Гвардійське (Сімферопольський район)

Гварді́йське (до 1945 року — Спат^[3]; також Сарабу́з, крим. Sarabuz) — селище в Україні, у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.

селище Гвардійське
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Сімферопольський район
Рада	Гвардійська селищна рада
Код КАТОТТГ	UA01160010010017082
Облікова картка	Гвардійське
Основні дані
Засновано	1873
Статус	із 2024 року
Площа	6,4 км²
Населення	▼ 12 702 (на 2014 рік)[1]
Густота	1984,6 осіб/км²;
Поштовий індекс	97513
Телефонний код	+380 652
Географічні координати	45°06′57″ пн. ш. 34°0′51″ сх. д.
Висота над рівнем моря	146 м[2]
Водойма	р. Салгир
Відстань
Найближча залізнична станція:	Острякове
До обл. центру:
- фізична:	18 км
- залізницею:	33 км
- автошляхами:	23 км
Селищна влада
Адреса	смт Гвардійське, вул. Карла Маркса, 63
Голова селищної ради	Поляков Федор Георгійович
Карта
Гвардійське
Гвардійське
Гвардійське у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Гвардійське.

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Сарабуз (значення).

Розташоване в лісостеповому передгір'ї Криму, на річці Салгир (басейн Азовського моря), за 22 км від Сімферополя (автошлях М18), з яким має автобусне і залізничне сполучення. У селищі розташований залізничний вузол Острякове.

Археологічні розвідки

Поблизу Сарабузу виявлено кілька курганів доби бронзи. У т. зв. Золотому кургані розкопано багате поховання воїна V ст. до н. е. в панцирі з залізним мечем, бронзовими стрілами в дерев'яному сагайдаку, золотою гривною і різними прикрасами (в тому числі бляха у вигляді левиці); виявлено пізньоскіфське поселення.

Історичні відомості

Залізнична станція Сарабуз. Таврійська губернія, кінець XIX століття

1945 село Спат перейменоване на Гвардійське, 1948 року села Ново-Сарабуз і Гвардійське об'єднані у село Гвардійське.^[4]

Із 1957 року — селище міського типу.

У 2023 році у проєкті Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» селище запропоновано перейменувати на Сарабуз.^[5]

Динаміка чисельності населення

• 1805 рік — 176 осіб (170 кримських татар, 6 ясирів)
• 1926 рік — 539 ос. (213 німців, 170 росіян, 65 українців, 18 кримських татар, 18 євреїв, 14 греків, 7 вірменів) (у селі Спат і на станції Сарабуз)
• 1939 рік — 3848 ос. (у селах Спат, Шунук і на станції Сарабуз)
• 1989 рік — 14062 ос.
• 2001 рік — 12 554 ос.
• 2006 рік — 12 600 ос.

Клімат

Клімат напівпосушливий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня — 1,8°, липня +21,6°. Опадів — 360 мм на рік.

Установи і підприємства

Хлібозавод, цех Сімферопольського заводоуправління будівельних матеріалів, тепличний комбінат, Кримська дослідницька станція садівництва, степове відділення Нікітського ботанічного саду, краєзнавчий музей.

Освіта

У селищі діє Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів з російською мовою навчання^[6].

Релігія

У селищі діє Мечеть Сарабуз джамісі.

Постаті

• Гегечкорі Олег Іродійович (1972—2022) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.