Геофізична зброя

Геофізична зброя — гіпотетична зброя, об'єктом впливу якої є навколишнє природне (геофізична) середовище — гідросфера, літосфера, приземні шари атмосфери, озоносфера, магнітосфера, іоносфера, навколоземний космічний простір.^[1][2]

Загальна характеристика

Ідея геофізичної зброї полягає в тому, щоб створити механізм штучного викликання і націлювання на певні райони руйнівних природних катаклізмів. Серед таких природних катаклізмів називають^[1]:

• землетруси, тектонічні зрушення і розломи, виверження вулканів і викликані ними вторинні катастрофи (наприклад, цунамі). Геофізичну зброю, орієнтовану на використання як вражального фактора цих катаклізмів, зазвичай називають «тектонічною зброєю»^[1];
• атмосферні катастрофи (торнадо, тайфуни, смерчі, зливи), а також загальний стан клімату на певній території (посухи, заморозки, ерозія). Зброю, яка могла б викликати їх, називають «кліматичною зброєю»;
• руйнування озонового шару над окремими територіями (створення «озонових дір»), з метою «випалювання» й опромінення природною радіацією Сонця (озонна зброя);
• вплив на водні ресурси (повені, цунамі, шторми, селі, снігові лавини);
• вплив на екологію (екологічна (біосферна) зброя).

Вважається, що можливість таємного застосування геофізичної зброї невелика, оскільки багато країн, зокрема США, Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія і Японія мають різноманітні системи моніторингу навколишнього середовища.^[2]

Існування

Нині не існує офіційних підтверджень існування геофізичної зброї або її розробки в тих чи інших державах. Разом з тим, відомо, що діючи на процеси в нижніх шарах атмосфери, можливо спровокувати проливні дощі, град, тумани^[1]. Утворюючи затори на річках і каналах, викликають повені, затоплення, порушення судноплавства, руйнування гідроспоруд^[1]. Вивчається можливість зміни температури повітря шляхом розпилення речовин, які поглинають енергію сонця, зменшуючи кількість опадів^[1]. Для дії на природні процеси можуть використовуватись хімічні речовини: йодисте срібло, карбамід, тверда вуглекислота, вугільний порох, сполуки брому, фтору^[1]. Можливе використання потужних генераторів електромагнітних випромінювань, теплових генераторів й інших технічних засобів^[3].