Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Генеральний писар
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Генера́льний пи́сар — військове звання вищої службової особи.

Гетьманський уряд 17-18 ст
Узагальнити
Перспектива
Генеральний писар — член генеральної старшини, вища службова особа, яка вела справи гетьманського уряду в Україні в 17-18 століттях. Іноземці називали його канцлером. Генеральний писар керував діяльністю Генеральної військової канцелярії, приймав іноземних послів, брав участь у виробленні умов міжнародних договорів, вів дипломатичне листування. Генеральний писар зберігав державну печатку.
Список

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї[1]:
Remove ads
Генеральний секретаріат УЦР УНР
Генеральний писар в 1917-18 роках — член Генерального секретаріату УЦР УНР — вища службова особа Української Народної Республіки. Вів справи українського уряду, зберігав державну печатку, стверджував законність та чинність документів. Посада генерального писаря існувала з 15 (28 червня) 1917 року до 9 (22 січня) 1918 року.
Генеральними писарями були Павло Христюк, Олександр Лотоцький. З листопада 1917 — справи Генерального секретаріату вів заступник генерального писаря Іван Мірний. 22 січня 1918 року у зв'язку з перетвореннями Генерального секретаріату у Раду Народних Міністрів УНР, замість генерального писаря було встановлено посаду державного писаря. Державним писарем УНР став Іван Мірний.
Remove ads
Генеральний писар Канцелярії та державний секретар часів Української Держави
- Для прийому прохань і скарг та особистого листування гетьмана П. Скоропадкого встановлювалась при ньому Власна Його Світлості Гетьмана всієї України канцелярія, яка регулювалась «Положенням про Власну Його Світлості Гетьмана всієї України канцелярію». Канцелярія складалася з геренерального писаря Канцелярії, власне Канцелярії (помічників генерального писаря, старшин з доручень, діловода, друкарок, хроникера) та медика пана гетьмана[4]. Окрім ведення діловодства, Канцелярія мала окремі ознаки внутрішньої та зовнішної розвідки при гетьмані[5]. Генеральним писарем Канцелярії став І.Полтавець-Остряниця.
- В уряді Української Держави, Раді Міністрів, керівництво справами Ради міністрів покладалось на Генерального (пізніше — державного) секретаря та підлеглу йому Генеральну канцелярію.
Див. також
- Військовий писар
- Списки генеральних писарів
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads