Герасимов Віталій Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герасимов.

Віталій Петрович Герасимов (9 липня 1977, Казань, РРФСР — 7 березня 2022, Харківський район, Україна) — російський воєначальник, генерал-майор, начальник штабу — перший заступник командувача 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу.

Віталій Петрович Герасимов рос. Виталий Петрович Герасимов
Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	9 липня 1977(1977-07-09) (48 років) Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР
Смерть	Харківський район, Україна
Національність	росіянин
Alma Mater	• Челябінське вище танкове командне училище (1999) • Загальновійськова академія Збройних Сил РФ (2007) • Військова академія Генерального штабу (2019)
Військова служба
Роки служби	з 1995
Приналежність	Росія
Вид ЗС	Сухопутні війська ЗС РФ
Рід військ	Танкові війська ЗС РФ
Формування	41-ша загальновійськова армія РФ
Війни / битви	• Друга чеченська війна • Інтервенція Росії в Сирію • Російське вторгнення в Україну (2022)
Командування
2020-2022 Нач. штабу 41-ї загальновійськової армії РФ 2019-2020 Командир 90-ї танкової дивізії ЗС РФ 2013-2014 Командир 15-ї ОМСБр РФ 2010-2013 Нач. штабу 74-ї ОМСБр РФ
Нагороди та відзнаки
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден Мужності Орден «За військові заслуги» Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» Медаль «За повернення Криму»

Освіта

• Казанська філія Челябінського вищого танкового командного училища імені 50-річчя Великого Жовтня (1999)
• Загальновійськова академія Збройних Сил Російської Федерації (2007)
• Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (2019)

Військова служба

1999—2005 — проходив службу на посадах командира танкового взводу, командира танкової роти, начальника штабу навчального танкового батальйону в Північно-Кавказькому і Далекосхідному військових округах.

2005—2007 — слухач Загальновійськової академії Збройних сил Російської Федерації.

2007—2010 — командир мотострілецького батальйону в Північно-Кавказькому військовому окрузі.

З 2010 року по 2013 рік — начальник штабу — заступник командира 74-ї окремої гвардійської мотострілецької Звенигородсько-Берлінської орденів Кутузова та Суворова бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу (м. Юрга, Кемеровська область).

З 2013 року по 2014 рік — командир 15-ї окремої мотострілецької бригади 2-ї гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу, в/ч 90600, селище міського типу Рощинське (Самарська область).

Спільнота Inform Napalm неодноразово звинувачувала Герасимова у наданні підтримки збройним формуванням із ДНР та ЛНР, які беруть участь у війні на Донбасі. «Миротворець» додав Герасимова до списку осіб, які загрожують національній безпеці України.

2014—2017 — начальник кафедри тактики Загальновійськової академії Збройних сил Російської Федерації.

2017—2019 — слухач факультету національної безпеки і оборони держави Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.

2019—2020 — командир 90-ї гвардійської танкової Вітебсько-Новгородської двічі Червонопрапорної дивізії (м. Єкатеринбург)^[1].

З 2020 року — начальник штабу — перший заступник командувача 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу (м. Новосибірськ).

Учасник бойових дій у Другій чеченській війні, військовій операції Росії в Сирії та війні в Україні. 7 березня 2022 року загинув у бою поблизу Харкова^[2][3][4].

16 березня 2022 року був похований у Єкатеринбурзі, проте Міноборони РФ та офіційна російська преса проігнорувала смерть та поховання генерала^{[5][неавторитетне джерело]}.

Нагороди

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня з мечами^[6].
• Орден Мужності^[6].
• Орден «За військові заслуги»^[6].
• Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня^[6].
• Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня^[6].
• Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го, 2-го і 1-го ступеня^[6] (20 років служби)
• Медаль «За повернення Криму»^[6].
• Медаль «Учаснику військової операції в Сирії»^[6].

Див. також

• Список російських офіцерів, що загинули під час вторгнення в Україну (2022)