Шпаликов Геннадій Федорович

Шпаликов Геннадій Федорович  (6 вересня 1937(19370906), Сегежа^[ru], Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР — 1 листопада 1974, Передєлкіно, Московська область, РРФСР, СРСР) — радянський російський поет, сценарист, кінорежисер.

Шпаликов Геннадій Федорович
Дата народження	6 вересня 1937(1937-09-06)[1][2]
Місце народження	Сегежаd, Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Дата смерті	1 листопада 1974(1974-11-01)[1] (37 років)
Місце смерті	Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР
Alma mater	Київське суворовське військове училище і Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	поет, сценарист, кінорежисер, кіносценарист, письменник
Magnum opus	Я простую Москвою
IMDb	ID 0795312
Шпаликов Геннадій Федорович у Вікісховищі

Був сценаристом кількох популярних радянських фільмів, в тому числі — «Я крокую по Москві» (1963).

Біографія

Закінчив Київське суворовське військове училище і Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, майстерня Йосипа Маневича).

Г. Шпаликов — кіносценарист, автор текстів пісень і віршів «Палуба», «Я шагаю по Москве», «Ах, утону я в Западной Двине…», «Рио-рита, рио-рита…» («Городок провинциальный»), «Людей теряют только раз», «Бывают крылья у художников», «По несчастью или к счастью…», «Садовое кольцо», що звучать у радянських і російських кінофільмах різних років. Перша збірка творів поета «Вибране», що включає сценарії, вірші, пісні і нотатки, вийшла посмертно у видавництві «Мистецтво» У 1979 році.

Покінчив життя самогубством 1 листопада 1974 р. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Особисте життя

• Перша дружина: Рязанцева Наталя Борисівна — сценарист, драматург.
• Друга дружина: Гула Інна Йосипівна (1940, Харків — 1990, Москва) — радянська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1976).
  • Дочка: Шпаликова Дар'я Геннадіївна (* 1963) — радянська актриса.

Пам'ять

• Життю і творчості Г. Шпаликова присвячені численні публікації, меморіальний сайт, а також кілька документальних фільмів і телепередач.

Творчість

Фільмографія

Актор:

• Знявся в декількох епізодичних ролях…
• «Хлопчик і дівчинка» (1966)

Режисер-постановник:

• «Довге щасливе життя» (1966, за власним сценарієм)

Кіносценарист:

• «Маленькі мрійники» (1962, кіноальманах, новела «Зірка на пряжці»)
• «Трамвай в інші міста» (1962, к/м)
• «Застава Ілліча» / «Мені двадцять років» (1962—1964, у співавт. з М. Хуцієвим)
• «Я крокую по Москві» (1963)
• «Я родом з дитинства» (1966)
• «Жив-був Козявін» (1966, мультфільм, у співавт. з Л. Лагіним)
• «Довге щасливе життя» (1966)
• «Скляна гармоніка» (1968, мультфільм)
• «Ти і я» (1971, у співавт. з Л. Шепітько)
• «Співай пісню, поете...» (1971, у співавт. з С. Урусевським)
• «День чарівної людини» (1994, к/м)

Поезія

Творчості Шпаликова властиві тонкий ліризм та емоційність. Автор кількох поетичних збірок. Автор віршів до багатьох пісень, що прозвучали у фільмах, в тому числі: «Я шагаю по Москве» (рос.) (з х/ф «Я простую Москвою» 1963), «Ріо-Ріта» (з х/ф «Військово-польовий роман» (1983, Одеська кіностудія). А в фільмі Миколи Губенка «Підранки» (1976), у виконанні самого режисера, за кадром звучать проникливі поетичні рядки Шпаликова:

По несчастью или к счастью,
Истина проста:
Никогда не возвращайся
В прежние места.
Даже если пепелище
Выглядит вполне,
Не найти того, что ищешь,
Ни тебе, ни мне.
Путешествие в обратно
Я бы запретил,
И прошу тебя, как брата,
Душу не мути.
А не то рвану по следу —
Кто меня вернет? —
И на валенках уеду
В сорок пятый год.
В сорок пятом угадаю,
Там, где — боже мой! —
Будет мама молодая
И отец живой.