Гартман Віктор Олександрович

Віктор Олександрович Гартман, рос. Виктор Александрович Гартман (23 квітня (5 травня) 1834, Санкт-Петербург — 23 червня (4 серпня) 1873, с. Киреєво під Москвою) — російський архітектор, художник й орнаментист, один з основоположників псевдоруського стилю в архітектурі.

Гартман Віктор Олександрович
Народився	23 квітня (5 травня) 1834[1]  Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер	23 липня (4 серпня) 1873[1] (39 років)  Kireyevod, Московський повітd, Московська губернія, Російська імперія[3]  ·аневризма
Країна	Російська імперія
Діяльність	художник, архітектор, скульптор, сценограф, дизайнер
Галузь	архітектура, малярство[4], сценографія[4] і дизайн[4]
Alma mater	Петербурзька академія мистецтв (1861)[5]
Знання мов	російська[6]
Напрямок	неовізантійська архітектура і псевдоросійський стиль
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

В. Гартман. Ескіз костюмів до балету «Трільбі»

Вчився в Петербурзькій академії мистецтв. Однією з найбільших його архітекторських робіт вважається пам'ятник Тисячоліття Росії, відкритий 1862 року у Великому Новгороді на честь 1000-ї річниці від призвання Рюрика до княжіння у Новгороді. У 1864—1868 роках здійснив подорож за кордон, під час якої зробив серію малюнків олівцем та аквареллю.

1870 року завдяки В. Стасову зблизився з композиторами «Могутньої купки», особливо М. П. Мусоргським. Помер у 39-річному віці від аневризми. Посмертна виставка робіт Гартмана 1874 року надихнула Мусоргського на створення однієї з найкращих своїх робіт — фортепіанного циклу «Картинки з виставки».

Джерела

• Русский биографический словарь: В 25 т. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]/ под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918 (рос.)
• Сборник материалов для истории Императорской Академии Художеств, т. 3, С.-Пб. 1866 г. (рос.)
• Отчет Имп. Академии Художеств с 4 ноября 1872 г. по 4 ноября 1873 г. С.-Пб. 1874. (рос.)
• Новицкий А. П. История русского искусства. Т. 2 — М., 1903 г.