Географія Мальдівів

Мальдіви — південноазійська острівна країна, розташована на однойменному архіпелазі в Індійському океані поблизу південно-західних берегів Індійського субконтиненту . Загальна площа країни 298 км² (210-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 298 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²^[1]. Площа суходолу країни майже вдвічі більша за площу території Голосіївського району міста Києва.

Географія Мальдівів
Географічне положення Мальдівів
Континент	Азія
Регіон	Південна Азія
Координати	3°15′ пн. ш. 73°00′ сх. д.
Площа	298 км² (210-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	6000 км
Державний кордон	0 км
Тип	низовинний
Найвища точка	безіменна висота (2,4 м)
Найнижча точка	Індійський океан (0 м)
Тип	екваторіальний
Найбільше озеро	Бандаракілі (близько 1 км²)
Природні ресурси	риба
Стихійні лиха	цунамі
Екологічні проблеми	дефіцит прісної води, руйнування коралових рифів

Етимологія

Офіційна назва — Республіка Мальдіви, Мальдіви (мальд. ދިވެހިރާއްޖެ — Дівехі Рааджі; араб. الدولة المحلديبية — Дхібат-Махал; англ. Dhivehi Raajjeyge Jumhooriyyaa, Dhivehi Raajje)^[2]. Назва країни походить від назви однойменного архіпелагу — Мальдівські острови^[2]. Етимологія назви архіпелагу виводиться від санскритського слова «маладвіпа» (санскр. मालदीव) — гирлянда островів, або малі острови, від «мала» (санскр. मल) — малий і «двіпа» (санскр. दीव) — острів^[3]. Самоназва Дхівехі Рааджі, означає Царство народу дхівехі — самоназва мальдівців. Арабський топонім Дхібат-Махал утворено від слів «дхібат» — острів і «махал» — палац. Він вказує на палац султана на острові Мале. Деякі джерела стверджують, що тамільське слово «малай» (там. மலை) — пагорб, узвишшя, і санскритське «двіпа» (санскр. दिव) — острів, тобто Горбисті острови. Спрощена етимологія виводить назву країни від столиці, міста Мале (Male) і санскритського слова «дів» (div), на означення острова, з часткою множини, тобто Острови Мале (Maledives)^[3].

Історія дослідження території

Географічне положення

Мальдіви — південноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону^[4]. Мальдіви омиваються водами Індійського океану^[4]. На півночі — Лаккадівські острови Індії, на півдні спірний архіпелаг Чогос, що адмініструється Британською Територією в Індійському Океані, на сході південна околиця Індії та острівна держава Шрі-Ланка. Загальна довжина морського узбережжя 644 км^[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній визначених архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)^[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя^[6][1].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Мальдівів

Час

Докладніше: Час на Мальдівах

Час на Мальдівах: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом)^[7].

Геологія

Докладніше: Геологія Мальдівів

Див. також: Гідрогеологія Мальдівів

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Мальдівів

Вулканізм

Див. також: Вулкани Мальдівів

Рельєф

Докладніше: Рельєф Мальдівів

Середні висоти — 1,8 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — безіменна висота на острові Віллінгіллі атолу Адду (2,4 м).

• 
  Рельєф Мальдівів
• 
  Атоли Мальдівів
• 
  Атоли Мальдівів
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)

Узбережжя

Береги архіпелагу утворені внаслідок діяльності коралових поліпів, які протягом тисячоліть нарощували рифи навколо вулканічних утворень, що згодом занурилися під воду. У результаті з'явилися атоли з кільцеподібними структурами, внутрішніми лагунами та численними островами. Основними типами берегів є: 1 — піщані береги (найпоширеніші на Мальдівах); 2 — береги з мангровими заростями (зустрічаються на островах, де є умови для зростання солестійких рослин); 3 — скелясті й коралові береги (складаються з вапнякових утворень та виступів мертвого коралу); 4 — лагунні береги (внутрішні береги атолів, звернені до лагуни).

Острови

Докладніше: Острови Мальдівів

• 
  Схематичний переріз типового коралового атолу
• 
  Атол Північний Мале
• 
  Атол Адду
• 
  Атол Ган

Клімат

Докладніше: Клімат Мальдівів

Територія Мальдівів лежить у екваторіальному кліматичному поясі^[8]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси^[9]. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові^[9]. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами^[9].

