Московська губернія

Моско́вська губе́рнія (рос. Московская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії 1708–1917 років, Російській республіці 1917 року та РСФСР 1917–1929 років. Адміністративний центр — Москва. Створена 1708 року на основі Московського повіту Московського царства. До 1918 року складалася з 13 повітів, після — з 1 жовтня 1929 року перетворена на Московську область.

Московська губернія
Герб
Центр	Москва
Утворено	1708
Населення	2 433 356 осіб (1897)
Наступники	Московська область

Печатка Московського губернського совєту депутатів РСФСР

Історія

Московська губернія утворена в 1708 році.

• 1712. Губернія розділена на декілька обер-комендантських провінцій (у 1715–1719 роках іменувалися ландратськими долями), у тому числі Серпуховську, Звенігородську, Каширську, Володимирську, Калузьку, Костромську, Ростовську.
• 1719. Губернія розділена на 9 провінцій: Московська, Переславль-Рязанска, Костромська, Суздальська, Юр'єв-Польська, Владимирська, Переславль-Залєська, Тульська, Калузька. В Московську провінцію входило 16 міст з дистриктами (з 1727 — повітами): Москва, Дмитров, Клин, Руза, Волоколамськ, Можайськ, Царьов-Борисов, Малоярославець, Серпухов, Таруса, Оболенськ, Кашира, Коломна, Звенігород, Верея, Боровськ.
• 1727. До складу Московської губернії передані Углицька і Ростовська провінції Петербузької губернії.
• 1760-ті. Ліквідовуються Борисовський і Оболенський повіти Московської провінції.
• 1770-ті. Боровський, Малоярославський, Таруський повіти відходять до Калузького намісництва, Каширський повіт — до Тульського.
• 1782. У межах Московської провінції організовується нова Московська губернія у складі 15 повітів: Волоколамський, Можайський, Верейський, Подільський, Никітський, Серпуховський, Коломенський, Бронніцкий, Московський, Воскресенський, Клінський, Дмітровський, Звенігородський.
• 1796. Богородський, Бронніцкий, Подільський, Никітський і Воскресенський повіти ліквідовуються.
• 1802. Відновлені Богородський, Бронніцкий і Подільський повіти.
• 1861. Введено волосний поділ.

Повіти

1. Богородський
2. Бронницький
3. Верейський
4. Волоколамський
5. Дмітровський
6. Звенигородський
7. Клінський
8. Коломенський
9. Можайський
10. Московський
11. Подольський
12. Рузський
13. Серпуховський.

Губернатори

• Барятинський Іван Федорович (1689—1738) — князь, генерал-лейтенант, генерал-аншеф, гвардії бригадир, головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 17 червня по 27 листопада 1736 року та з 30 грудня 1736 по 18 лютого 1738 року).^[1] , Сенатор Російської імперії (1730—1738 рр.), Московський генерал-губернатор (1735—1737 рр.)
• Бутурлін Олександр Борисович (1694—1767)  — граф (1760 р.), генерал-фельдмаршал (1756 р,), Смоленський губернатор (1735—1740 рр.), головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 1 грудня 1741 р. по 11 червня 1742 рр.), Московський генерал-губернатор (12 грудня 1742—1744 рр. та 9 червня 1762—1763 рр.)^[2]

Населення

За даними перепису 1897 кількість населення становила 2 433 356 осіб. В 1901 було здійснено 19120 шлюбів, народилося 113 860, померло 93 163, природний приріст 20 697 (8,5 на 1000 ос.). До категорії міст відносилося 14 населених пунктів, волостей 166.

Персоналії

• Барятинський Іван Федорович (1689—1738)  — князь, головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 17 червня по 27 листопада 1736 року та з 30 грудня 1736 по 18 лютого 1738 року).^[3] , Сенатор Російської імперії (1730—1738 рр.), Московський генерал-губернатор (1735—1737 рр.)
• Головін Микола Миколайович — генеральний значковий Армії Української Держави.
• Губер Борис Олександрович — командир авіаційного загону Армії УНР.

Література

• Памятная книжка Московской губернии на 1908 год [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)