Віслав II

Віслав II (*бл. 1240 — 1302) — князь Рюгену у 1260—1302 роках.

Віслав II
Народився	бл. 1240 Берген-на-Рюгені
Помер	1302 Осло
Поховання	Осло
Країна	Німеччина[1]
Національність	руян
Діяльність	аристократ
Титул	князь Рюгену
Термін	1260—1302 роки
Попередник	Яромар II
Наступник	Віслав III Самбор I
Конфесія	католицтво
Рід	Віславичі
Батько	Яромар II
Мати	Євфемія Померанська
У шлюбі з	Агнес Брауншвейг-Люнебурзька
Діти	4 сина і 4 доньки
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії віславичів. Син Яромара II, князя Рюгену, та Євфемії Померанської. Після загибелі батька у 1260 році разом з братом Яромаром III стає князем Рюгену, з яким розділив панування.

У 1266 році уклав нові торговельні угоди з містом Любеком. Водночас сприяв розвитку міста Штральзунда, що належав князівству. У 1269 році позбавив пільг місто Шадегард, яке було конкурентом Штральзунда. Водночас останній увійшов до складу Ганзи.

У 1270 році втрутився за спадщину матері у герцогстві Померанія, зумівши отримати землі навколо міста Славно. Тут заснував місто Рюгенвальде (сучасне м. Дарлово). Але у 1275 році втратив ці землі після невдалої війни з Мстівоєм II, князем Померелії.

У 1282 році князь Віслав II уклав з Рудольфом I Габсбургом, королем Німеччини, угоду, отримавши Рюген у довічне володіння разом з титулом імперського егермейстера. При цьому підтримував гарні стосунки з королівством Данією, брав участь у засіданні зборів місцевої знаті. У 1283 році приєднався до Ростокського союзу в складі ганзейських міст, князівств Мекленбург, Померанія, герцогства Саксен-Лауенбург, що було спрямовано проти маркграфства Бранденбург. У 1285 році отримав права на місто Трібзес.

У подальші роки сприяв економічному розвитку князівства, особливо його міст, підтримував союзні відносини з Ганзою. У 1288 році передав солеварні місту Грейфсвальду. У 1289 році уклав угоду з Бранденбургом стосовно можливого розподілу герцогства Померанії.

У 1290 році надав Штральзунду монополію на вилов оселедця біля півострова Віттов та комерційну монополію на острові Рюген. У 1297 році князь Рюгену видав право на спорудження міста у гирлі річки Рикк. У ті ж роки надав права монастирям Ельда та Нойєнкамп.

В останні роки часто бував у Норвегії. Помер у 1302 році під час святкування Різдва разом з родиною в Осло. Владу успадкували сини Віслав III та Самбор I.

Родина

Дружина — Агнес, донька Оттона I, герцога Брауншвейг-Люнебурга

Діти:

• Віслав (д/н-1325), князь Рюгену у 1302—1325 роках
• Яромар (бл. 1267—1294), єпископ Камміна
• Самбор (бл. 1267—1304), князь Рюгену у 1302—1304 роках
• Маргарет (1270/1271-1318), дружина Богуслава IV, герцога Померанія-Вольгаст
• Гелена (1271—1315), дружина: 1) Іоганна III, князя Мекленбургу, 2) Бернарда III, князя Ангальт-Бернбурга
• Святополк (1273—1285)
• Евфемія (1280—1321), дружина Ґакона V, короля Норвегії
• Софія (1281-після 1302)