Географія Таїланду

Таїланд — південносхідноазійська країна, що лежить на південно-східному краї континенту, на півострові Індокитай . Загальна площа країни 513 120 км² (51-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 510 890 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 230 км²^[1]. Площа країни приблизно на 20 % менша за площу України.

Географія Таїланду
Географічне положення Таїланду
Континент	Азія
Регіон	Південно-Східна Азія
Координати	15°00′ пн. ш. 100°00′ сх. д.
Площа	513 120 км² (51-ше)
• суходіл	99,6 %
• води	0,4 %
Морське узбережжя	3219 км
Державний кордон	5673 км
Тип	переважно рівнинний, на околицях гористий
Найвища точка	гора Інтханон (2576 м)
Найнижча точка	Сіамська затока (0 м)
Тип	субекваторіальний
Найдовша річка	Менам (372 км)
Найбільше озеро	Тхалелуанг (1040 км²)
Природні ресурси	руди кольорових металів, каучук, вуглеводні, деревина, риба, гіпс, буре вугілля, флюорит, родючі ґрунти
Стихійні лиха	осідання ґрунту
Екологічні проблеми	забруднення повітря, забруднення вод, знеліснення

Етимологія

Офіційна назва — Королівство Таїланд, Таїланд (тай. ประเทศไทย — Патет Таї)^[2]. Назва країни походить від етноніму тайців з додаванням англійського слова «ленд» на означення землі, країни. Тобто назва країни перекладається як Земля тайців^[3]. Тайські вчені виводять етнонім від слова «тай» (тай. ไทย), що означає свободу. Колишня, до 23 червня 1939 року і у 1945–1949 роках, назва Сіам (тай. สยาม)^[3]. Слово, ймовірно, походить від індійського топоніма Суварна-бхумі (палі शुभर्नभुमि, що може перекладатись як Золота земля. Слово «сама» (палі सम) мовою палі означає різні відтінки кольорів, найчастіше коричневого або жовтого, але іноді зеленого або чорного кольору, тому топонім може перекладатись і як Земля темношкірих.

Історія дослідження території

Географічне положення

Таїланд — південносхідноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на сході — з Камбоджею (спільний кордон — 817 км) і Лаосом (1845 км), на заході — з М'янмою (2416 км), на півдні — з Малайзією (595 км). Загальна довжина державного кордону — 5673 км^[1]. Таїланд на південному сході омивається водами Сіамської (Тайської) затоки Тихого океану; на південному заході — Андаманського моря Індійського океану^[4]. Загальна довжина морського узбережжя 3219 км^[1].

• 
  Карта Таїланду від ООН (англ.)
• 
  Порівняння розмірів території Таїланду та США

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)^[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м^[1][6].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Таїланду

Час

Докладніше: Час у Таїланді

Час у Таїланді: UTC+7 (+5 годин різниці часу з Києвом)^[7].

Геологія

Докладніше: Геологія Таїланду

Див. також: Гідрогеологія Таїланду

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Таїланду

Вулканізм

Див. також: Вулкани Таїланду

Рельєф

Докладніше: Рельєф Таїланду

Середні висоти — 287 м; найнижча точка — рівень вод Тайської затоки (0 м); найвища точка — гора Доїнтанон (2576 м). За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на 5-6 геоморфологічних районів: Північне нагір'я, Хребет Танентаунджі, Центральна рівнина, плато Корат, південний схід і перешийок Кра.

• 
  Рельєф Таїланду
• 
  Рельєф Таїланду
• 
  Гіпсометрична карта Таїланду
• 
  Геоморфологічні райони Таїланду
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)

• Північне нагір'я складається з субмеридіонально орієнтованих високих гірських хребтів, складених вапняками. Тут лежить найвища точка країни, гора Інтханон (2600 м). На сході цього району — велике нагір'я Фіпаннам з середніми висотами 1100—1200 м. Південніше гори знижуються і поступаються місцем рівнинам.
• Хребет Танентаунджі простягається вздовж західного кордону з М'янмою.
• Центральна рівнина займає велику частину країни, простягається з півночі на південь на 400 км, а із заходу на схід на 200 км. Вона складена алювіальними відкладами річок Чаупхрая, Меконґ, Бангпаконґ та ін.
• Плато Корат на північному сході має хвилясту поверхню із середніми висотами 185 м, обрамоване низькими горами Донгпхраяфай на заході, Санкампхенг і Дангрек на півдні. Плато тягнеться із заходу на схід на 400 км і дренується річками басейну Мун, правої притоки Меконґа; по самому Меконґу проходить кордон Таїланду і Лаосу.
• Південно-Східний район відділений від іншої частини країни горами Санкампхенґ на півночі і річкою Бангпаконґ на заході. Тут випадає багато атмосферних опадів, в минулому були поширені густі вологі тропічні ліси.
• Перешийок Кра до кордону з Малайзією. Центральний гірський ланцюг, хребет Пхукет, простягається в меридіональному напрямі, розділяє дві прибережні рівнини: вузьку, переривисту на заході і ширшу на сході

• 
  Вершина гори Доїнтанон
• 
  Карта плато Корат
• 
  Орографія Північного нагір'я

Узбережжя

Острови

Докладніше: Острови Таїланду

Клімат

Докладніше: Клімат Таїланду

Територія Таїланду лежить у субекваторіальному кліматичному поясі^[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні^[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній^[9]. Проте, мають місце аномальні сплески температури навколишнього середовища. Так, 7 травня 2023 року влада Таїланду повідомила про рекордну температуру 44,6 °C в західній провінції Мак^[10]. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони (тайфуни), вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон^[9].

• 
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Таїланду (за Кеппеном)

Таїланд є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[11].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Таїланду

• 
  Гідрографічна мережа Таїланду
• 
  Сточище Менаму
• 
  Річка Менам
• 
  Річка Менам у Бангкоці
• 
  Річка Меконг на тайсько-лаоському кордоні
• 
  Озеро Тхалелуанг (Сонгкхла)

Річки

Докладніше: Річки Таїланду

Річки країни належать басейну Тихого океану. Найбільші річки: Менам-Чао-Прая на Менамській рівнині, Меконґ на кордоні з Лаосом.

Озера

Докладніше: Озера Таїланду

Болота

Докладніше: Болота Таїланду

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Таїланду

Рослинність

Докладніше: Флора Таїланду

Див. також: Ліси Таїланду

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Таїланду

Ззоогеографічно територія країни належить до Індо-малайської області, більша частина до Індокитайської провінції Індійсько-Індокитайської підобласті, крайній південь — Зондської провінції Малайської підобласті^[9].

Див. також: Ссавці Таїланду, Птахи Таїланду та Риби Таїланду

Стихійні природні явища

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: осідання ґрунту під столицею країни внаслідок потужного відбору підземних вод на потреби міста; посухи^[1].

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Докладніше: Корисні копалини Таїланду

Надра Таїланду багаті на ряд корисних копалин: олово, природний газ, вольфрам, тантал, свинець, гіпс, буре вугілля, флюорит^[12].

Водні ресурси

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 438,6 км³^[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 64,15 тис. км² зрошуваних земель^[1].

Земельні ресурси

Земельні ресурси Таїланду (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 41,2 %,
  • орні землі — 30,8 %,
  • багаторічні насадження — 8,8 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 1,6 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 37,2 %;
• інше — 21,6 %^[1].

Охорона природи

Докладніше: Екологія Таїланду

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• забруднення повітря транспортними засобами;
• забруднення вод побутовими і промисловими стоками;
• знеліснення;
• ерозію ґрунтів;
• браконьєрство.

Таїланд є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з охорони морських живих ресурсів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[13].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права^[1].

Природоохоронні території

Докладніше: Природно-заповідний фонд Таїланду

• 
  Карта природоохоронних територій Таїланду

Екорегіони

Докладніше: Екорегіони Таїланду

Фізико-географічне районування

За фізико-географічним районуванням світу Таїланд належить до трьох фізико-географічних областей Індокитайської фізико-географічної країни:

• Центрально-Індокитайської плоскогірної області (північно-східна частина);
• Центрально-Таїландської низовинної області (центральна, основна частина території);
• Малаккської (півострівної) області (південно-західна частина).

Див. також

• Південно-Східна Азія