Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Географія Південно-Африканської Республіки

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Географія Південно-Африканської Республіки
Remove ads

Південно-Африканська Республіка південноафриканська країна, що займає південний край континенту . Загальна площа країни 1 219 090 км² (25-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 214 470 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 620 км²[1]. Площа країни вдвічі більша за площу України.

Коротка інформація Географія Південно-Африканської Республіки, Континент ...
Remove ads

Етимологія

Офіційна назва Південно-Африканська Республіка, Південна Африка, ПАР (англ. Republic of South Africa, South Africa, RSA; афр. Suid-Afrika). Назва країни походить від географічного положення на африканському континенті[2]. До 1961 року британський домініон під назвою Південно-Африканський Союз[2]. Мзансі (Mzansi) — популярна назва країни серед місцевого населення, часто використовується у просторіччі. Слово «умзансі» на мові коса означає південь. Азанія (Azania) — назва країни, яку використовують деякі представники білої меншини країни замість Південна Африка.

Remove ads

Історія дослідження території

Географічне положення

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Порівняння розмірів території Південно-Африканської Республіки та США

Південно-Африканська Республіка — південноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Намібією (спільний кордон — 1005 км), Ботсваною (1969 км), Зімбабве (230 км), Мозамбіком (496 км) і Свазілендом (438 км). Територія Лесото є анклавом, з усіх сторін межує з територією(спільний кордон — 1106 км). Загальна довжина державного кордону — 5244 км[1].Південно-Африканська Республіка на заході омивається водами Атлантичного, на сході Індійського, на півдні Південного океанів. Загальна довжина морського узбережжя 2798 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[3]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[3][4]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[4]. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Південно-Африканської Республіки

Час

Докладніше: Час у Південно-Африканській Республіці

Час у Південно-Африканській Республіці: UTC+2 (той самий час, що й у Києві)[5].

Геологія

Сейсмічність

Вулканізм

Див. також: Вулкани Південно-Африканської Республіки

Рельєф

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Рельєф Південно-Африканської Республіки

Середні висоти — 1034 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Нджесуті (англ. Njesuthi; 3408 м). Територія ПАР займає південну околицю Південноафриканського плоскогір'я, крутий схил якого (Великий Уступ) на сході обривається до вузької прибережної низовини, а на півдні — до западини Велике Карру, за якою розташовані Капські гори (вис. 2326 м). Найбільш різко уступ виражений на сході, де він називається Драконовими горами (висота вершин понад 3000 м),

З огляду на сучасний рельєф та геологічну історію, територію Південно-Африканської Республіки можна поділити на 5 геоморфологічних районів.

  • Центральне плато має блюдцеподібну форму і складене горизонтально залеглими осадовими породами. Його центральна частина знаходиться на висотах близько 600 м над рівнем моря, а краї підняті більш ніж на 1500 м. Поверхня плато переважно пологохвиляста, зі столовими горами, і химерними останцями, усіяними валунами, т. зв. коп'єс («голови»). Плато майже цілком дренують дві річки — Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.
  • Великий Уступ — гірська дуга протяжністю 2250 км, що підноситься над прибережними низовинами Південної Африки. Кожна частина тут має власну назву. Виділяються гори Камісберґе і Боккефелдберґе в Намаленді; гори Роххефелдберґе і Комсберґе поблизу Сатерленда; хребет Нювефелдберґе поблизу Бофорт-Уеста; гори Коуефелдберґе (2130 м) і Сніуберґе (2504 м) над Графф-Рейнетом і гори Стормберґе на півночі від Куїнстауна. Великий Уступ досягає найбільших висот в Драконових горах біля східного кордону Лесото, де в декількох місцях є відмітки понад 3350 м. Найвища вершина ПАР — гора Нджесуті (3446 м) знаходиться на самому кордоні з Лесото, а вершина Драконових гір Тхабана-Нтленьяна (3482 м) розташована в Лесото. У цьому районі Великий Уступ являє собою систему зубчатих контрфорсів і глибоких амфітеатрів.
  • Намаленд — дуже суха територія на заході Північно-Капської і Західно-Капської провінцій. Ця плоска платформа знижується від Великого Уступу у бік Атлантичного океану. Над її поверхнею часто підносяться гранітні останці і відособлені невисокі, але розчленовані гірські хребти. У приморських частинах платформа покрита могутнім покривалом галечників.
  • Капський і Південний прибережний райони виділяються лінійними гірськими хребтами, що перемежаються з подовжніми долинами. Гори складені переважно осадовими породами і тягнуться в широтному напрямі через Західно-Капську і Східно-Капську провінції. Висоти піків бл. 1830 м над р.м. Плоскі днища долин заслані могутніми товщами алювію, що утворилися внаслідок руйнування навколишніх гір.
  • Південно-Східний прибережний район розташований між Великим Уступом і Індійським океаном. Характерна поєднанням округлих горбів. Прибережна рівнина розвинена тільки на крайній півночі, поблизу кордону з Мозамбіком. Горби південно-східного узбережжя продовжуються північніше, в Трансваальському Низькому Велді.

Узбережжя

Береги більш-менш вирівняні, переважно гористі, з нечисленними зручними затоками і бухтами. Низинний акумулятивний берег простягнувся лише на північному заході і на сході, північніше бухти Натал. На півдні розташовані бухти Ангоа, Моселбай та ін. На заході гористі ділянки узбережжя чергуються з низинними; великих бухт тут нема.

Острови

Докладніше: Острови Південно-Африканської Республіки
Remove ads

Клімат

Територія Південно-Африканської Республіки на північ від річки Оранжева лежить у тропічному кліматичному поясі, на південь — у субтропічному[6]. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури, сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри. Зволоження нерівномірне, на підвітряних схилах відчуваєтьсязначний дефіцит вологи, у теплий сезон можливі посухи[7]. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів (згладжені на південно-східному узбережжі), у горах можливе випадіння снігу[7].

Південно-Африканська Республіка є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[8].

Remove ads

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Південно-Африканської Республіки

Річки

Докладніше: Річки Південно-Африканської Республіки

Річки заходу і центральної частини країни належать басейну Атлантичного океану — басейн Оранжевої та інших; сходу і півдня — Індійського океану — басейн Лімпопо.

Озера

Докладніше: Озера Південно-Африканської Республіки

Болота

Докладніше: Болота Південно-Африканської Республіки

Ґрунтові води

Remove ads

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Південно-Африканської Республіки

Рослинність

Див. також: Ліси Південно-Африканської Республіки

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Південноафриканської підобласті Ефіопської області, крайній північний схід — до Східноафриканської підобласті[7].

Див. також: Ссавці Південно-Африканської Республіки, Птахи Південно-Африканської Республіки та Риби Південно-Африканської Республіки

Стихійні природні явища

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: довготривалі посухи; активний вулканізм на острові Маріон архіпелагу Принца Едварда, останнє виверження відбулося 2004 року[1].

Природні ресурси

Мінеральні ресурсии

Надра Південно-Африканської Республіки багаті на ряд корисних копалин: золото, хром, сурма, кам'яне вугілля, залізну руду, марганець, нікель, фосфати, олово, рідкісноземельні елементи, уранові руди, алмази, платину, мідь, ванадій, кам'яну сіль, природний газ[9].

Водні ресурси

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 51,4 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 16,7 тис. км² зрошуваних земель[1].

Земельні ресурси

Земельні ресурси Південно-Африканської Республіки (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 79,4 %,
    • орні землі — 9,9 %,
    • багаторічні насадження — 0,3 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 69,2 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 7,6 %;
  • інше — 13 %[1].

Охорона природи

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Екологія Південно-Африканської Республіки

Серед екологічних проблем варто відзначити:

ПАР є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Природоохоронні території

Докладніше: Природоохоронні території Південно-Африканської Республіки

Екорегіони

Докладніше: Екорегіони Південно-Африканської Республіки

Фізико-географічне районування

За фізико-географічним районуванням світу Південно-Африканської Республіка належить до Південноафриканської фізико-географічної країни.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads