Гантман Мойсей Файбович

Мойсей Файбович (Михайло Федорович) Га́нтман (5 грудня 1922, Дукора — 9 серпня 2010) — український радянський художник кіно і живописець; член Спілки радянських художників України з 1961 року.

Гантман Мойсей Файбович
біл. Майсей Файбавіч Гантман
Народження	5 грудня 1922(1922-12-05)  Дукораd, Ігуменський повіт, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть	9 серпня 2010(2010-08-09) (87 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і натюрморт
Навчання	Вітебське художнє училищеd (1941) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1949)
Вчитель	Богородський Федір Семенович, Котов Петро Іванович і Шпінель Йосип Аронович
Діяльність	художник, Q100709388
Працівник	Кіностудія ім. О. Довженка
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 5 грудня 1922 року в селі Дукорі (нині Пуховицький район Мінської області, Білорусь). Протягом 1938—1941 років навчався у Вітебському художньому училищі.

Брав участь у німецько-радянській війні з листопада 1941 року, учасник битви за Москву. У серпні 1942 року був важко поранений і евакуйований до Алмати^[1]. Нагороджений медаллю «За відвагу» (6 серпня 1946), орденом Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985)^[2].

Протягом 1943—1949 років продовжив освіту у Всесоюзному інституті кінематографії, де навчався у Федора Богородського, Петра Котова. Дипломна робота — ескізи декорацій і розкадровка до кінофільму «Костянтин Заслонов» (керівник Йосип Шпинель)^[3].

Протягом 1949—1963 років працював художником-постановником фільмів на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка; у 1964—1986 роках — художником Творчо-виробничого об'єднання «Художник». Мешкав у Києві в будинку на вулиці Ружинській, № 20/54, квартира № 48 та у будинку на вулиці Драйзера, № 10, квартира № 260^[4]. У кінці 1980-х років, після невдалої операції, втратив можливість пересуватися. Помер 9 серпня 2010 року^[1].

Творчість

Працював у галузях кінодекораційного мистецтва та станкового живопису. Створював пейзажі, натюрморти, тематичні картини. Сеоед робіт:

живопис

• «Зимовий пейзаж» (1965);
• «Літній день» (1965);
• «Осінь» (1965);
• «Осінні берези» (1968);
• «Зруйноване село» (1969);
• «Літні квіти» (1969);
• «Збір урожаю» (1969);
• «Тараса Шевченко за роботою» (1970);
• «Осінній туман» (1986).

на Кіностудії імені Олександра Довженка оформив стрічки

• «Тарас Шевченко» (1951);
• «Земля» (1954, разом з Вульфом Аграновим);
• «Одного чудового дня» (1955);
• «Народжені бурею» (1957, разом з Віктором Мигульком);
• «Наталія Ужвій» (1957);
• «Троянда» (1958);
• «Блакитна стріла» (1958);
• «Якщо кохаєш» (1959);
• «Макар Діброва» (1960);
• «Українська рапсодія» (1961);
• «Максим Рильський» (1961).

Виконав низку кіноплакатів.

Брав участь у республіканських виставках з 1954 року, всесоюзних — з 1955 року, зарубіжних — з 1957 року (зокрема його ескізи оформлення до кінофільмів експонувалися у 1958 році в Берліні).