Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Гаральд Вайнріх
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Гаральд Вайнріх (нім. Harald Weinrich; 24 вересня 1927, Вісмар, Мекленбург-Передня Померанія — 27 лютого 2022) — німецький філолог-романіст, філософ, історик мови та літератури, літературознавець, есеїст та перекладач, протягом десятиліть вносив свій внесок у становлення французької та німецької культур, один з найбільш відомих і визнаних німецьких учених-гуманітаріїв. Член кількох академій і німецького ПЕН-клубу (Міжнародної асоціації поетів, драматургів, редакторів та романістів).
Remove ads
Життєпис
Гаральд Вайнріх захистив дисертацію у Вестфальському університеті імені Вільгельма. Викладав у Кілі, Кельні, Білефельді, у «Wissenschaftskolleg» Берлін. У 1978—1992 роках очолював у Мюнхенському університеті кафедру німецької мови як іноземної (нім. DaF). Викладав у Колеж де Франс на кафедрі романських мов і літератур (1992—1998), також викладав у Пізанському, Мічиганському та Принстонському університетах.
В даний час Гаральд Вайнріх, діяльний пенсіонер, мешкає і продовжує працювати у місті Мюнхені.
Remove ads
Наукові інтереси
Інтеркультурна (транснаціональна) література, фонологія і граматика німецької та французької мови, культура мови, лінгвістика брехні, філософія часу, пам'яті і забуття.
Праці
- «Das Ingenium Don Quijotes» (1956)
- «Phonologische Studien zur romanischen Sprachgeschichte» (1958)
- «Tempus — Besprochene und erzählte Welt» (1964)
- «Linguistik der Lüge» (1965)
- «Literatur für Leser» (1971)
- «Textgrammatik der französischen Sprache» (1982)
- «Wege der Sprachkultur» (1985)
- «Textgrammatik der deutschen Sprache» (1993)
- «Lethe. Kunst und Kritik des Vergessens» (1997)
- «Kleine Literaturgeschichte der Heiterkeit» (2001)
- «Knappe Zeit. Kunst und Ökonomie des befristeten Lebens» (2004)
- «Wie zivilisiert ist der Teufel? Kurze Besuche bei Gut und Böse» (2007)
- «Vom Leben und Lesen der Tiere. Ein Bestiarium» (2008)
- «Über das Haben. 33 Ansichten» (2012)
Визнання
- Премія Зигмунда Фрейда за наукову прозу (1977);
- премія Карла Фосслера (1992);
- Премія братів Грімм міста Ганау (1993),
- премія Вестфальського університету імені Вільгельма (1996);
- Ганзейська премія Ґете (1997);
- Медаль ім. Карла Цукмайера (1998);
- почесна Премія імені Адельберт фон Шаміссо (2002);
- премія Йозефа Брайтбаха (2003);
- Європейська премія Шарля Вейонна за есеїстику (2013) та ін.
Почесний доктор університетів Білефельда, Аугсбурга, Гайдельберзького університету Рупрехта-Карла.
Нагороджений Орденом Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві».
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads