Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Довженко В'ячеслав Валерійович

український актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Довженко.

В'ячесла́в Вале́рійович Довже́нко (нар. 18 вересня 1976, Дніпро) — український актор театру і кіно. Лавреат премії «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль.

Коротка інформація В'ячеслав Валерійович Довженко, Народився ...
Remove ads

Життєпис

Народився 18 вересня 1976 року.

В 1995 році закінчив Дніпропетровське театральне училище, відділення «актор театру ляльок» (майстри Михайло Овсянников та Олександра Самохвалова) та «актор театру драми» (майстер Неля Пінська)[1][2][3].

2009 року закінчив режисерське відділення КНУТКТ ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня Костянтина Дубініна)[1][3]. Працював у Дніпропетровському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка.

З 1998 року В'ячеслав Довженко актор «Київського Вільного театру» (керівник Артур Артеменьєв). Грає також на сцені Київського ТЮГу[3].

З 2011 року — актор «Київського академічного драматичного театру на Подолі»[1][3][1][2].

У рамках акції ТСН записав відеозвернення з підтримки незаконно ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].

Remove ads

Родина

Із акторкою Ксенією Башою мають сина Івана Довженка[5].

Ролі у театрі

  1. «Чайка на ім'я Джонатан» за повістю «Джонатан Лівінгстон, мартин» Річарда Баха — Вожак і Чанг
  2. «Діалог самців» за творами Патріка Бессона, Юрія Аверченка та ін. — Кіт Боб
  3. «Механічний апельсин» Ентоні Берджеса — Алекс
  4. «Вестсайдська історія» — Тоні
  5. «Такі вільні метелики» Леонарда Герша — Ральф Остін
  6. «Безталанна» Івана Карпенко-Карого — Гнат
  7. «Химера» Неди Нежданої — Нарцис
  8. «Звідки беруться діти?» Анатолія Крима; реж. Віталій Малахов — Тимофій
Київський академічний театр юного глядача на Липках
Київський академічний драматичний театр на Подолі
  1. 2006 — «Правдива історія Ромео і Джульєтти» Анатолія Крима; реж. Віталій Малахов — Герцог Верони
  2. 2008 — «Сто тисяч» Івана Карпенко-Карого; реж. Віталій Малахов — Невідомий
  3. 2010 — «Льовушка» Анатолія Крима; реж. Ігор Славинський — Точильник
  4. 2013 — «Шоу про шоу» (вистава-концерт) Т. Могильник, В. Гуляйченко; реж. Віталій Малахов — Женя
  5. 2014 — «Що я бачив уві сні…» за Львом Толстим; реж. Ігор Славинський — Студент
  6. 2015 — «Замовляю любов» Тетяни Іващенко; реж. Сергій Павлюк — Кирило
  7. 2018 — «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня» Павла Ар'є за романом «Дівчина з ведмедиком» Віктора Домонтовича; реж. Стас Жирков — Іполіт Миколайович Варецький, учитель[6]

Фільмографія

Узагальнити
Перспектива
Більше інформації Рік, Проєкт ...
Remove ads

Нагороди та номінації

  • Заслужений артист України (26 березня 2019) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність[8]
  • За роль у виставі «Діалог самців» здобув призи міжнародних фестивалів «Добрий театр» (2004), «Підмосковні вечори» (2006) та у місті Враца (Болгарія, 2007).
Більше інформації Нагороди й номінації, Рік ...
Remove ads

Оцінка роботи

Сучасний український письменник-белетрист Андрій Кокотюха у своїй рецензії для українського інтернет-видання Детектор Медіа роботу актора описує так:

[...] прогадати з В’ячеславом Довженком важко, майже неможливо. Це один із лідерів глядацьких симпатій в Україні, без перебільшення — народний актор[9].

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads