Гелена Скірмунт

Гелена (Хелена) Скірмунт (5 листопада 1827, Колодне Пінського повіту, нині Столінський район — 1 лютого 1874) — білоруська художниця і скульпторка з роду Скірмунтів.

Гелена Скірмунт
Народилася	5 листопада 1827(1827-11-05)[1][2][3]  Колодне, Пінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Померла	1 лютого 1874(1874-02-01)[3] (46 років)  Амелі-ле-Бен-Палальда або Пінськ, Мінська губернія, Російська імперія
Поховання	cemeteries in Pinskd
Країна	Російська імперія
Діяльність	художниця, скульпторка
Учасник	Польське повстання 1863—1864
Жанр	портрет
Рід	Скірмунти
Батько	Александр Скірмунтd
Мати	Гартензія Ордаd
У шлюбі з	Казимір Скірмунтd
Діти	Констанція Скірмунтd і Q92311951?
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Хрест перед францисканським костелом у Пінську

Автопортрет, який зберігається у Вільнюській картинній галереї

Народилася в сім'ї пінського повітового хорунжого (1814—1817) і маршалка (1823—1829) Александра Скірмунта (1794—1847) і Гартензії О́рди, котрі одружилися в 1825 році. Племінниця Наполеона Орди. Її батько володів значними земельними володіннями в Пінському повіті: маєток Колодне в 1814 році налічував 118 ревізьких душ; маєток Рухч в 1834 налічував 621 душу, а в 1841—817.

Почала вчитися мистецтву у Вільнюсі у Вікентія Дмоховського. У 1844—1845 подорожувала по Європі, була в Берліні, Парижі. Писала портрети, пейзажі, ікони для церков. Як скульпторка виконала багато розп'ять, медальйони з портретами, у тому числі Йоахима Лелевеля, Юзефа Крашевського.

У 1863 за спробу доставити депешу Ромуальду Траугутту була заарештована і вислана в Тамбов. Чоловіка її вислали в Кострому, пізніше він добився возз'єднання з дружиною. Навесні 1867 року їм дозволили повернутися на Полісся, однак через кілька місяців Казимира Скірмунта вислали в Балаклаву в Криму. У 1869 році туди ж відправили й Гелену.

В останні роки життя працювала в історичному жанрі (гіпсові макети «Міндовг», «Гедимін», історичні шахи у вигляді війська Яна III Собеського і турків тощо). Вела щоденник, який частково опублікував Броніслав Залеський разом з листами під назвою «3 життя литвинки, 1827—1874» (1876).

У 1872 році її здоров'я погіршилося, вона захворіла на дифтерію, поїхала лікуватись у Європу. Померла 1874 року в Парижі. У 1875 році родичі добилися права перевезти її прах на батьківщину; поховано Гелену Скірмунт у Пінську.

Родина

У 21 рік одружилася зі своїм далеким родичем, архітектором Казимиром Скірмунтом. У шлюбі з ним народила 4 дітей:

• Станіслав (1857—1921), мандрівник, директор управління лісами в Судані, власник садиби в Хартумі.
• Ірена (1851—1905), жила у Варшаві, дружина Т. Ольшевського.
• Констанція (1851—1933), відома польська публіцистка, історикиня.
• Казимира Броніслава (1865—1938), дружина Казимира Ігната Ромера (1848—1921), власника маєтку в Ямполі.