Географія Непалу

Непал — південноазійська країна, що знаходиться на південних схилах Гімалаїв, між Індією і Китаєм . Загальна площа країни 147 181 км² (94-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 143 351 км², а на поверхню внутрішніх вод — 3 830 км²^[1]. Площа країни дорівнює ¼ площі території України.

Географія Непалу
Географічне положення Непалу
Континент	Азія
Регіон	Південна Азія
Координати	28°00′ пн. ш. 84°00′ сх. д.
Площа	147 181 км² (94-те)
• суходіл	92,94 %
• води	7,06 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	3159 км
Тип	гірський
Найвища точка	гора Джомолунгма (8850 м)
Найнижча точка	річка Канчан-Калан (70 м)
Тип	субекваторіальний
Найдовша річка	Карналі (950 км)
Найбільше озеро	Рара (10,6 км²)
Природні ресурси	кварц, прісна вода, деревина, гідроенергія, рекреаційні ресурси, буре вугілля, руди кольорових металів, залізні руди
Стихійні лиха	шторми, повіді, зсуви ґрунту, посухи
Екологічні проблеми	знеліснення, забруднення вод, забруднення повітря

Етимологія

Офіційна назва — Федеративна Демократична Республіка Непал, Непал (неп. नेपाल , संघीय लोकतान्त्रिक गणतन्त्र नेपाल — Непал, Сангхія Локтантрік Ганатантра Непал)^[2]. Назва країни походить етноніму народу непа, який, у свою чергу, походить від тибетсько-бірманського слова «непа», що означає людей, які приручають домашню худобу. На історичних картах Південної Азії землі долини Катманду та її околиці позначаються як землі народу непар, невар, нева, ньюал тощо. Деякі дослідники стверджують, що етнонім «непа» походить від санскритських слів «ніпа» — підніжжя гір та «алайя» — житло, посилаючись на близькість країни до Гімалаїв^[3]. Інші вважають, що назва походить від тибетського «ньямпал», що означає свята земля, що пов'язано з тим фактом, що в цій країні більше 2500 років тому народився засновник буддизму, Сіддхартха Гаутама Будда^[3].

Історія дослідження території

Географічне положення

Карта Непалу від ООН (англ.)

Порівняння розмірів території Непалу та США

Непал — південноазійська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Китаєм (спільний кордон — 1389 км), на півдні — з Індією (1770 км). Загальна довжина державного кордону — 3159 км^[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану^[4].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Непалу

Час

Докладніше: Час у Непалі

Час у Непалі: UTC+5,75 (+3,75 години різниці часу з Києвом)^[5].

Геологія

Докладніше: Геологія Непалу

Див. також: Гідрогеологія Непалу

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Непалу

Див. також: Біхарський землетрус (1988)

Див. також: Землетрус у Непалі (2015)

Вулканізм

Див. також: Вулкани Непалу

Рельєф

Докладніше: Рельєф Непалу

Середні висоти — 2565 м; найнижча точка — уріз води річки Канчан-Калан (70 м); найвища точка — гора Джомолунгма (8850 м).

• 
  Рельєф Непалу
• 
  Гіпсометрична карта Непалу
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)
• 
  Гімалаї

Клімат

Докладніше: Клімат Непалу

Територія Непалу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі високогірного типу^[6]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні^[7]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній; добові досить відчутні^[7]. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять тропічні циклони^[7].

• Сонячна радіація (англ.)
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Непалу (за Кеппеном)

Непал є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[8].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Непалу

• 
  Гідрографічна мережа Непалу
• 
  Річка Карналі
• 
  Озеро Рара

Річки

Докладніше: Річки Непалу

Річки країни належать басейну Бенгальської затоки Індійського океану.

Озера

Докладніше: Озера Непалу

Льодовики

Докладніше: Льодовики Непалу

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Непалу

Рослинність

Докладніше: Флора Непалу

• 
  Рослинний покрив, 2010 рік (англ.)
• 
  Тераси сільгоспугідь на схилах пагорбів

Див. також: Ліси Непалу

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Непалу

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Гімалайсько-Юньнанської провінції Китайсько-Гімалайської підобласті Голарктичної області^[7].

Див. також: Ссавці Непалу, Птахи Непалу та Риби Непалу

Стихійні пририродні явища

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: руйнівні шторми; повіді; зсуви ґрунту; посухи^[1].

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Докладніше: Корисні копалини Непалу

Надра Непалу багаті на ряд корисних копалин: кварц, буре вугілля, мідь, кобальт, залізну руду^[9].

Водні ресурси

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 210,2 км³^[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 13,32 тис. км² зрошуваних земель^[1].

Земельні ресурси

Земельні ресурси Непалу (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,8 %,
  • орні землі — 15,1 %,
  • багаторічні насадження — 1,2 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 12,5 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 25,4 %;
• інше — 45,8 %^[1].

Охорона природи

Докладніше: Екологія Непалу

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• знеліснення, через рубки деревини на паливо;
• забруднення вод побутовими і промисловими стоками, стоками тваринницьких господарств;
• забруднення повітря викидами транспортних засобів.

Непал є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[1].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів^[1].

Природоохоронні території

Докладніше: Природоохоронні території Непалу

Екорегіони

Докладніше: Екорегіони Непалу

Фізико-географічне районування

За фізико-географічним районуванням світу Непал належить до двох фізико-географічних країн — до Індо-Гангської фізико-географічної країни (південна частина) та Тибетсько-Гімалайської гірської фізико-географічної країни (північна частина).

• 
  Районування Непалу

Див. також

• Південна Азія