Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Географія Кот-д'Івуару
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кот-д'Івуар — західноафриканська країна, що лежить на північному березі Гвінейської затоки 
. Загальна площа країни 322 463 км² (69-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 318 003 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 460 км²[1]. Площа країни вдвічі менша за площу території України.
Remove ads
Етимологія
Офіційна назва — Республіка Кот-д'Івуар, Кот-д'Івуар (фр. Republique de Côte d'Ivoire, Côte d'Ivoire)[2]. Назва країни у перекладі з французької означає Берег Слонової Кістки. Названа так у зв'язку з інтенсивною торгівлею в даному регіоні у XV-XVII століттях слоновою кісткою[3]. Аналогічним чином інші ділянки африканського берега були названі як «Зерновий берег», «Золотий берег» і «Невільничий берег».
Remove ads
Історія дослідження території
Географічне положення
Кот-д'Івуар — західноафриканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Малі (спільний кордон — 599 км) і Буркіна-Фасо (545 км), на сході — з Ганою (720 км), на заході — з Гвінеєю (816 км) і Ліберією (778 км). Загальна довжина державного кордону — 3458 км[1]. Кот-д'Івуар на півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 515 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].
Крайні пункти
Час
Час у Кот-д'Івуарі: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7].
Геологія
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 25(0 м; найнижча точка — рівень вод Гвінейської затоки (0 м); найвища точка — гора Німба (1752 м). Рельєф країни досить плоский, профіль поверхні характеризується рівнинами і плато. Але на заході країни є висоти понад 1000 метрів над рівнем моря. Тут, прямо на кордоні з Гвінеєю найвища вершина обох держав — гора Німба. Південна частина Кот-д'Івуара — низовина, що підвищується на півночі, переходячи у нагір'я висотою 400—1800 м. Більш високі плато із зубчастими форми із твердих порід. Рівні, що лежать нижче є більш м'які форми і, як правило, зроблені з пухкої матеріалу. Домінуючим елементом на рівнинах і плато є залізисті кірки вивітрювання, які видно на поверхні у вигляді іржі кольору пластин, але часто покритих піском, гравієм, іншим тонкодисперсним матеріалом.
Рельєф Кот-д'Івуару
Гіпсометрична карта Кот-д'Івуару
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)
Узбережжя
Острови
Remove ads
Клімат
Південь Кот-д'Івуару лежить у екваторіальному кліматичному поясі, північ — у субекваторіальному[8]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[9]. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[9]. Річна норма атмосферних опадів сягає 4000 мм. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, до 880 мм на рік, але влітку може відмічатись посушливий сезон[9].
Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Кот-д'Івуару (за Кеппеном)
Кліматограма Мана
Кліматограма Абіджана
Кот-д'Івуар є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].
Remove ads
Внутрішні води
Гідрографічна мережа Кот-д'Івуару (фр.)
Річка Комое
Річка Сассандра
Річка Бандама
Водосховище Коссу
.JPG)
Річки
Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану. Найбільші річки: Комое (1160 км), Сассандра (1200 км), Бандама (1050 км). Інші важливі річки є притоками до них, або вони розташовані на узбережжі, з власними невеликими водозбірними площами: Табу, Неро, Сан-Педро, Боло, Ніуніуру, Бубо, Агнебі й Біа.
Озера
Найбільші озера: водосховище Коссу, Буйостазі, Аяместазі.
Болота
У країні великі площі зайняті водно-болотними угіддями.
Ґрунтові води
Remove ads
Ґрунти
Рослинність
Тропічні ліси на півдні, савана на півночі.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна частина — до Східноафриканської підобласті[9].
Стихійні природні явища
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: великі хвилі на узбережжі Гвінейської затоки (калема) та відсутність природних гаваней сильно ускладнюють судноплавство; під час сезону дощів можливі руйнівні повіді[1].
Природні ресурси
Мінеральні ресурси
Надра Кот-д'Івуару багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, алмази, марганець, залізну руду, кобальт, боксити, мідь, золото, нікель, тантал, сілікатні піски, каолін[11].
Водні ресурси
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 81,14 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 730 км² зрошуваних земель[1].
Земельні ресурси
Земельні ресурси Кот-д'Івуару (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 64,8 %,
- орні землі — 9,1 %,
- багаторічні насадження — 14,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 41,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 32,7 %;
- інше — 2,5 %[1].
Охорона природи
Узагальнити
Перспектива
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення, більшість лісових масивів, колись найбільших в Західній Африці, зведені лісозаготівлями;
- забруднення вод побутовими, промисловими стоками, сільськогосподарськими хімікатами.
Кот-д'Івуар є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
- Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[12],
- Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу[1].
Природоохоронні території
Екорегіони
Ландшафти і фізико-географічне районування
Узагальнити
Перспектива
Ландшафтна структура Кот-д’Івуару визначається поступовим переходом від екваторіальних лісів на півдні до саван на півночі та виділенням особливого гірського району на заході. Основними типами ландшафтів є: 1 — саванні північноафриканські (підтипи: вологі, типові); 2 — субекторіальні вологолісові; 3 — екваторіальні вологолісові. Вони, у свою чергу, представлені чотирма групами ландшафтів: 1 — низовинні приморські акумулятивні рівнини; 2 — високі цокольні рівнини на кристалічній основі Африканської платформи; 3 — високі ступінчасті плато на моноклинальних палеозойських пісковиках і вапняках; 4 — цокольні глибові нагір'я на кристалічній основі Африканської платформи.
За фізико-географічним районуванням світу Кот-д'Івуар належить до двох фізико-географічних областей Гвінейської фізико-географічної країни.
Гвінейська саванна область. Охоплює північну і центральну частини Кот-д'Івуару. Рельєф платоподібний, порізаний річковими долинами. Клімат субекваторіальний, із чітко вираженою сезонністю: сухий сезон (листопад—березень), коли дме харматан із Сахари; вологий сезон (квітень–жовтень) перебуває під впливом західноафриканського мусону. Середньорічні температури від +25 до +28 °C. Опадів 1000—1600 мм/рік. Ландшафти мозаїчні: високотравні савани, галерейні ліси, вторинні ліси після вирубки. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру, область у межах Кот-д'Івуару можна поділити на 3 фізико-географічні райони:
- Північний саванний район (рельєф рівнинний; опадів 1000—1200 мм/рік, сухий сезон триває до 5 місяців; ґрунти малородючі; рослинність представлена високотравними й низькотравними саванами з поодинокими деревами);
- Центральний лісо-саванний район (перехідна зона, що поєднує савани й ліси; мозаїка культурних і природних ландшафтів; зона високої густоти населення);
- Західний гірський район (охоплює гірський масив Ман і гори Німба; характеризується прохолоднішим і вологішим кліматом, а також найвищою ландшафтною різноманітністю; збережені унікальні реліктові екосистеми)
Гвінейська лісова область. Займає південну частину Кот-д'Івуару. Рельєф рівнинний, на півдні — з дюнами та лагунами. Середньорічна температура становить близько +26 °C. Опадів 2000—2500 мм/рік, висока вологість. Поширені вологі тропічні ліси, місцями — болота та мангрові зарості. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру, область у межах Кот-д'Івуару можна поділити на 2 фізико-географічні райони:
- Південний лісовий район (займає приблизно третину країни; вологі тропічні ліси, висока біопродуктивність; нині — головний регіон із вирощування какао та кавових плантацій);
- Прибережний низовинний район (вузька смуга шириною до 60 км уздовж Атлантичного узбережжя; вологий клімат, мангрові болота, лагуни; антропогенна трансформація ландшафтів під плантації).
У гірських районах заходу країни спостерігається вертикальна поясність у розміщенні природних ландшафтів:
- до 600 м поширені вологі тропічні ліси, схожі на рівнинні;
- 600—1000 м — гірські вологі ліси з переважанням вічнозелених порід;
- 1000—1500 м — гірські ліси, поєднані з бамбуковими заростями та луками;
- вище 1500 м — гірські савани та чагарники.
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads