Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Гамбурзький університет

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Гамбурзький університетmap
Remove ads

Га́мбурзький університе́т (нім. Universität Hamburg) — один з найбільших академічних центрів Німеччини. Попри те, що Гамбурзький університет є одним з наймолодших університетів Німеччини, наукові відкриття та досягнення професорів та випускників університету, п'ять з яких лауреати Нобелівської премії — увійшли в історію науки і техніки. Входить до асоціації найбільших німецьких університетів German U15.

Коротка інформація Гамбурзький університет, |день університету|рівень акредитації ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Датою створення Гамбурзького університету вважається 1 квітня 1919[12]. Університет успадкував традиції вищої школи від заснованої в 1613 році в Гамбурзі «Академічної гімназії» (Akademisches Gymnasium). Протягом двох семестрів гімназисти прослуховували загальний курс лекцій, після чого переходили до спеціалізованих курсів, але через малу кількість слухачів гімназія була змушена закритися.

У 1895 році бізнесмен Едмунд Сімерс пожертвував будинок для проведення досліджень та лекцій. Сьогодні ця будівля — головний корпус Гамбурзького університету. У XIX столітті поряд з Академічної гімназією виник ботанічний сад (1821), обсерваторія (1833), хімічна лабораторія (1878), фізична лабораторія (1885) і т. д. Корпус академії розширювався, що призвело в 1907 році до створення «Гамбурзької наукової організації», яка займалася підтримкою наукових експедицій та видавництвом публікацій, і Colonial Institute в 1908 році. На початку XX століття Вернер фон Мелле зробив спробу об'єднати ці інститути в університет, але міський парламент відхилив цю пропозицію. І тільки після Першої світової війни демократично налаштоване населення Гамбурга проголосувало за відкриття «Гамбурзького університету» та призначило Вернера фон Мелле ректором університету.

На базі університету було створено 4 факультети: право, медицина, філософія та природничі науки. Базою для створення медичного факультету була клініка в Еппендорфі, яка прославилася за часів епідемії холери в XIX столітті. Кількість факультетів до 1954 році збільшилася до шести — розділився соціально-економічний факультет і факультет права, також відкрився новий лютеранський теологічний факультет.

1919 року в університеті значилося 1729 студентів. На початку 50-х років число студентів збільшилося до 6000, в 60-х це число подвоїлося, а в 70-ті тут здобували вищу освіту вже 19 200 майбутніх фахівців. Нині в Гамбурзькому університеті навчається близько 39 000 студентів[12].

Remove ads

Факультети

Remove ads

Відомі співробітники та студенти

Узагальнити
Перспектива

У Гамбурзькому університеті навчалися і здобули наукові ступені:

У Гамбурзькому університеті викладали:

  • Отто Штерн — лауреат Нобелівської премії з фізики (1943)
  • Вольфганг Паулі — лауреат Нобелівської премії з фізики (1945)
  • Вольфганг Пауль — лауреат Нобелівської премії з фізики (1989)
  • Карл Фрідріх фон Вайцзеккер — німецький фізик, філософ і політичний діяч
  • Вільям Льюїс Штерн — німецький психолог і філософ, творець концепції інтелектуального коефіцієнта
  • Йоганн Радон — австрійський математик
  • Альбрехт Отто Йоганнес Унзольд — німецький астрофізик
  • Вальтер Фрике — німецький астроном
  • Бернгард Нохт — німецький гігієніст

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads