Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ганапольський Матвій Юрійович
український та російський журналіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Матвій Юрійович Ганапольський, при народженні Марголіс[1][2] (*14 грудня 1953, Львів, Українська РСР) — радянський, російський та український журналіст єврейського походження, театральний режисер, радіоведучий, телеведучий, письменник-фантаст.
Ведучий радіостанції «Ехо Москви» (1991—2022), грузинського телеканалу «ПІК», кримськотатарського телеканалу ATR, радіостанції «Радио Вести» (березень 2014 — 31 грудня 2015), Радіо «Ера», каналу NewsOne (вересень 2015 — січень 2017), телеканалу «Прямий» (з серпня 2017 року). Член громадської ради російського єврейського конгресу[3]. Колумніст газети «Московський комсомолець» (2010—2015)[4], сайта TSN.ua (2010—2016)[5].
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився у Львові, жив на вул. Кутузова (з 1991 року — Ген. М. Тарнавського).
Освіта
Навчався в 6-й середній школі Львова і 193-й у Києві. Закінчив училище естрадного мистецтва в Києві (1973) та режисерський факультет ГІТІСа.
Кар'єра
Працював у театрах, у Київському (1981—1986) та Московському театрах естради, дитячої редакції Держтелерадіо СРСР. У ці роки на фірмі «Мелодія» як режисер записав три платівки «Слідство ведуть Колобки».
Довгий час працював у АТВ. Автор багатьох телепроєктів, вів різні розважальні та політичні шоу. З 1991 року працював на радіостанції «Ехо Москви», де був автором рейтингових програм «Репліка», «Клінч», «Я — Ганапольский», «Розворот», «Бунт „Хорьків“». Автор телевізійних проектів «Давайте поговоримо» (Інтер), «Бомонд» (ОРТ), «Ігри гладіаторів» (РТР), «Детектив-шоу» (ТВ-6, ОРТ, ТВЦ), «Цивілізація» (ПІК)[6]. В ніч з 31 травня на 1 червня в рамках програми «Один» на радіостанції «Ехо Москви» провів ефір українською мовою.[7]
Взимку 2014 року вів ток-шоу «Місце дії» на «112 Україна».
18 березня 2014 року став радіоведучим української радіостанції «Радіо Вєсті», але при цьому залишаючись оглядачем російської станції.[8].
З 1 березня 2016 — працює в ранковому ефірі на Радіо «Ера». Передачі веде українською та російською мовами[9].
20 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко надав українське громадянство Матвію Ганапольському[10]. В ефірі каналу «112 Україна» він розповідав, як отримав його:
 |
«Мені Петро Порошенко не давав українське громадянство. Я отримав його за правом народження. Я народився у Львові. Я просто пішов в паспортний стіл за місцем, де я був зареєстрований – я знімав квартиру – написав заяву, її розглянули. І без жодних проблем мені видали паспорт. Просто потім була зустріч журналістів з Порошенком. Мене туди запросили. Більше не запрошували. Я прийшов тоді туди, а там пан Ложкін, який був тоді головою Адміністрації. Ми заговорили, я розповів йому, що отримав український паспорт. А він сказав: «Вау, покажи!». Я показав, ми зробили фото. Але, оскільки це було в Адміністрації президента, сказали, що Порошенко видав мені паспорт» |  |
Із 2017 року ведучий програм «Ехо України», «18-» та «МЕМ» на Прямому.
Із червня по осінь 2018 року вів програму «Моя хата не з краю» на Радио Пятница.
Погляди
21 липня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. «На вістрі подій») на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців у Львові з нацистами. Ведучий вдався до такої паралелі, порівнюючи застосування маркування російської книги на форумі, яке би вказувало на країну-виробника, з носінням євреями зірки Давида під час Третього Рейху.[12]
[13]«Тобто на них буде стояти марка — «Зроблено в Росії». Ось як, знаєте, як у цих самих, у гетто ставили шестикутну зірку та писали: «jude» — «євреї». Ось так і на книжках буде написано — «росіяни». Оригінальний текст (рос.)«То есть, на них будет стоять марка — «Сделано в России». Вот как, знаете, как в этих самых, в гетто ставили шестиконечную звезду и писали: «jude» — «евреи». Вот так и на книжках будет написано — «русские».
