11-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 11-та дивізія.

11-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 11. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

11-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 11. Infanterie-Division
Емблема 11-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі	1 жовтня 1934 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Роль	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	1-й армійський корпус 31-ше командування особливого призначення 28-й армійський корпус 54-й армійський корпус 24-й армійський корпус 50-й армійський корпус 26-й армійський корпус 43-й армійський корпус 3-й танковий корпус СС 10-й армійський корпус 2-й армійський корпус
Гарнізон/Штаб	Алленштайн
Прізвиська	Червона голова лося (нім. «Roter Elchkopf»)
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія (1939) Західний фронт Французька кампанія Німецька окупація Франції (1940-1944) Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Прибалтійська операція (1941) Блокада Ленінграда Перша Синявінська операція Тихвінська оборонна операція Операція «Іскра» Операція «Полярна Зірка» Ленінградсько-Новгородська операція Курляндський котел
Командування
Визначні командувачі	генерал від інфантерії Герберт фон Бекманн генерал-лейтенант Гельмут Рейманн
Знаки розрізнення
Знак розрізнення	(варіант)
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

11-та піхотна дивізія була створена 1 жовтня 1934 року під час 1-ї хвилі мобілізації в Алленштайні в 1-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis I).

Райони бойових дій

• Німеччина (жовтень 1934 — вересень 1939);
• Польща (вересень — грудень 1939);
• Німеччина (грудень 1939 — травень 1940);
• Франція (травень 1940 — березень 1941);
• Німеччина (Східна Пруссія) (березень — червень 1941);
• СРСР (північний напрямок) (червень 1941 — жовтень 1944);
• Курляндський котел (жовтень 1944 — квітень 1945);
• Німеччина (травень 1945).

Командування

Командири

• генерал-лейтенант Гюнтер фон Нібельшюц (нім. Günther von Niebelschütz) (1 жовтня 1934 — 1 квітня 1937);
• генерал від інфантерії Макс Бок (нім. Max Bock) (1 квітня 1937 — 23 жовтня 1939);
• генерал від інфантерії Герберт фон Бекманн (нім. Herbert von Böckmann) (23 жовтня 1939 — 26 січня 1942);
• генерал артилерії Зіґфрід Томашкі (нім. Siegfried Thomaschki) (26 січня 1942 — 7 вересня 1943);
• генерал-лейтенант Карл Бурдах (нім. Karl Burdach) (7 вересня 1943 — 1 квітня 1944);
• генерал-лейтенант Гельмут Рейманн (нім. Hellmuth Reymann) (1 квітня — 18 листопада 1944);
• генерал-майор Гергард Феєрабенд (нім. Gerhard Feyerabend) (18 листопада 1944 — 8 травня 1945).

Нагороджені дивізії

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника

• 28 листопада 1942 — 2-й батальйон 44-го піхотного полку за дії 16 червня 1942 (№ 256);
•  ? 1944 — 2-й артдивізіон 11-го артилерійського полку за дії 24 липня 1944 (№ 533).

Нагороджені дивізії^[1]

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	12
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	104
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	5 (№ 227 майор Еріх Клаве — 14.04.1943 № 299 генерал-лейтенант Зіґфрід Томашкі — 11.09.1943 № 384 оберст Бото Колльберг — 08.02.1944 № 672 генерал-лейтенант Гельмут Рейманн — 28.11.1944 № 854 оберст Гайнц-Оскар Лебе — 29.04.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2]	43 (в тому числі, одне непідтверджене)
	Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	50

• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (5)
• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (2)

Див. також

• Операція «Айсштосс»
• Петергофський десант
• Стрєльнинський десант
• Мгинська операція
• Красносільсько-Ропшинська операція

Посилання

• 11. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (англ.)
• 11. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 29 січня 2012. (нім.)
• 11. Infanterie-Division. на balsi.de. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 28 листопада 2018. (нім.)
• 11.Infanterie-Division. на kurland-kessel.de. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (нім.)
• 11.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (англ.)
• 11. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (італ.)
• 11.Infanterie-Division на сайте ordersofbattle.com^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• 11.Infanterie-Division на сайте der erste zug.com

Література

• Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.
• Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-7648-0942-6.
• Hasso G. Stachow. Tragödie an der Newa. Der Kampf um Leningrad 1941 - 1944. Ein Augenzeugenbericht. — Herbig; Auflage, 2001. — 336 с. — ISBN 3776620455. (нім.)
• Werner Buxa. Weg und Schicksal der 11. Infanterie-Division. — Dörfler; Auflage, 2004. — 163 с. — ISBN 978-3895551833. (нім.)