Ганс Кельнер

Ганс Кельнер (нім. Hans Källner; 9 жовтня 1898, Катовиці, Верхня Сілезія — 18 квітня 1945, поблизу Сокольниці, Південноморавський край) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1944) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Ганс Кельнер
Hans Källner
Народження	9 жовтня 1898(1898-10-09) Каттовіц, Верхня Сілезія
Смерть	18 квітня 1945(1945-04-18) (46 років) поблизу Сокольніце, Південноморавський край
Поховання	Центральне кладовище (Брно)d[1]
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	кіннота
Роки служби	1915–1919 1935–1945
Звання	Генерал-лейтенант
Формування	11-та піхотна дивізія
Командування	19-та танкова дивізія XXIV-й танковий корпус
Війни / битви	Перша світова війна: Східний фронт Західний фронт Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Східний фронт Операція «Барбаросса» Білостоцько-Мінська битва Смоленська битва (1941) Операція «Тайфун» Можайсько-Малоярославецька операція Операція «Цитадель» Невельська операція Битва за Київ (1943) Київська оборонна операція (1943) Вісло-Одерська операція Нижньо-Сілезька операція Моравсько-Остравська операція
Інше	офіцер поліції
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

Військова кар'єра

• 6 червня 1915 — волонтер
• 28 квітня 1916 — єфрейтор
• квітень 1917 — унтер-офіцер
• вересень 1917 — віце-вахмістр
• 16 жовтня 1917 — лейтенант резерву

---

• 21 жовтня 1920 — лейтенант поліції
• 24 травня 1924 — обер-лейтенант поліції
• 18 грудня 1929 — гауптман поліції

---

• 15 жовтня 1935 — ротмістр
• 1 серпня 1936 — майор
• 1 листопада 1939 — оберст-лейтенант
• 1 березня 1942 — оберст
• 1 листопада 1943 — генерал-майор
• 1 червня 1944 — генерал-лейтенант

Ганс Кельнер народився 9 жовтня 1898 у сілезькому місті Катовицях (сучасна Польща). 6 червня 1915 пішов добровольцем до армії, був зарахований до 11-го кінно-єгерського полку (нім. Jäger-Regiment zu Pferde Nr. 11) разом зі своїм братом Паулем (який надалі залишився в полоні в Росії і став там комуністом).

Бився на Східному фронті проти російських військ, 28 квітня 1916 року підвищений в єфрейтори. З квітня 1917 року — унтер-офіцер, з жовтня 1917 року — лейтенант резерву (тобто без закінчення військового училища). Весною 1918 року перекинутий разом з полком на Західний фронт, де бився у багатьох боях та битвах. Нагороджений Залізними хрестами обох ступенів.

У січні 1919 року по завершенню світової війни демобілізувався, з лютого 1919 до травня 1920 проходив службу у Фрайкорі. 21 жовтня 1920 року вступив на службу в поліцію у Люблінці, у званні лейтенант. Потім служив у поліції в Ополе і Гливиці. З 1926 до 1935 року він був інструктором у поліцейській академії в Потсдам-Айхе.

У серпні 1935 року повернувся на військову службу, в кінноту — командир ескадрону, ротмістр. До початку Другої світової війни — командир розвідувального батальйону 11-ї піхотної дивізії, майор.

З початком бойових дій на передовій, командував розвідувальним батальйоном у Польській і Французькій кампаніях, нагороджений планками до Залізних хрестів (повторне нагородження). 1 листопада 1939 присвоєне чергове звання оберст-лейтенант.

З 22 червня 1941 року — брав участь у німецько-радянській війні. Бої в районі Волхова. Нагороджений Золотим німецьким хрестом. З серпня 1941 командир стрілецького полку 19-ї танкової дивізії, бої в районі Невеля, потім під Москвою. З березня 1942 — оберст. У травні 1942 року нагороджений Лицарським хрестом.

З серпня 1943 року — командир 19-ї танкової дивізії, 1 листопада 1943 року присвоєне звання генерал-майор. У лютому 1944 нагороджений за бої в районі Житомира дубовим листям до Лицарського хреста. 1 червня 1944 року — генерал-лейтенант. За бої на Західній Україні та в районі Варшави в жовтні 1944 року нагороджений мечами (№ 106) до Лицарського хреста з дубовим листям.

З березня 1945 року — командувач XXIV-м танковим корпусом. 18 квітня 1945 загинув на лінії фронту поблизу Сокольніце на півдні Моравії, коли приїхав з інспекційною перевіркою своїх військ.

Див. також

• Георг Штумме
• Йоахім Лемелсен
• Альфред Ріттер фон Хубицкі
• Гаральд фрайхерр фон Ельферфельдт
• Максиміліан фон Вейхс
• Ульріх Кліман