрівка. Пізніше ці землі продано шляхетському родові Абаза, згодом — іноземцям Іванову, Шабельському і Штейгерову. Звідси виникли нові поселення Абазовка, Іванівка, Шабельківка, Штейгеровка, котрі згодом об‘єдналися в агломерацію Краматорськ. У 1799 територію майбутнього Краматорська долучено до Ізюмського повіту Слобідсько-Української (згодом перейменовано в Харківську) губернії.

У другій половині XVIII сторіття територія, яку нині посідає місто, масово заселяють козаки Слобідського війська.

У різні часи поселення мало різні назви; теперішню пов'язують зі сполукою «кром» (укріплення) та «торський» (від однойменної річки) за часу існування рубіжної лінії[6].

У складі російської імперії

Місто розвинулося від селища при маленькій залізничній станції, побудованій у 1868 році, до сучасного досить великого міста обласного значення, промислового центру й транспортного вузла.

Наприкінці 1860-х на споруджуваній Курсько-Харківсько-Азовській залізниці біля річки Казенний Торець з'явилася залізнична станція Краматорська, поблизу якої засноване селище. Спочатку селище мало назву Крам на Торці, згодом поступово назва змінилась на Краматорськ.

Українська революція

Після того як стало відомо про повалення царського режиму, у Краматорську 2 березня було створено Громадський комітет — видним його діячем був кадет доктор Демулін. За підтримки меншовиків та есерів Демулін виступив у тимчасовому комітеті проти роззброєння поліції, як заходу, здатного призвести до суспільних безладів, та пропонував щонайбільше роззброїти «поганих» поліцейських, а «хороших» — залишити на місцях. Крім того, він виступав проти організації рад[7].

Повідь (розлив річки Торець), що спіткала Краматорськ навесні 1917 року, не дала організаційному комітету можливості провести вибори до Ради робітничих депутатів, Раду було обрано лише 21 березня (за старим стилем). Краматорськ був звільнений підрозділами Армії УНР у квітні 1918 р.

З квітня по грудень 1918 року Краматорськ перебував під владою Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Після антигетьманського повстання Краматорськ ненадовго перейшов під владу Директорії УНР.

Через поразку УНР в радянсько-українській війні, Краматорськ, як і інші населені пункти Донбасу, опинився під радянською владою.

Радянський період

З 1926 року селище міського типу, 1932 року отримав статус міста обласного підпорядкування у складі новоствореної Донецької області.

27 жовтня 1941 року місто було тимчасово окуповане німецькими військами[8][9].

Докладніше: Пам'ятник Волі

З 5 по 27 лютого 1943 року місто перебувало під контролем радянських військ, остаточно відвойоване ними 6 вересня 1943 — військами Південно-Західного фронту в ході Донбаської операції[8]. До серпня 1946 року 1-м секретарем міського комітету КП(б)У працював Потанін Дмитро Миколайович, у серпні 1946 року 1-м секретарем Краматорського міського комітету КП(б)У призначили Кузнецова Івана Софроновича.

У повоєнні часи в місті було збудовані завод лиття та поковки, електроламповий завод «Альфа» (1969), комбінат панельного домобудівництва (1972), відкрита тролейбусна система (1971). На горі Карачун збудовано ретрансляторну вежу. Двічі — у 1964 і 1985 роках місто зазнавало поводі.

Пізнавально, що на початку 1970 років, через важкий криміногенний стан, у Краматорську діяла комендантська година. По школах перед канікулами ходили дільничні міліціонери та завучі з роз'ясненнями про те, що школярам заборонено ходити вулицями після 21-ї години, а вдень — гуртами понад двоє осіб. Надвечір вулицями роз'їжджали, окрім міліціонерських УАЗів («бобиків»), важкі мотоцикли з люлькою, у якій сиділа вівчарка, попереду було закріплено прожектор, який міг обертатися, а на сидіннях знаходилися два міліціонери.

У піонерських таборах, наприклад від СКМЗ, діти постійно танцювали під баян єврейський танець «сім-сорок» та грецький «сиртакі» — так відбувалося інтернаціональне виховання.

За радянські часи гостям міста екскурсоводи обов'язково повідомляли, що Краматорськ — місто п'яти світанків на день. Це було пов'язано з тим, що з доменних печей металургійного заводу, кілька разів на добу, вивозили та виливали на відвали (на які краматорчани казали «шлакові гори») рідкий розжарений шлак, що у темну пору виглядало як червонувата заграва, схожа на світанок над містом, коли зненацька ставало майже світло на декілька хвилин.

Незалежна Україна

Thumb
Повалення пам'ятника В. І. Леніну в Краматорську. 17 квітня 2015

З 1991 року — місто у складі незалежної України. В 1997 почалася ретрансляція програм FM радіо «Європа Плюс Донбас», а 1998 року розпочала мовлення перша недержавна радіостанція («Радіо Біт»).

24 вересня 2008 року ухвалені прапор та новий герб міста. 2010 року — на частині площ КЗТС засновано завод Фурлендер з виробництва вітряних енергетичних установок.

17 квітня 2015 року в Краматорську було повалено пам'ятник Леніну.

У 2018 році в Україні відзначено на державному рівні пам'ятна дата — 150 років з часу заснування міста Краматорська (1868)[10].

19 липня 2020 року, в ході адміністративно-територіальної реформи, місто набуло статусу адміністративного центру новоутвореного Краматорського району та Краматорської територіальної громади. Того ж року Краматорськ зазнав пандемії COVID-19.

Війна на сході України

Коротка інформація Зовнішні відеофайли ...

З 12 квітня по 5 липня 2014 місто було окуповане бойовиками терористичної організації «Донецька народна республіка». У ході боїв з окупантами було частково зруйновано цехи заводу Енергомашспецсталь та Краматорського заводу важкого верстатобудування[11], близько 50 осіб загинуло[12]. 13 вересня учасники міського віча прийняли рішення створити добровольчі загони — для захисту міста від російської окупаційної армії; також було вирішено збирати гроші на засоби захисту для захисників, які вступали у підрозділи оборони[13].

З 11 жовтня 2014 року місто було оголошене тимчасовим обласним центром Донецької області, новий голова обласної адміністрації Олександр Кіхтенко повідомив про перенесення обласної держадміністрації до Краматорська[14]. У листопаді 2014 року до Краматорська був переведений Донецький апеляційний адміністративний суд[15].

10 лютого 2015 року місто було обстріляне з реактивної системи БМ-30 «Смерч» з боку Горлівки. За даними на вечір 11 лютого, від обстрілу загинуло 17 осіб, поранено 64 особи, серед них 5 дітей[16]

Російське вторгнення

Thumb
Залізничні станції, які обстріляло Міноборони Росії 8 квітня 2022 за їхньою заявою:  Барвінкове,  Покровськ,  Слов'янськ
 Станція «Краматорськ», на якій сталася трагедія

Під час російського вторгнення в Україну в ніч на 5 квітня 2022 року збройні сили РФ здійснили ракетний удар по місту й зруйнували загальноосвітню школу № 15. На місці влучання зафіксована воронка шириною в 15 м та глибиною майже 3 м[17]. Обстрілами пошкодили й залізничні колії, тому евакуаційні поїзди № 45/46 з цивільними людьми вимушено залишилися на станції Лозова[18].

8 квітня 2022 року залізничний вокзал у Краматорську зазнав ракетних обстрілів збройними силами РФ. Унаслідок обстрілу загинули понад 50 осіб, з них п'ятеро — діти. Ще 98 людей зазнали поранення. Голова Донецької області Павло Кириленко повідомив, що на станції на момент удару перебували тисячі людей.[19] Удар було нанесено касетними боєприпасами[20].

Російські чиновники та пропаганда поширювали щодо ракетного обстрілу різні фейки: «відсутність» ракет Точка-У на озброєнні Росії, обстріл «по скупченню ЗСУ», «обстріл Україною» своєї територій.[21][22][23][24][25][26] Однак в інтернеті з'явилося спростування всіх фейків російської пропаганди,[27] включно з даними Пентагону[28] та сайту «Stop Fake»[29]. Міжнародна спільнота засуджує умисне вбивство Росією цивільного населення Краматорська.[30][31][32].

17 квітня 2022 року, внаслідок чергового ракетного удару російськими окупантами, зруйнувано вісім житлових будинків, освітній та інфраструктурний об'єкти[33].

24 серпня 2024 року, внаслідок російського удару по готелю у Краматорську, поранені журналісти Reuters[34] та 6 осіб[35].

Remove ads

Населення

Узагальнити
Перспектива

Місто входить до складу Краматорської агломерації.

Більше інформації Динаміка чисельності населення Краматорська, рік ...

Через повномасштабне російське вторгнення в Україну населення міста різко скоротилося. Станом на липень 2022 року з довоєнних 150 000 осіб в місті було не більше, ніж 40 000 осіб, станом на початок 2023 року — близько 80 тис., на початок 2024 року — 75 тисяч осіб.

Національний склад

Національний склад населення за переписом 2001 року[37]

чисельність частка, %
українці151 38970,2
росіяни58 00226,9
білоруси1 4390,7
вірмени1 3860,6
азербайджанці3700,2
євреї2620,1

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[38]:

Більше інформації Мова, Чисельність, осіб ...

За даними перепису 2001 р. народжуваність — 7,4 на 1000 осіб (9,6 у 2008), смертність — 16,7, природний збиток — 9,3, сальдо міграції від'ємне (-1,3 на 1000 чоловік). Динаміка показника природного зменшення населення за роками: 2005 — 9,9; 2006 — 8,4; 2007 — 8,1 на 1000 осіб.

Кількість дітей до 17 років 32 630 (16 % від загальної чисельності населення, 2008), пенсіонерів 63 187 (більше ніж 30 % загальної чисельності, 2006).

За даними перепису 2001 року 31,06 % зазначили рідною мову українську, 67,87 % російську, 0,23 % вірменську, 0,10 % білоруську, 0,06 % циганську, 0,02 % молдовську, 0,01 % грецьку, а також угорську, єврейську, болгарську, польську, німецьку та гагаузьку мови[39]. На початку ХХ століття українська мова тут посідала перше місце.

Remove ads

Транспорт і зв'язок

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Залізничний вокзал

Міський транспорт:

Пасажирсько-вантажна вузлова залізнична станція Донецької залізниці Краматорськ розташована в Старому місті. Крім неї в Краматорську є вантажна станція Шпичкине, а також 6 зупинних пунктів, що розташовані на території Краматорська.

У місті діє міжміський автовокзал «Краматорськ», а також розташований аеропорт, який має військову злітно-посадкову смугу класу «Б».

Містом пролягають автошляхи національного значення Н20 (Слов'янськ Донецьк Маріуполь) та територіального значення Краматорськ Олександрівка і Т 0514 Лиман Добропілля.

Рівень телефонізації — 600 телефонних номерів на 1000 сімей (1999).

В місті працюють всі українські національні оператори мобільного зв'язку (Vodafone, Київстар, Lifecell).

Впродовж 19581959 років БМУ НКМЗ звело телерадіовежу висотою 76 м по вулиці Катеринича. У 19761979 роках на горі Карачун між Слов'янськом і Ясногіркою з боку селища Андріївка був побудований телерадіопередавальний центр з щоглою висотою 222 м. Центр був знищений російськими терористами влітку 2014 року.

Remove ads

Економіка

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Завод «Донмет»

Важка промисловість

Краматорськ вважається центром машинобудування Донеччини. Машинобудування переважно важке, для металургійної, вугільної, транспортної, енергетичної промисловости.

Thumb
Розлив чавуну в доменному цеху Краматорського металургійного комбінату
Машинобудування:
Енергетика:
Металургійна промисловість:
Промисловість будівельних матеріалів:

Легка промисловість

  • Швейна фабрика.

Харчова промисловість

Інші виробництва

  • Тормікс — виробництво комбікормів та БМВД
  • авторемонтні підприємства

Підприємства, пристосовуючись до ринкових відносин, змінили форму власності, більшість стали акціонерними товариствами. Змінилася й номенклатура продукції, що випускається ними. У місті працюють науково-дослідний і проєктно-технологічний інститут машинобудування. Більше половини загального числа зайнятих працює у промисловості.

Обсяг промислового виробництва — 1 423 млн гривень (на 1 жителя — 6 740 грн). Індекс промислового виробництва — 95,8 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин у 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 7,0 тис. тонн.

Thumb
Панорама з Крейдяної гори
Thumb
Краматорський регіональний ландшафтний парк
Remove ads

Соціальна сфера

10 медичних установ (690 лікарів, 1 930 медпрацівників), 33 школи (21 600 учнів, 1 550 педагогів), 34 дитсадка (4 200 дітей), 6 ПТУ (3 900 учнів), 5 ВНЗ, 3 музичні школи, 23 бібліотеки, 16 клубів і будинків культури.

На початку 2016 року в Краматорську відкритий центр допомоги літнім людям, які переїхали з окупованих Росією територій «Старе місто». У центрі відбуваються зустрічі з представниками Пенсійного фонду та соціальних служб, допомагають людям із проблемами слуху і проходять майстер-класи з рукоділля.[45]

Remove ads

Освіта

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Донбаська національна академія будівництва і архітектури
Заклади вищої освіти
Середні спеціальні навчальні заклади
Професійно-технічні навчальні заклади
  • Центр професійно-технічної освіти (№ 47),
  • Вище професійне металургійне училище (№ 123),
  • Вище професійне торгово-кулінарне училище (№ 42),
  • Вище професійне училище (№ 14).
  • Вище професійне будівельне училище (№ 28).
Загальноосвітні середні заклади

У місті функціонують 28 загальноосвітніх шкіл, у яких навчається 13 933 учні та працює 1207 педагогів (2017/2018).

Більше інформації школа, адреса ...

Школа № 24, збудована в 1962 році, була першою експериментальною школою проєкта типових шкіл 2-02-964у, розробленого інститутом Діпромісто на чолі з Йосипом Каракісом.

Неформальна освіта

З 2015 року в м. Краматорськ функціонує освітня молодіжна платформа «ВІЛЬна ХАта», що була створена після проведення в місті волонтерського табору Будуємо Україну Разом (БУР).

Remove ads

Засоби масової інформації

Місцеві газети

  • «Східний проєкт» (російською мовою)
  • «Технополіс» (російською мовою)

FM-радіомовлення

Більше інформації №п/п, Назва ...
Remove ads

Культура

Thumb
Музей історії міста Краматорськ
Thumb
Палац культури і техніки НКМЗ
  • Палаци культури:
    • Палац культури і техніки Новокраматорського машинобудівного заводу (ПКіТ НКМЗ)
    • Палац культури імені Леоніда Бикова
    • Міський Палац культури «Будівельник»,
    • Клуб «Цементник» (нині Протестантська церква).
  • Музеї: історичний, художній.
  • Аероклуб імені Леоніда Бикова[46].
  • Будинок юних техніків
  • Центр позашкільної роботи
  • Приватна любительська балконна обсерваторія Краматорськ
  • Три школи мистецтв

Парки, сквери, бульвари та зелені зони

Remove ads

Релігія

Узагальнити
Перспектива
  • Храм святого Пантелеймона (УПЦ МП)[47]
  • Храм Архистратига Михаїла (УПЦ МП)[48]
  • Свято-Успенський храм (УПЦ МП)
  • Храм Різдва Іоана Предтечі (УПЦ МП)
  • Свято-Покровська церква (УПЦ МП)
  • Свято-Троїцька церква (УПЦ МП)
  • Храм Свят-Різдва Богородиці (УПЦ МП)
  • Храм Благовіщення пресвятої Богородиці (ПЦУ)
  • Храм Святих мучениць Віри, Надії і Любові та матері їх Софії (ПЦУ)
  • Храм св. Пророка Іллі (УГКЦ)
  • Храм Святого Юрія УГКЦ, освячено в лютому 2017 року[49]
  • Церква «Голгофа» (баптисти)
  • Церква «Ковчег спасіння» (п'ятидесятники)
  • Церква адвентистів сьомого дня

Католицьку громаду за часів Російської імперії утворювали спеціалісти-робітники, зокрема, поляки та німці. У 1912 році в місті служив о. Рилло. У старому місті 1917 року було збудовано костел, закритий 1923-го. Після війни «Палац піонерів» було знищено, на його місці був встановлений пам'ятник Леніну (демонтований).

Thumb
Церква «Голгофа»

У 2003 році зареєстровано католицьку громаду міста. Влада відмовилася співпрацювати з вірянами, тож ділянка під майбутній костел була придбана, але не виділена. 30 листопада 2008 року капличку освятив єпископ Мар'ян Бучек. Парафію Святого Духа обслуговує товариство Христове для Закордонної Полонії з парафії в Донецьку. Святі Меси у каплиці щонеділі о 15:00. Храмове свято — урочистість Зіслання Святого Духа[50]. У місті діє громада Свідків Єгови.

2021 року у Краматорської мусульманської громади Духовного управління мусульман України «Умма» з'явилася власна будівля мечеті та Ісламського культурного центру[51].

Remove ads

Архітектура

Узагальнити
Перспектива

Загальна характеристика

Thumb
Багатоповерхова забудова міста

Житлова забудова міста представлена як одноповерховими будівлями приватного сектора, так і багатоповерховим (2–5-ти, 9-ти, 14-ти) будинками.

Архітектурною візитівкою є будівля Палац культури та техніки НКМЗ, збудований у 1950—1965 роках за унікальним проєктом архітектора Д. М. Баталова. Цей монументальний Палац прикрашає практично всі буклети, видання, презентації про Краматорськ.

Пам'ятки

У місті на обліку перебуває 59 пам'яток історії та одна пам'ятка монументального мистецтва.

  • Палац культури і техніки (19501965), архітектор Дмитро Баталов.
  • Палац і садиба Бантишева (1858) — двоповерховий палац у стилі класицизму та парк, площею 66 га зі старовинними скульптурами та дубами[52].
  • Перше відділення міліції — колишній особняк заступника директора заводу Краматорського металургійного товариства Е. Протце.
  • Приватний будинок з обсерваторією у Тихому провулку (1926 р.).
  • Клуб «Цементник» (вул. Дмитра Мазура).
  • Колишній палац культури (театр) ім. Пушкіна (1930-ті), відновлений у 1946 році.
  • Палац культури імені Леоніда Бикова (колиш. Леніна) (вул. Шкільна), колишній заводу ім. С. Орджонікідзе (архітектори О. І. Дмитрієв, В. А. Веснін, Л. А. Веснін і А. А. Веснін, І. І. Леонідов, 1925). 1928 — 6 листопада 1930 р., зруйнований в 1941—1943 рр., відбудований у 1945—1946 р.
  • Палац культури Донмашбуду «Будівельник» (1954).
  • Кав'ярня «Замок» — будівля у вигляді середньовічного замку (1983)

Мозаїки

  • Мозаїчні панно на житлових будинках бульвар Краматорський, 1,3,5

Авторство панно на будинку №1 - встановлюється, будинок №3 - Борис Данилов, будинок №5 - Володимир Васильченко[53]

Спорт

Thumb
Льодова арена імені Сергія Петрова

Перше спортивне товариство з'явилося у 1912 році.

У місті є два стадіони: «Блюмінг» (1937, 1956, належить НКМЗ) в парку Пушкіна з трибунами на 5000 осіб та «Авангард» у Саду Бернацько (1927, 1968, належить СКМЗ) на 4000 глядачів.

На стадіоні «Авангард» грає футбольна команда «Краматорськ»[54] (колишній «Авангард-ТЕЦ», у сезоні 2012–2013 вперше починає виступати в першій лізі України[55][56]), а на «Блюмінг» — ФК «Краматорськ» (у сезоні-2012 виступає в чемпіонаті Донецької області[57]).

У Краматорську два плавальних басейни — в Палаці культури НКМЗ (1963, перший у Донецькій області[58]) та у спорткомплексі ПТУ № 28.

Щорічно у вересні на День міста проводиться мотокрос у Кутовій балці.

В місті працює Донецький обласний шаховий клуб імені А. В. Момота, а також розташовано Федерація футболу Донецької області.

Відомі особи

Thumb
Пам'ятник Леоніду Бикову

Народилися

Жили й працювали

Міста-побратими

СШАСтемфорд, США[60]

УкраїнаПеречин, Україна[61]

Цікаві факти

У Краматорську виявили унікальний скелет мамонта. Рештки передали у міський музей історії. Скелет вимерлого ссавця зібрав місцевий палеонтолог Віктор Геращенко — на це він витратив 300 тисяч гривень[62].

1 листопада 2021 року на площі біля залізничного вокзалу Краматорська на підготовлений майданчик було встановлено пам'ятник «Паровоз» — відреставровану машину типу 0-3-0, які випускалися з 1935 до 1957 року[63]

Див. також

Примітки

Джерела та література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads