Георгій (Кореністов)

Гео́ргій (Корені́стов) — у миру Кореністов Олександр Васильович (26 березня 1900, Санкт-Петербург — 16 листопада 1979, Лодзь) — український релігійний діяч. Єпископ УАПЦ, єпископ Православної церкви Польщі. Архієпископ Лодзький та Познанський ПАПЦ.

Георгій (Кореністов)
Кореністов Олександр Васильович
Народився	26 червня 1900(1900-06-26) Санкт-Петербург
Помер	16 листопада 1979(1979-11-16) (79 років) Лодзь
Поховання	цвинтар Долиd
Громадянство	Російська імперія →  Польща
Діяльність	пресвітер, архієпископ, парох, диякон
Alma mater	Варшавський університет
Посада	єпископ
Конфесія	Українська автокефальна православна церква і Польська православна церква
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походить з купецької родини. З молодих років поступає до Почаївської лаври.

В 1921 році працював в Торунському таборі інтернованих фельдшером.

1922 року поступає до Віленської духовної семінарії, через рік переводиться до Волинської духовної семінарії в Кременці, котру й закінчив 1924 року.

В серпні 1924 року пострижений в монахи під ім'ям Георгій єпископом Пінським та Поліським Олександром (Іноземцевим), рукоположений в сан ієродиякона, в короткому часі по тому — ієромонаха.

Був в братії Почаївської Лаври, 1930 року отримав польське громадянство, 1931 року закінчив богословський факультет Варшавського університету, магістр богослов'я.

Був ігуменом обителі, в 1931–1932 роках — настоятель приходів у Радомі, згодом у Кельцях. У тому часі приходи втратили храми — відібрані польською владою для католицької церкви; богослужіння відправляли в приватних будинках.

1933 року зайняв місіонерський прихід у Львові, звідти переведений на посаду ігумена Жировицького монастиря. 1935 року призначений благочинним та настоятелем приходу в Лунінці на Поліссі. Як архімандрит з 1938 року був у складі Поліської духовної консисторії у Пінську.

8 лютого 1942 року в домашній церкві св. Миколая на Соборі в м.Пінську відбулася його хіротонія в єпископа Берестейського, вікарія Поліської єпархії, як першого рукоположеного архієрея Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Хіротонію звершили архієпископ Олександр (Іноземцев) і єпископ Полікарп (Сікорський).^[1] Він залишався на служінні в УАПЦ до грудня 1943 року.

З 1944 року проживав у Варшаві.

У грудні 1946 року був призначений тимчасовим управляючим Польської адміністратури на Повернених Землях.

У травні 1947 року направлений настоятелем в приход святого Олександра Невського у Лодзі митрополитом Варшавським і всієї Польщі Діонісієм (Валединським).

Через його причетність до УАПЦ рукоположення в сан єпископа оскаржувалося, визнане, однак, 31 грудня 1947 року.

1948 року призначений єпископом Лодзьким.

Квітнем 1948 року включений у Тимчасову колегію по управлінні Польською православною церквою — під головуванням архієпископа Тимофія (Шреттера).

У кінці червня 1948 року був представником делегації Православної церкви Польщі, котра прибула в Москву до Патріарха Алексія у справах відносин з Російською православною церквою.

22 червня 1948 року як єпископ Лодзький підписав акт про злучення Православної церкви Польщі та Московської й отримання Польською православною автокефалії.

З 1951 року — єпископ Лодзько-Познанський.

У квітні 1958 року зведений в сан архієпископа.

У квітні 1962 — травні 1965 та березні 1969-січні 1970 років тимчасово виконував обов'язки Предстоятеля Православної церкви Польщі.