Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Географія Туркменістану
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Туркменістан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Світового океану 
. Загальна площа країни 488 100 км² (53-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 469 930 км², а на поверхню внутрішніх вод — 18 170 км²[1]. Площа країни приблизно дорівнює ¾ площі України.
Remove ads
Етимологія
Офіційна назва — Туркменістан (туркм. Türkmenistan)[2]. Назва країни походить від етноніма туркмени та перського слова «стан» — країна, земля, як назва території, що заселена туркменами[3]. Етнонім туркмени означає людей тюркського походження. Уперше слово тюрк згадується під 177 роком до н. е. китайцями щодо народів, які жили на південь від Алтаю. Запис терміну «тюрк» або «турук», як екзонім зафіксований у давньотюркській рунічній писемності (орхоно-єнісейска писемність) у добу Тюркського каганату в Центральній Азії, близько VIII століття. Самі туркмени відомі з X століття, як народ, що розселився від річки Талас до берегів Каспійського моря[3]. У давньоруських літописах під 1096 роком згадуються «торкмени»[3].
Remove ads
Історія дослідження території
Географічне положення
Туркменістан — центральноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Казахстаном (спільний кордон — 413 км) і Узбекистаном (1793 км), на південному сході — з Афганістаном (804 км), на півдні — з Іраном (1148 км). Загальна довжина державного кордону — 4158 км[1]. Країна не має безпосереднього виходу до вод Світового океану, на заході омивається водами внутрішнього Каспійського моря і має вихід до Азовського моря через систему Волги й Дону[4][5]. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 1768 км[1].
Крайні пункти
Час
Час у Туркменістані: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом)[6].
Геологія
Дарвазьке провалля
Скам'янілі сліди ігуанодону в Копетдазі
Сейсмічність
Вулканізм
У західній частині країни — мережа грязьових вулканів.
Рельєф
Узагальнити
Перспектива
Середні висоти — 230 м; найнижча точка — западина Акчакая (Акджаґая) (-81 м); найвища точка — гора Айрибаба, або пік Великого Туркменбаші (3139 м). Туркменістан розташований в межах Туранської низовини, яка більшою частиною (близько 350 тис. км²) зайнята пустелею Каракуми. У рельєфі переважають горбисті рівнини, що займають 90 % площі, а 10 % — узвишшя і середньовисотні гори. На крайньому півдні знаходяться гори Копетдаг — північна частина Туркмено-Хорасанської гірської системи (найвища точка — гора Різе, 2942 м). У горах розвинені карстові печери протяжністю до 10 км (Копкатан). У Копетдазі знаходиться печера Коу-Ата з термальним озером. На заході тягнеться Красноводське плато висотою до 308 м, на північному заході — південна околиця плато Устюрт. На сході Туркменістану, на кордоні з Узбекистаном, розташований гірський хребет Кугитангтау в якому розташована найвища вершина країни — гора Айрибаба.
Рельєф Туркменістану
Рельєф Туркменістану
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)
Ущелина Тутлідара в Копетдазі
Затока Кара-Богаз-Гол з космосу
Узбережжя
Острови
Remove ads
Клімат
Узагальнити
Перспектива
Північна територія Туркменістану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу, південна — у субтропічному[7]. На півночі превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос[8]. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь можливе випадіння снігу. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду[8].
Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Туркменістану (за Кеппеном)
Пилова буря над Туркменістаном
Характерні жарке і сухе літо, м'яка і малосніжна, іноді холодна зима, коротка волога весна, суха осінь. Середня температура січня — від -5 °С на північному сході до 4 °С у районі Атреку; абсолютний мінімум — -32 °С в Ташаузькій області, -29 °С у передгірній зоні Копетдагу і -10,3 °С на півдні узбережжя Каспійського моря. Середня температура липня — 28 °С на північному сході і 32 °С на півдні; абсолютний максимум — 49,9 °С (станція Репетек). Опадів — 80 мм на рік у низов'ях Амудар'ї, до 150 мм у Каракумах, 200–300 мм у передгір'ях і полонинах, до 400 мм і більше у горах (максимум у весняно-зимовий період). Сніговий покрив мінливий, зазвичай тримається кілька днів (у північних районах і горах). Вітри постійні, переважають північно-східні, північні, північно-західні; у передгір'ях Копетдагу влітку дме сухий жаркий вітер гармсиль. При зміні сезонів — пилові бурі. Вегетаційний період 200–270 діб.
Туркменістан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].
Remove ads
Внутрішні води
- Гідрографічна мережа Туркменістану
Річка Амудар'я
Джерело поблизу Нохуру в Копетдазі
Озеро Сарикамиш і западина Акчаная
Сарикамиське озеро з космосу
Річки
Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Аральського (Амудар'я) та Каспійського (Атрек) морів. Річки Туркменістану живлення отримують за рахунок танення льодовиків Паміру і Гіссаро-Алаю (за межами Туркменістану) та сезонних снігів і дощів. Найважливіші річки: Амудар'я, Теджен, Мургаб, Атрек. Судноплавна тільки Амудар'я.
Озера
Найбільша внутрішня водойма — озеро Сарикамишське, площа близько 2 тис. км².
Ґрунтові води
Remove ads
Ґрунти
Рослинність
Пустеля Каракуми
Рослинність Копетдагу
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області[8].
Стихійні природні явища
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи[1].
Природні ресурси
Мінеральні ресурси
Надра Туркменістану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, сірку, кам'яну сіль[10].
Водні ресурси
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 24,77 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 19,95 тис. км² зрошуваних земель[1].
Земельні ресурси
Земельні ресурси Туркменістану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 72 %,
- орні землі — 4,1 %,
- багаторічні насадження — 0,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 67,8 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 8,8 %;
- інше — 19,2 %[1].
Охорона природи
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення ґрунтів і підземних водоносних горизонтів сільськогосподарськими хімікатами;
- засолення ґрунтів внаслідок примітивної іригації;
- забруднення вод Каспійського моря;
- забор води на потреби вирощування бавовнику з Амудар'ї призвів до пересихання Аральського моря і найбільшої екологічної катастрофи Середньої Азії: колапс риболовлі, донна сіль разом з накопиченими пестицидами розноситься вітрами на великі відстані, спричинюючі проблеми зі здров'ям у населення;
- спустелювання.
Туркменістан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщеннюнебезпечних відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару[1].
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Туркменістану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads