Галиця (Дністровський район)

Га́лиця — село у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.

село Галиця
Галицький печерський монастир Галицький печерський монастир
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Дністровський район
Тер. громада	Сокирянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA73040170070071027
Основні дані
Населення	121
Поштовий індекс	60234
Телефонний код	+380 3739
Географічні дані
Географічні координати	48°35′11″ пн. ш. 27°19′28″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	с. Михалкове
Карта
Галиця
Галиця
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Галиця.

Географія

Галиця наддністрянське село розташоване за 15 кілометрів від Новодністровська на березі Дністра. Дивна за своєю красою місцевість у верхній частині стрімкого схилу правого берега Дністра, на висоті 120 метрів над рівнем Дністровського водосховища.

Клімат

Галиця знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.

Історія

Народна назва, імовірно, пов'язана з купцем на прізвище Галиця що купив монастир.

Ймовірно на території сучасного села був древній прикордонний пост Галицько-Волинського князівства.^[1]

В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього затоплено долину річки Дністер та частину села Непоротове, а хутір Галиця був його частиною.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 121 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Відсоток
українська	98,35%
румунська	0,83%
російська	0,82%

Свято-Миколаївський монастир

У давню давнину в урочищі «Труфанова Криниця», неподалік від сучасного розташування монастиря, знаходилися капища язичників, що підтверджується археологічними знахідками, в тому числі – язичницькими амулетами.

У скелях над Дністром в ХІ-ХІІ століттях був утворений «Галицький скит». За давніми легендами, в його заснуванні у XI столітті брав участь Антоній Печерський – засновник Києво-Печерської Лаври. Перше письмове свідоцтво про монастир відноситься до середини ХІХ-го сторіччя

Пізніше сформований «Свято-Георгіївський монастир». Перейменований в 1820 році, коли у ніч на «Св. Миколая» у небі над монастирем утворився хрест із зірок.

У 70-х роках ХХ століття стався потужний землетрус в наслідок чого монастир був повністю зруйнованим стихійними силами. Монастир був відновлений завдяки двом братам-ченцям, які у січні 1999 року побували на хуторі та на руїнах монастиря провели першу службу.

У 2003 році збудовано нову церква преподобного Антонія Великого.^[3]

Природа

• Біля села розташований ландшафтний заказник «Галицька стінка».

Світлини

• 
  Вулиця в селі
• 
  Дорога в село Михалкове
• 
  Вид на Галицький печерний монастир
• 
  Вигляд з Галицького монастиря