Гаетанське герцогство

Гаетанське герцогство (італ. Ducato di Gaeta), також відоме як Гаетанська республіка (італ. Repubblica di Gaeta) — середньовічна торгова морська республіка в Південній Італії з центром у Гаеті. Виникла на початку IX століття, коли місцева громада почала ставати більш незалежною від Візантії і відстоювала свою незалежність в боротьбі з лангобардами та сарацинами. Припинила існування внаслідок захоплення норманами і включення до норманського Герцогства Апулії і Сицилійського королівства. Головним джерелом відомостей про Гаетанську республіку є Codex Diplomaticus Caietanus^[1].

Гаетанське герцогство італ. Ducato di Gaeta 839 – 1140 Прапор Герб Держави в Кампанії біля 1000 року Червоним - герцогство Гаета Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаетанське герцогство

Зростання впливу роду Доцибілів

Першим консулом Гаети був Костянтин, який правив з 839 року разом із сином Марином. Він був прихильником Візантії та васалом неаполітанського дуки Андрія II (834—840). Костянтин відгукнувся на заклик наступного неаполітанського дуки Сергія I об'єднати християнські держави Кампанії в «Лігу Кампанії» для боротьби з сарацинською загрозою. Об'єднаний флот «Ліги Кампанії» завдав декілька важливих поразок сарацинам, таких як в Битві біля Лікози (846) і Битві при Остії (849).

Костянтин захищав місто від нападів сарацинів, однак в 866 році він був силою зміщений Доцибілом I, який став засновником династії та de facto забезпечив незалежність Гаети.

Башта замку в Ітрі, побудованого Доцибілом I.

Династія Доцибілів наполегливо намагались підвищувати значення Гаети, вдаючись до укладення різного роду союзів. Вони об'єднувались з сарацинами проти християн, з папою — проти самих сарацинів. Будували величезні палаци, підносячи престиж міста та демонструючи його достаток. Залишались васалами Візантії, здобули славу під її знаменами у Битві при Гарільяно. Головним успіхом Доцибілів стало виведення Гаети зі складу Неаполітанського герцогства.

Доцибіл II у 933 першим прийняв титул герцога. Період його правління виявився зенітом могутності Гаети, проте він сам заклав початок ослаблення герцогства, запровадивши поділ володінь під час спадкування престолу.

Занепад

У 962 Гаета підкорилась лангобардському князю Капуї Пандульфу Залізній Голові. У 963 в місті була лише муніципальна влада. В 976 імператор Священної Римської імперії Оттон II і папа Римський були визнані сюзеренами Гаети.

Лангобардське домінування

У 1032 році, після династичної кризи, Доцібілі, що владарювали до цього моменту, змушені були підпорядкувати Гаету Капуанському князівству, і протягом наступних шістдесяти років незалежні герцоги чергувались з капуанськими васалами, поки в 1100 році нові нормандські герцоги не звільнили місто від влади Капуї і зберігали його незалежним до 1135 р.

Норманське домінування

В 1135 році останній норманський герцог Гаети Річард III заповів його норманському королю Рожеру II Сицилійському, який включив його до складу свого королівства.

Правителі

Грецька династія

Консули

• Костянтин (839-866)
• Марин I (866-890)
• Доцибіл I (867-906)
• Іоанн I (867-933 або 934)

Герцоги

• Доцибіл II (914 або 915-954)
• Іоанн II (954-962 або 963)
• Григорій (962 або 963-978)
• Марін II (978-984)
• Іоанн III (984-1008 або 1009)
• Іоанн IV (1008 або 1009-1012)
• Лев I (1012), Узурпатор
• Іоанн V (1012-1032)
  • Емілія, регент (1012-1027)
  • Лев II, (1015-1024)

Лангобардська династія

Герцоги

• Пандульф I (1032-1038)
• Пандульф II (1032-1038), співправитель
• Гваймар (1038-1045)
  • Райнульф (1041-1041)
  • Асклетин (1045)
• Атенульф I (1045-1062)
• Атенульф II (1062-1064)
  • Марія, регент (1062-1065)

Нормандська династія

Герцоги і консули

Були васалами князів Капуанських.

• Вільгельм I (1064)
• Ландо (1064-1065)
• Данібальд (1066-1067)
• Годфрид (1068-1086)
• Реджинальд (з 1086)
• Галган (до 1091)
• Ландульф (1091-1103)
• Вільгельм II (1103-1104 або 1105)
• Річард II (1104 або 1105-1111)
• Андрій (1111-1112)
• Джонатан (1112-1121)
• Річард III (1121-1140)

У 1140 король Сицилії Рожер II став безпосередньо правити Гаетою.