• 
  Сонячна радіація (англ.)

Мальдіви є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[10].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Мальдівів

На відміну від материкових держав, Мальдіви не мають розвиненої річкової мережі чи великих озер. Їхня гідрографія формується завдяки взаємодії океану, лагун, каналів між атолами, а також внутрішніх водойм коралового походження. Основні елементи гідрографії архіпелагу — це лагуни, невеликі водойми на окремих островах та рифові канали. Через низьку висоту та коралове походження островів на Мальдівах немає умов для формування постійних річок. Опади швидко просочуються крізь пористий кораловий субстрат, утворюючи ґрунтові води. Таким чином, поверхневий стік практично відсутній. Проте на деяких великих островах, особливо під час сезонних мусонних дощів, можуть виникати тимчасові потоки дощової води, які стікають до лагун. Такі «річки» не існують довго, вони швидко зникають після завершення злив. Їх довжина може становити кількасот метрів, а ширина під час паводків може сягати кількох метрів.

Лагуни

Докладніше: Лагуни Мальдівів

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Мальдівів

Рослинність

Докладніше: Флора Мальдівів

На островах Мальдівського архіпелагу єдиними рослинними утворенням є невеликі фрагменти вологих тропічних лісів, які займають не більше 3 % території країни і практично зведені для потреб сільського господарства та туристичного будівництва. Домінуючий вид — кокосова пальма, яка росте переважно на пляжі.

• 
  Типова рослинність Мальдівів

Див. також: Ліси Мальдівів

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Мальдівів

Зоогеографічно територія країни належить до Індійської провінції Індійсько-Індокитайської підобласті Індо-малайської області^[9]. Тваринний світ дуже бідний. Причиною є розміри островів, а також висока густота населення 900 осіб/км². У навколишніх водах різноманітні риби, наприклад, тунець, боніто, пишні екваторіальні коралові рифи. На пляжах морські черепахи виповзають щоб відкласти яйця. Численні морські птахи.

Див. також: Ссавці Мальдівів, Птахи Мальдівів та Риби Мальдівів

Стихійні природні явища

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: цунамі; низький рельєф більшості островів робить їх уразливими до підвищення рівня вод Світового океану^[1].

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Докладніше: Корисні копалини Мальдівів

Надра Мальдівів не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні^[11].

Водні ресурси

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,03 км³^[1]. Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні^[1].

Земельні ресурси

Земельні ресурси Мальдівів (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 23,3 %,
  • орні землі — 10 %,
  • багаторічні насадження — 10 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 3,3 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 3 %;
• інше — 73,7 %^[1].

Біологічні ресурси

Основні рослинні ресурси — кокосова пальма (деревина, горіхи, волокно). Основні морські тваринні ресурси — риба, особливо тунець.

Охорона природи

Докладніше: Екологія Мальдівів

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• виснаження запасів прісної води водоносних пластів;
• руйнування коралових рифів.

Мальдіви є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL)^[1].

Природоохоронні території

Докладніше: Природно-заповідний фонд Мальдівів

• 
  Туристичні зони Мальдівів

Екорегіони

Докладніше: Екорегіони Мальдівів

Фізико-географічне районування

За фізико-географічним районуванням світу Мальдіви належать до однойменної Мальдівської острівної фізико-географічної області Індостанської фізико-географічної країни. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру острівної території, архіпелаг можна поділити на 3 фізико-географічні райони:

• Північні Мальдіви (включають атоли з 7° до 3° північної широти; атоли мають більшу площу та ширші лагуни; ландшафти тут найбільш зволожені, вплив мусонів помітніший ніж на інших атолах — більше опадів, зеленіша рослинність, представлена кокосовими плантаціями й прибережними мангровими заростями);
• Центральні Мальдіви (простягаються від 3° до 1° північної широти; найбільш густонаселений район; переважають антропогенні ландшафти, збереглися окремі природні мангрові екосистеми та пляжні зони);
• Південні Мальдіви (включають атоли поблизу екватора; тут менший антропогенний вплив, багатші коралові рифи, більш збережені природні екосистеми; це найбільш важливий регіон для збереження біорізноманіття архіпелагу).

Див. також

• Південна Азія