Вітліни

Вітліни — єврейська родина фотографів, що діяла в місті Катеринослав (нині Дніпро) понад 45 років, з 1870-х до 1910-х років. Представники роду заснували одне з найвідоміших фотоательє Півдня Російської імперії, відоме під торговою маркою «Фотографія Вітліна в Катеринославі». Водночас діяльність членів родини не обмежувалася фотографією. Упродовж кількох поколінь Вітліни виявили себе як архітектори, композитори, інженери, педагоги, медики, журналісти та громадські діячі^[1].

Походження роду

Рід Вітліних походить із середовища єврейських міщан Катеринослава, де у другій половині XIX століття сформувався помітний прошарок ремісників, торговців і підприємців єврейського походження^[2].

Засновником династії вважають купця Гдаля Вітліна. Його син — Володимир (Вульф) Гідальович Вітлін, купець та учений синагоги Бейт Гамедраш Тахтон у 1871 році отримав офіційний дозвіл катеринославського губернатора на відкриття фотографічного закладу — одного з перших у місті.

Тоді фотографія лише набувала популярності як новий вид ремесла й мистецтва. Катеринослав, що швидко модернізувався завдяки промисловому підйому й будівництву залізниці, став сприятливим середовищем для появи таких закладів. Попит на фотопортрети серед заможних городян зростав, і Вітліни зробили вагомий внесок у візуальну історію міста, зафіксувавши на світлинах його жителів, діячів культури, чиновників, купців і архітектурні краєвиди кінця XIX — початку XX століття^[3].

Історія діяльності

Початок професійної діяльності Вітліних збігся з розквітом фотографії в Російській імперії у 1860–1870-х роках, коли портрет став невід’ємною частиною міського побуту, а фотоательє — ознакою добробуту й модерності.

У 1871 році у Катеринославі відкрилося перше фотоательє Володимира (Вульфа) Вітліна. Заклад швидко здобув популярність завдяки технічній досконалості, точності ретуші та естетиці оформлення — на картонних паспарту часто зазначалося: «Фотографія Вітліна в Катеринославі». Поступово до справи долучилися його сини — Яків, Абрам, Герш і Мойсей, які відкривали власні відділення у різних містах — Катеринославі, Кременчуці, Єлисаветграді, Александровську, Санкт-Питербурзі, створивши цілу династію майстрів портретного мистецтва^[4][5].

Фотографія у Катеринославі проіснувала понад сорок років, неодноразово змінюючи адреси, але незмінно зберігаючи високу репутацію. Відомо, що у різні роки ательє містилося на: Харківській (Гостинній) вулиці, в будинку Штейна (1880–1890-ті), Трамвайній, у будинку Грузина (1898–1902), Проспекті, в будинку Брагинських (1902–1905), Олександрівській, у будинку Товариства взаємного кредиту (1909–1912), а згодом — на Олександрівській, 6 (1913) та Олександрівській, 8 (1915). Заклади діяли щонайменше до 1917–1918 років.

Паралельно Вітліни розширювали діяльність у інших містах. У Єлисаветграді фотоательє працювало на вулиці Московській, у будинку Ходоровського — навпроти Великої синагоги, з 1881 по 1912 рік. Місцеве відділення мало сталу клієнтуру серед інтелігенції, купців та військових гарнізону, відзначалося точністю експозиції та продуманою композицією портретів.

Висока якість і майстерність Вітліних здобули офіційне визнання на численних виставках у Російській імперії та за кордоном. Серед відзнак, отриманих фотоательє:

• заохочувальний відгук Імператорського Російського технічного товариства (1881),
• медаль на виставці в Ліоні (1894),
• велика золота медаль Одеського фотографічного товариства,
• срібна медаль Полтавського сільськогосподарського товариства,
• медалі «За старанність» (1901, 1904).

Ці нагороди часто зображалися на звороті фотокарток і слугували знаком якості — своєрідним брендом династії Вітліних.

Нащадки Гдаля Вітліна

• Янкель Гдалевич Вітлін — купець; згадується в документах Астраханської міської думи (1863)
  • Вульф Янкельович Вітлін — зазначений як онук лубенського купця, станом на 1880 рік — катеринославський купець.
  • Овсій Янкельович Вітлін — фотограф (вул. Олександрівська, будинок Сіндера, з 1904 року).
• Вітлін Володимир (Вульф) Гідальович (?—?) — купець, фотограф, учений синагоги «Бейт Гамедраш Тахтон» у Катеринославі; засновник династії фотографів Вітліних^[6].^[7]
  • Вітлін Яків Вульфович (?—?) — фотограф, підприємець; власник мережі фотоательє у Кременчуці, Єлисаветграді, Александровську та Санкт-Питербузі; нагороджений медалями Російського технічного товариства (1881), Одеського фотографічного товариства (велика золота медаль), Полтавського сільськогосподарського товариства (срібна медаль) та на виставці у Ліоні (1894)^[8][9].
    • Лейві Якович Вітлін (?—1913) — власник годинникової крамниці, м. Кременчук^[10].
    • Зельман Яковлевич Вітлін (?—?) — фотограф.
      • Гілель Зельманович Вітлін (1882–?) — уродженець Єлисаветграда Херсонської губернії, син міщанина. Після закінчення Єлисаветградського реального училища у 1902 році вступив до Харківського технологічного інституту. Навчався на механічному відділенні, яке з відзнакою закінчив у 1912 році, отримавши звання інженера-технолога^[11].
      • Абрам Зельманович Вітлін (?—?) — міщанин, мав фотоательє в Єлисаветграді у 1891—1912 роках
      • Беньямін (Петро) Зальманович (Якович) Вітлін — міщанин, фотограф в Єлисаветграді.
        • Борис Венедиктович Борвін (Вітлін) (1900—1974, Одеса) — радянський державний службовець, діяч органів виконавчої влади УРСР, працівник апарату урядових і громадських установ^[12][13].
          • Людмила Олександрівна Корешкова (1927, Харків—1999, Одеса) — вчитель Одеської маріїнської гімназії, випускниця Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
          • Венедикт Борисович Борвін — лікар, випускник Буковинського державного медичного університету^[14].
        • Яків Венедиктович Вітлін (1897—?) — актор Ленінградської філармонії.
        • Ізяслав Венедиктович Вітлін — інструктор ВУРПС «Український робітник», разом з дружиною загинули в результаті Голокосту.
        • Моісей Бенедиктович Вітлін — учасник Другої світової війни.
  • Абрам Вульфович Вітлін (1845, ?—1930, Харбін) — фотограф, діяч єврейської громади Катеринослава; учений і староста синагоги «Бейт Гамедраш Тахтон» (1899–1910), староста синагоги «Поалей Цедек» (1913–1916), нагороджений медалями «За старанність» (1901, 1904), пізніше мешкав у Харбіні^[15].
    • Лев Абрамович Вітлін (1885—після 1940) — архітектор та декоратор інтер’єрів, уродженець Риги. Навчався в Ризькому політехнічному інституті та в Карлсруе (Німеччина), працював у бюро Макса Лейгера^[16].
      • Руфь Львовна Вітліна
      • Ріната Гіта Віталін
  • Герш Вульфович Вітлін (?—?) — фотограф; власник фотографічних закладів у Єлисаветграді, Александровську та Катеринославі (1890–1902)^[17].
  • Мойсей (Мошей) Вульфович Вітлін (?—?) — фотограф; власник фотографії в Александровську (1895–1900-ті)^[18].
    • Ірина Михайлівна (Мойсеївна) Вітлін (1905–1978) — радянська оперна співачка, меццо-сопрано; солістка Ленінградського театру опери і балету імені С. М. Кірова^[19][20][21].

А також існують окремі представники

Іегуда-Лейб Абрам-Іцковіч (Ісаакович) Вітлін (1881—?) — катеринославський міщанин, студент Харківського технологічного інституту. На початку 1900-х років деякий час входив до складу Кременчуцького комітету РСДРП.. У 20-х і 30-х роках працював інженером у Харкові.^[22].

• Віктор Львович Вітлін (1907—1974, Ленінград, СРСР) — радянський композитор, автор численних дитячих пісень, опер, оперет, балетів і кантат^[23][24].

Михайло Абрамович Вітлін — гірничий інженер, викладач у приватній жіночій (єврейській) гімназії П. Л. Йоффе, вул. Новодворянська, 10, м. Катеринослав, 1917 рік.

Лев Абрамович Вітлін (? - ?) — гірничий інженер та будівельник. 1912 р. – закінчив гірничий факультет Катеринославського вищого гірничого училища. 1910-ті рр. – викладав на Технічних курсах В.Х. Коробочкіна технологію будівельних матеріалів, цивільну архітектуру, архітектурні ордери та архітектурні форми.

Леон Львович Вітлін — власник аптеки, м. Катеринослав, 1917 рік.

Лев Осипович Вітлін — завідувач Сімферопольським субскладом Одеського торгового відділення Резинотресту, 1924 рік^[25].

Вульф Йосифович Вітлін — зубний лікар, м. Катеринослав, 1913 рік.

• Шевель Вульфович Вітлін — зубний лікар, м. Катеринослав, 1913 рік.
• Ісаак Вульфович Вітлін — зубний лікар.

Ісак Волькович (Владимирович) Вітлін — зубний лікар, м. Катеринослав, 1916 рік.

Савелій Володимирович Вітлін — власник аптеки, м. Катеринослав, 1903 рік.

Мордух Вітлін — міщанин, м. Кобеляк.

• Мойсей Мордухович Вітлін — міщанин, м. Кобеляк; ювелір.
• Рувим Мордухович Вітлін — міщанин, м. Кобеляк.
• Ісаак Мордухович Вітлін — міщанин, м. Кобеляк.

Мендель М. Вітлін — редактор газети «Придніпровський голос»^[26][27].

Абрам Маркович Вітлін — купець, м. Катеринослав, 1913 рік.

Іосиф Гедальович Вітлін (1896?1898?—1976) — поет^[28][29].

Б. Л. Вітлін — редактор газет "Кременчугская мысль" (1911), Кременчугское слово (1911—1916), секретар завідуючого окрісполкому Кременчугського округу^[30][31].

Л. Вітлін — інспектор при Наркомі просвіти РСФРР, начальник Главснабпросу Наркомпросу РСФРР (1941), директор школи-інтернату № 74 (1962).

М. Вітлін — завідувач контори газети «Наш путь», 1924 рік.

Е. Вітлін — головний економіст Ленінградського об’єднання «Знамя труда», 1988 рік.

Спадщина

Світлини, створені Вітліними, зберігаються в архівах та приватних колекціях України, Ізраїлю, Росії й Франції.

Вони становлять значну цінність як зразки міської портретної фотографії другої половини XIX — початку XX століття та як документальні свідчення історії Катеринослава й міст Півдня України^[32].