Гаральд Таммер

Гаральд Таммер (ест. Harald Tammer, нар. 9 січня 1899 — пом. 6 червня 1942) — естонський легкоатлет, важкоатлет та журналіст, бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1924 та чемпіон світу 1922 року у важкій атлетиці^[2]. Як легкоатлет брав участь Літніх Олімпійських ігор 1920 та 1924 у Штовханні ядра та зайняв відповідно шосте та дванадцяте місце. Він також був прапороносцем своєї збірної у 1920 році^[3] та був представником Естонської національної команди на Олімпіадах 1928 та 1936^[4].

Гаральд Таммер ест. Harald Tammer
Загальна інформація
Громадянство	Естонія
Народження	9 січня 1899(1899-01-09) Таллін, Естонія
Смерть	6 червня 1942(1942-06-06) Семенов, СРСР
Вага	82,5 кг
Alma mater	Jakob Westholm Gymnasiumd[1] і Tallinn School of Economicsd[1]
Спорт
Країна	Естонія
Вид спорту	Легка атлетика, Важка атлетика
Дисципліна	Штовхання ядра, Метання диска, Метання молота
Клуб	Калев Таллін
Особисті рекорди	Штовхання ядра — 14,15 м (1922) Метання диска — 41,06 м (1920) Метання молота — 37,18 м (1923)
Нагороди Спортивні медалі Представник  Естонія Важка атлетика (чоловіки) Літні Олімпійські ігри Бронза Париж 1924 +82,5 кг Чемпіонат світу з важкої атлетики Золото Таллін 1922[en] +82,5 кг
Гаральд Таммер у Вікісховищі

Кар'єра

1915 року Таммер закінчив Таллінську комерційну школу та приєднався до спортивного товариства «Калев». Наступного року завоював призові місця на чемпіонаті Росії у штовханні ядра, метанні диска та метанні молота. Згодом пішов добровольцем на Першу світову війну та на Війну за незалежність Естонії у складі Кайтселійту.

Після демобілізації, у 1921—1928 рр., працював редактором естонської спортивної газети «Eesti Spordileht». У 1923—1933 був журналістом, а у 1933–1940 був головним редактором газети Eesti Päevaleht. У 1928—1940 він був членом Естонського союзу журналістів, а в 1934—1935 очолював Балтійський союз журналістів.

Таммер вивчав юриспруденцію та дипломатію у Інституті політичних досліджень у Парижі з 1931 по 1933 роки. Він також був членом Естонського національного олімпійського комітету з 1933 по 1940 рік та членом Парламенту у 1937—1940 роках.

1940 року недовго працював редактором журналу Revue Baltique. Наступного року, з приходом радянських військ, його було звинувачено у шпигунстві на користь Збройних сили Естонії та арештовано НКВС. Його було відправлено до одного з таборів ГУЛАГУ Нижньогородської області, де він і помер 1942 року^[5].

Нагороди

• 1924 — Орден Лачплеліса^[6]
• 1936 — Орден Естонського Червоного Хреста 2-ого ступеня 1-го підступеня
• 1940 — Орден Естонського Червоного Хреста 2-ого ступеня