Пізніше Ганапольський в ефірі каналу «NewsOne» за 03.09.2015 (з часу 17:29 хв.) пояснив детально свою позицію, зокрема, що на його думку не можна ставити книги в один ряд з ковбасою, адже не всі письменники-громадяни Росії обов'язково є ватниками.[14]
26 вересня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. «На вістрі подій») на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський озвучив, на його думку, анекдот у якому українця назвав хохлом. Цей твір журналіст оцінив як «хороший».[15] Проте під час вранішніх ефірів від 3 та 8 липня, коли Матвій Ганапольський говорив серйозно на цю тему, прозвучали абсолютно протилежні думки: зокрема в ефірі за 3 липня (з часу 2:54:28) — … а тепер про хороше…, він говорить у розмові з Антоном Геращенком про заборону адміністрацією фейсбуку вживання слова «хохол»[16], а 8 липня продовжує цю тему (з часу 2:19:56 та пізніше з часу 2:42:55), схвалюючи заборону ображати українців.[17]
1 жовтня 2014 року в ранковому ефірі «Радио Вести» Матвій Ганапольський висловився проти присвоєння українським вулицям імен видатних історичних діячів та героїв сучасності. Він запропонував називати вулиці нейтрально, пославшись при цьому на російський досвід.[18][19]
Припускає, що під час громадського голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, де найбільше голосів отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, вдались до «технології штучно зібраних голосів»[20]. Адже під час проведеного у липні в ефірі «Ранок Матвія Ганапольського» на Радіо «Ера» опитування в імпровізованих півфіналах перемогли кандидатури авіаторів Олега Антонова та Ігоря Сікорського, у фінальному опитуванні переміг перший[21].
5 квітня 2022 року Міністерство юстиції рФ внесло М. Ганапольського та журналіста Євгена Кисельова до списку фізичних осіб–„іноагентів“. Саме вони були першими, хто потрапив до цього списку, а не до переліку ЗМІ–„іноагентів“[22].
«Нові стандарти журналістики»
18 травня 2015 року Матвій Ганапольський в ефірі української радіостанції «Радіо Вєсті» зачитав нібито заяву Федерації хокею Росії, що стосується програшу збірної Росії у фінальному матчі Чемпіонату світу з хокею проти збірної Канади. У цитаті, озвученій журналістом, йдеться про те, що збірна Росії програла тому, що збірна Канади вийшла на лід у кольорах «бандерівців» (чорно-червоні)[23]. У зв'язку з тим, що ця заява була відсутня на сайті Федерації хокею РФ, цитата, зачитана Матвієм, викликала негативну реакцію слухачів і вимогу привести джерело цитати, на що він відповів, що, якщо повідомлення з'явилося в ЗМІ і не було спростовано протягом доби Федерацією хокею Росії, це означає, що заява дійсно була зроблена офіційною особою і додаткових доказів не потребує. У цій же передачі журналіст назвав російський патріотизм «смердючим», а настрій російської хокейної команди тільки на перемогу — помилковим. Скандальні думки журналіста були процитовані в ЗМІ 19 травня 2015 з численними коментарями.
Remove ads
Родина та особисте життя
Ганапольський одружений, його дружиною є грузинська журналістка Тамара Шенгелія[24].
Книги
Матвій Ганапольський є автором фантастичних творів як «Приготування Вахруста» та «Прийде сіренький вовчок…»[25] та книг російською мовою:
- 2008 — «Кисло-солодка журналістика» ISBN 5-94663-714-2[26]
- 2009 — «Правосуддя для дурнів, або … Найнеймовірніші судові позови і рішення» ISBN 978-5-17-060707-5[27]
- 2010 — «Чорна рука та піраміда Хеопса» ISBN 978-5-17-068407-6[28]
- 2011 — «Чао, Італія!» ISBN 978-5-17-072916-6[29]
- 2011 — «Смайлики» ISBN 978-5-94663-754-1[30]
- 2012 — «Посміхайлики. Життєстверджуюча книга пропаленого циніка» ISBN 978-5-271-41495-4[31]
- 2012 — «Чорна Рука і таємниця Ейфелевої вежі» ISBN 978-5-271-43397-9[32]
- 2013 — «Найкращий підручник журналістики. Кисло-солодка книга про гроші, марнославство та президенти» ISBN 978-5-271-36630-7[33]
- 2013 — «Путін буде царем» ISBN 978-5-4438-0269-5[34]
Цінує творчість Пата Метені і використовує її як музичні теми для своїх радіопередач на «Ехо Москви»[35].
Премії та нагороди
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads