Географія Східного Тимору

Східний Тимор — південносхідноазійська країна, що займає східну частину острова Тимор в Малайському архіпелазі . Загальна площа країни 14 874 км² (160-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 14 874 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²^[1]. Площа країни трохи більша за площу Івано-Франківської області України.

Географія Східного Тимору
Географічне положення Східного Тимору
Континент	Азія
Регіон	Південно-Східна Азія
Координати	8°50′ пд. ш. 125°55′ сх. д.
Площа	14 874 км² (160-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	706 км
Державний кордон	253 км
Тип	гористий
Найвища точка	гора Татамайлау (Рамелау) (2963 м)
Найнижча точка	Тиморське море (0 м)
Тип	субекваторіальний
Найдовша річка	Лакло (80 км)
Найбільше озеро	Іра-Лаларо (12 км²)
Природні ресурси	золото, вуглеводні, вуглеводні, руди кольорових металів, мармур
Стихійні лиха	повіді, зсуви ґрунту, землетруси, цунамі, тропічні циклони
Екологічні проблеми	знеліснення, ерозія ґрунтів

Етимологія

Офіційна назва — Демократична Республіка Тимор-Лесте (Східного Тимору), Тимор-Лесте (Східний Тимор) (тетум Republika Demokratika Timor Lorosa'e, Timor Lorosa'e; порт. Republica Democratica de Timor-Leste, Timor-Leste)^[2]. Назва країни вказує на її географічне розташування, на сході острова Тимор. Слово «тимор» (малай. timur) перекладається як схід, а «лесте» (порт. Leste) означає схід португальською. Тобто назва країни означає — Східний Схід. Місцева назва Тимор Лоросе перекладається як «Схід сонця на сході» і вказує на найсхідніше положення острова в ланцюгу Малих Зондських островів^[3]. Колишня португальська колонія Португальський Тимор (порт. Timor Português) з 1702 по 1975 роки, на відміну від західної частини острова, що належала нідерландській Ост-Індійській компанії^[2].

Історія дослідження території

Географічне положення

Карта Східного Тимору від ООН (англ.)

Східний Тимор — південносхідноазійська країна, що межує лише з однією державою — Індонезією (спільний кордон — 253 км). Загальна довжина державного кордону — 253 км^[1]. Східний Тимор на півночі омивається водами моря Саву і протоки Ветар, що відділяє країну від однойменного острова Індонезії; на півдні — Тиморського моря^[4]. Загальна довжина морського узбережжя 706 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)^[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)^[5]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя^[1][6].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Східного Тимору

Час

Докладніше: Час у Східному Тиморі

Час у Східному Тиморі: UTC+9 (+7 годин різниці часу з Києвом)^[7].

Геологія

Докладніше: Геологія Східного Тимору

• 
  Тектоніка Тимору
• 
  Геологічна карта Східного Тимору
• 
  Гідрогеологічна карта
• 
  Живлення підземних вод

Див. також: Гідрогеологія Східного Тимору

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Східного Тимору

Вулканізм

Див. також: Вулкани Східного Тимору

Рельєф

Докладніше: Рельєф Східного Тимору

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Тиморського моря (0 м); найвища точка — гора Татамайлау (2963 м).

• 
  Рельєф Тимору
• 
  Гіпсометрична карта Східного Тимору
• 
  Рельєф Східного Тимору
• 
  Крутизна схилів
• 
  Карта країни (англ.)

• 
  Гора Татамайлау
• 
  Типовий ландшафт Східного Тимору
• 
  Острів Жаку
• 
  Острів Атауру

Узбережжя

Острови

Докладніше: Острови Східного Тимору

Клімат

Докладніше: Клімат Східного Тимору

Територія Східного Тимору лежить у субекваторіальному кліматичному поясі^[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні^[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній^[9]. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони^[9].

• 
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Малайського архіпелагу (за Кеппеном)
• 
  Кліматограми міст Східного Тимору
• 
  Карта середніх температур
• 
  Карта атмосферних опадів
• 
  Агрокліматична карта

Східний Тимор є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[10].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Східного Тимору

• 
  Карта вододілів Східного Тимору
• 
  Річка Лоес
• 
  Річка Лакло
• 
  Потенційні можливості водозабору підземних вод

Річки

Докладніше: Річки Східного Тимору

Річки країни належать басейнам Тихого (північ) та Індійського (південь) океанів. Зі схилів центрального хребта стікають невеликі гірські річки: Лоес, Лакло, Сейкал, Бе-Луліо.

Озера

Докладніше: Озера Східного Тимору

Великі озера у Східному Тиморі відсутні.

Болота

Докладніше: Болота Східного Тимору

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Східного Тимору

• 
  Типи ґрунтів
• 
  Структура ґрунтів

Рослинність

Докладніше: Флора Східного Тимору

• 
  Карта рослинного покриву
• 
  Сухі тропічні ліси

Див. також: Ліси Східного Тимору

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Східного Тимору

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Сулавеської провінції Малайської підобласті Індо-малайської області^[9].

Див. також: Ссавці Східного Тимору, Птахи Східного Тимору та Риби Східного Тимору

Стихійні природні явища

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті повіді і зсуви ґрунту; землетруси; цунамі; тропічні циклони^[1].

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Докладніше: Корисні копалини Східного Тимору

Надра Східного Тимору багаті на ряд корисних копалин: золото, нафту, природний газ, марганець, мармур^[11].

Водні ресурси

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 350 км² зрошуваних земель^[1].

Земельні ресурси

Земельні ресурси Східного Тимору (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 25,1 %,
  • орні землі — 10,1 %,
  • багаторічні насадження — 4,9 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 10,1 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 49,1 %;
• інше — 25,8 %^[1].

Охорона природи

Докладніше: Екологія Східного Тимору

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• підсічне землеробство призводить до знеліснення і ерозії ґрунтів острова.

Східний Тимор є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD)^[1].

Природоохоронні території

Докладніше: Природоохоронні території Східного Тимору

Екорегіони

Докладніше: Екорегіони Східного Тимору

Фізико-географічне районування

Тимор має складний рельєф, контрастні кліматичні умови й різноманіття природних зон, що формують специфічну ландшафтну структуру. На острові поєднуються риси екваторіально-тропічних ландшафтів із сухішими австралійськими впливами. За фізико-географічним районуванням світу Східний Тимор належить до Східного фізико-географічного району Малозондської острівної області Малайської острівної фізико-географічної країни.

Див. також

• Південно-Східна Азія