Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Герпесвірусні інфекції
хвороби, які спричинюють герпесвіруси З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Герпесвірусні інфекції (англ. herpesviral infections) — група інфекційних захворювань, які спричиняють віруси родини герпесвірусів (англ. Herpes viruses). Натепер відомо більше 100 герпесвірусів, серед яких для людини патогенними є 8 вірусів (або типів людських вірусів).
Термін «Герпесвірусна інфекція» потрібно використовувати відносно всіх нозологічних форм, які спричинюють герпесвіруси. Тоді як термін «Герпетична інфекція» допустимий лише для означення проявів хвороби, яку спричинюють тільки віруси простого герпесу 1 і 2.
У цю групу інфекцій науковці також відносять ринотрахеїт великої рогатої худоби, ринопневмонію коней, хворобу Ауєскі та деякі інші, що відбуваються виключно серед тварин.
Remove ads
Роль герпесвірусів у патології людини
Перший вірус цієї родини відкрив у 1902 році австро-угорський патолог Аладар Ауєскі (вірус псевдосказу). Вивчення ролі герпесвірусів у патології людини почалось у першій чверті XX сторіччя, коли німецький офтальмолог В. Груттер (1912 р.) вперше знайшов вірусні включення у вмісті герпетичних везикул і довів цим вірусну природу герпетичного кератиту. Перша культура in vitro вірусу простого герпесу (ВПГ) була отримана у 1920 році. З того часу відкрито 8 типів герпесвірусів людини і доведено їхню роль в етіології понад 40 хвороб людини. Герпесвірусні інфекції відрізняються тривалим, різноманітним, складним і тяжким перебігом з ураженням багатьох органів і тканин, що дозволяє визначати їх як загальні системні захворювання організму[1].
Remove ads
Етіологія
Узагальнити
Перспектива
Герпесвіруси подібні між собою за:
- морфологічними ознаками віріонів,
- типом нуклеїнової кислоти,
- способом репродукції,
- здатністю до довічної персистенції в організмі хазяїна після первинного інфікування.
Усі вони містять двониткову ДНК, покриту двадцятигранним нуклеокапсидом. Між капсидом і зовнішньою оболонкою міститься білковий шар. Ліпопротеїновий шар зовнішньої оболонки вірусу має шипоподібні виступи.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Герпесвіруси.
Класифікація родини герпесвірусів за біологічними властивостями
Поділяються на 3 підродини, куди входять віруси, що спричинюють захворювання у людей:
- α-герпесвіруси:
- герпесвіруси людини 1 та 2 типу (ГВЛ—1 та ГВЛ—2), вони ж віруси простого герпесу 1 та 2 типів (ВПГ—1 і ВПГ—2), Simplexvirus;
- герпесвірус людини 3 типу (ГВЛ-3 — вірус вітряної віспи та оперізуючого герпесу), також Varicellovirus.
Вони швидко поширюються, мають короткий цикл репродукції в клітинах, зумовлюють цитоліз та латентну інфекцію в нейронах[2].
- β-герпесвіруси:
- герпесвірус людини 5 типу (ГВЛ—5, цитомегаловірус — збудник цитомегаловірусної інфекції (ЦМВ-інфекції);
- герпесвірус людини 6 типу (ГВЛ—6), Roseolovirus;
- герпесвірус людини 7 типу (ГВЛ—7).
Повільно розмножуються, спричинюють цитомегалію, мають тропність до епітеліальних клітин слинних залоз, сечових шляхів, шийки матки і нирок.
- γ-герпесвіруси:
- герпесвірус людини 4 типу (ГВЛ-4, EBV, вірус Епштейна-Барр), Lymphocryptovirus;
- герпесвірус людини 8 типу (ГВЛ-8), Phadnovirus.
Інфікують лімфоїдні клітини, мають тропізм до Т- і В-лімфоцитів з тривалою персистенцією в них, спричиняють лімфопроліферативні хвороби.
Remove ads
Варіанти взаємодії герпесвірусів з організмом людини
Узагальнити
Перспектива
Варіанти взаємодії є різноманітними:
- Гостра герпесвірусна інфекція — виникає при первинному інфікуванні у 1—20 % випадків.
- Рецидивуюча герпетична інфекція — клінічні прояви загострення персистуючої інфекції (ВПГ 1 та 2 типу), виникає у 5—40 % інфікованих.
- Персистуюча герпесвірусна інфекція — безсимптомна персистенція вірусу, яка супроводжується його виділенням в навколишнє середовище. Персистуючий інфекційний процес лежить в основі латентної інфекції.
- Латентна герпесвірусна інфекція — безсимптомна персистенція вірусу, яка не супроводжується його виділенням в навколишнє середовище. Вірусу не виявляють за допомогою діагностичних методів у зв'язку з тим, що він інтегрований у геном клітини.
- Повільні герпесвірусні інфекції характеризуються тривалим інкубаційним періодом, прогресуючим перебігом і неминучою смертю.
Первинна інфекція або первинне інфікування розвивається при першому контакті вірусу з макроорганізмом. При нормальній імунній відповіді герпесвірус елімінується з усіх органів і систем організму за винятком клітин-мішеней, в яких він зберігається протягом усього життя у латентному стані. За певних умов частина вірусів активується, наслідком чого є реактивація інфекційного процесу з клінічною маніфестацією (вторинна інфекція). Таким чином, латентна персистуюча інфекція перетворюється у хронічну латентну інфекцію з періодами загострення та ремісії.
Класифікація герпесвірусних інфекцій
Remove ads
Ураження, зумовлені різними типами герпесвірусів людини
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Герпес простий.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Вітряна віспа.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Оперізуючий герпес.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Інфекційний мононуклеоз.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Цитомегаловірусна інфекція.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Синдром хронічної втоми.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Інфекція, яку спричинює герпесвірус людини 6-го типу.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Інфекція, яку спричинює герпесвірус людини 7-го типу.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Інфекція, яку спричинює герпесвірус людини 8-го типу.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Саркома Капоші.
Remove ads
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads